Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 127/23156/19
провадження № 61-14344св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Релігійна організація "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації,
треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Тишківський Сергій Леонідович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Медвецького С. К., Оніщука В. В., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці Православної Церкви України" (далі - РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійними.
Змінену позовну заяву мотивовано тим, що 18 грудня 2018 року та 06 лютого 2019 року були проведені парафіяльні збори РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", на яких ухвалено рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади шляхом виходу із юрисдикції Української Православної Церкви (далі - УПЦ) та входження під юрисдикцію Православної Церкви України (далі - ПЦУ), а також про зміну найменування організації та внесення змін до установчих документів релігійної організації.
ОСОБА_1 вважає, що цими рішеннями порушуються його права як члена та настоятеля релігійної громади УПЦ. Також вказує, що під час проведення зборів та прийняття відповідних рішень було порушено низку положень Статуту УПЦ і Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Звернув увагу на те, що збори не були скликані ні настоятелем, ні парафіяльною радою, як того вимагає чинне законодавство України. У зборах брали участь особи, які не є членами УПЦ.
Крім того, на цих зборах головував не настоятель, а ОСОБА_12, якому повноваження головувати на зборах не надавалися, також протодиякону ОСОБА_11 не надавалися повноваження бути секретарем зборів та підписувати протокол.
Таким чином, такі дії РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ" є нелегітимними та такими що, порушують вимоги чинного законодавства України, Статут УПЦ, а також права дійсних членів УПЦ, які на парафіяльних зборах релігійної громади питання про вихід релігійної громади зі складу парафії УПЦ та входження до складу парафії ПЦУ не розглядали і рішень не приймали.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсними рішення парафіяльних зборів РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці УПЦ" від 18 грудня 2018 року та від 06 лютого 2019 року;
- визнати недійсними зміни до Статуту РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", оформлені рішенням від 06 лютого 2019 року.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними.
Позовну заяву мотивовано тим, що 18 грудня 2018 року та 06 лютого 2019 року були проведені парафіяльні збори РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", на яких ухвалено рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади шляхом виходу із юрисдикції УПЦ та входження під юрисдикцію ПЦУ, зміну найменування організації та внесені зміни до установчих документів релігійної організації.
ОСОБА_2 вважає, що цими рішеннями порушуються його права як заступника голови парафіяльної ради релігійної громади УПЦ та її члена, оскільки при проведенні зборів та прийнятті відповідних рішень було порушено положення статуту УПЦ, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд:
- визнати недійсними рішення Парафіяльних зборів РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці УПЦ" від 16 грудня 2018 року, від 18 грудня 2018 року та від 06 лютого 2019 року;
- визнати недійсними зміни до Статуту РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", оформлені рішенням від 06 лютого 2019 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2019 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 зі справою за позовом ОСОБА_2 .
У січні 2021 року треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, звернулися до суду з позовом до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними.
Позовну заяву мотивовано тим, що 18 грудня 2018 року та 06 лютого 2019 року були проведені парафіяльні збори РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ" на яких ухвалені рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади шляхом виходу із юрисдикції УПЦ та входження під юрисдикцію ПЦУ, а також зміну найменування організації та внесені зміни до установчих документів релігійної організації.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вважають, що цими рішеннями порушуються їх права як членів парафіяльної ради релігійної громади УПЦ у зв`язку з тим, що при проведенні зборів та прийнятті відповідних рішень було порушено положення Статуту УПЦ, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 просили суд:
- визнати недійсними рішення Парафіяльних зборів РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці УПЦ" від 18 грудня 2018 року та від 06 лютого 2019 року;
- визнати недійсними зміни до Статуту РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", оформлені рішенням від 06 лютого 2019 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2021 року прийнято до розгляду позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними, а позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року прийнято до розгляду позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2019 року у складі судді Венгрин О. О. закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними, за позовом ОСОБА_2 до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними.
Закриваючи провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд першої інстанції виходив з того, що суди не уповноважені вирішувати питання, пов`язані зі зміною канонічної підлеглості релігійної організації, затвердженої рішенням загальних зборів релігійної громади, про зміни у складі парафіяльних зборів релігійної громади, оскільки держава в особі суду не має права втручатися у внутрішню діяльність релігійних організацій, тобто юрисдикція суду не може бути поширена на спірні правовідносини.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С., Якименко М. М., апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 адвоката Колінько І. В. задоволено, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тишківського С. Л. задоволено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2019 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до змісту позовних вимог цей спір відноситься до компетенції суду, оскільки рішення, прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів її членів.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ" на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України. Зіславшись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 916/2086/19/19 (провадження № 12-196гс19) та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 598/157/15-ц (провадження № 61-31628сво18), Верховний Суд підсумував, що апеляційний суд зробив правильний висновок про скасування ухвали суду першої інстанції, а тому касаційна скарга РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ" є необґрунтованою.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2021 року у складі судді Дернової В. В. провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними, за позовом ОСОБА_2 до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання рішень парафіяльних зборів та змін до статуту релігійної організації недійсними, закрито.
Роз`яснено позивачам, що вони вправі звернутися до суду за вирішенням спору в порядку господарського судочинства.
Суд першої інстанції виходив із того, що у цьому випадку мають місце правовідносини між РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ" та позивачами щодо створення, діяльності, управління та припинення діяльності релігійної організації, спір з приводу чого повинен розглядатися у порядку господарського судочинства.
Обґрунтовуючи необхідність вирішення цієї справи в порядку господарського судочинства, суд зіслався, у тому числі на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ" задоволено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції постановив, що критеріями розмежування судової юрисдикції є предмет спору та характер спірних правовідносин.
Суд першої інстанції остаточно не визначив предмет спору та характер спірних правовідносин, оскільки у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 відповідач стверджував, що позивач не є керівником та членом релігійної організації, а вважав доведеним факт членства ОСОБА_1 у релігійній організації, що є грубим порушенням процесуального закону.
Також суд не з`ясував характер спірних правовідносин, які виникли між ОСОБА_2 та відповідачем.
Отже, у підготовчому засіданні суд першої інстанції не виконав завдання підготовчого провадження, не вчинив всіх процесуальних дій, що передбачені законом, а саме щодо остаточного визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин та позовних вимог, які підлягають розгляду судом, та дійшов передчасного висновку, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства і наявні підстави для закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Тишківський С. Л., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2021 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що твердження апеляційного суду про те, що спірні правовідносини за предметом позову не пов`язані з діяльністю та управлінням відповідача, є хибними, оскільки оскаржувані рішення відповідача стосуються виключення ОСОБА_2 зі складу членів релігійної організації, зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації, зміни назви і складу керівного органу та затвердження нової редакції статуту релігійної організації.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу РО "Релігійна громада Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці ПЦУ", від імені якої діє адвокат Карнаухов А. Л., зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Тишківський С. Л., не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Тишківський С. Л., на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2021 року залишено без руху для усунення недоліків.
У жовтні 2021 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Тишківський С. Л., на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2021 року і витребувано із Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/23156/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Тишківський С. Л., підлягає задоволенню.