Постанова
Іменем України
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 658/28/21
провадження № 61-15142св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури на постанову Херсонського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, управління інфраструктури, житлово комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі наказів начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області Сбітнєва О. В. від 27 вересня 2018 року № 40 ос та від 01 жовтня 2018 року № 42 ос ОСОБА_2 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу економічного розвитку та агропромислового розвитку управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в справі № 540/2653/19 визнано протиправними та скасовано накази начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 27 вересня 2018 року № 40 ос "Про звільнення ОСОБА_2" та від 01 жовтня 2018 року № 42 ос "Про внесення змін до наказу начальника управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 27 вересня 2018 року № 40-ос "Про звільнення ОСОБА_2"; поновлено ОСОБА_2 на рівнозначній посаді в управлінні інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації з 01 жовтня 2018 року; стягнено на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу 98 428,20 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року скасовано в частині стягнення з управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та постановлено в цій частині нове рішення про стягнення з управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу 91 361,56 грн.
На виконання судових рішень, ОСОБА_2 поновлено на роботі на посаді головного спеціаліста відділу оборонної роботи та цивільного захисту з 09 липня 2020 року та протягом червня-листопада 2020 року фактично виплачено йому середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 91 361,56 грн.
Порушення, яке зумовило поновлення ОСОБА_2 на роботі та виплату в зв`язку із цим 91 361,56 грн допущені з вини начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_1, що доведено у судовому порядку. Обов`язок відшкодування шкоди, завданої установі у зв`язку з виплатою звільненому працівнику грошового забезпечення за час вимушеного прогулу покладається на службову особу, за наказом якої працівника незаконно звільнено з роботи.
У зв`язку із наведеними обставинами згідно статей 1166, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 134, 237 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної держаної адміністрації шкоду, заподіяну внаслідок виплати грошового забезпечення незаконно звільненому працівнику за час його вимушеного прогулу у сумі 91 361,56 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 квітня 2021 року позов задоволено.
Стягнено із ОСОБА_1 на користь держави в особі управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної держаної адміністрації шкоду, завдану внаслідок незаконного звільнення працівника, в розмірі 91 361,56 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у статті 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу. Право регресної вимоги до такого працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.
Відповідно до встановлених судом обставин звільнення ОСОБА_2 відбулося із порушенням вимог законодавства України на підставі протиправного наказу начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації ОСОБА_1 . Тому саме він як службова особа, яка видала наказ про звільнення, має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 квітня 2021 року скасовано.
Закрито провадження у справі за позовом керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника.
Роз`яснено позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на спори з приводу проходження публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів і вони мають розглядатись в адміністративному судочинстві. Предметом спору у цій справі, є стягнення матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем за час його перебування на публічній службі. Звертаючись до суду із зазначеним позовом, прокурор послався на те, що неправомірними діями відповідача державі завдані збитки, які він не відшкодував. Шкода заподіяна державі відповідачем внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 . Встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця під час прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. передбачене в порядку адміністративного судочинства згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Спір у даній справі підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (касаційне провадження № 11-892апп18), від 12 грудня 2018 року у справі № 734/3102/16-ц (касаційне провадження № 14-481цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 636/93/14-ц (касаційне провадження № 14-524цс18), від 05 лютого 2020 року у справі № 761/19799/17 (касаційне провадження № 61-40378св18).
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
09 вересня 2021 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури Даниляк О. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року та залишити в силі рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 квітня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а (касаційне провадження № 11-720апп18) зроблено правовий висновок про те, що відшкодування шкоди у порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства, що унеможливлює звернення з таким позовом до адміністративного суду. Вимога вирішити публічно-правовий спір у позові відсутня, оскільки вказаній обставині вже надана оцінка належним судом. Той факт, що майнової шкоди завдано позивачеві - суб`єкту владних повноважень під час проходження відповідачем служби, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір на публічно-правовий. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 у справі № 760/15085/18 (касаційне провадження № 61-22192св19). Аналогічні висновки викладені у постановах Великої палати Верховного Суду: від 27 березня 2019 року в справі № 727/5743/15-ц (касаційне провадження № 14-78цс19), від 26 червня 2019 року в справі № 263/5125/18 (касаційне провадження № 11-286апп19), від 13 листопада 2019 року в справі № 638/14694/18 (касаційне провадження № 14-434цс19), від 14 квітня 2020 року в справі № 925/1196/20 (касаційне провадження № 12-153гс19).
Апеляційний суд помилково посилався на правовий висновок, викладений у наведених ним постановах Верховного Суду, оскільки правовідносини у цих справах та справі, яка переглядається, не є тотожними, а саме, у наведених справах предметом правового дослідження було встановлення як обсягу завданої шкоди/збитків, так і необхідність оцінки правомірності відповідних дій відповідача.
Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
28 жовтня 2021 року Херсонська обласна прокуратора надіслала відповідь на відзив на касаційну скаргу, просивши суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Позиції інших учасників
12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому підтримав мотиви постанови апеляційного суду, вказував на безпідставність доводів касаційної скарги. Відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Херсонського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області Сбітнєва О. В. від 27 вересня 2018 року № 40 ос звільнено ОСОБА_2 01 жовтня 2018 року з посади головного спеціаліста відділу економіки та агропромислового розвитку управління економічного розвитку та цивільного захисту районної державної адміністрації.
Наказом начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області Сбітнєва О. В. від 01 жовтня 2018 року № 42 ос внесено зміни до наказу від 27 вересня 2018 року №40 ос "Про звільнення ОСОБА_2", а саме: викладено пункт 1 наказу в наступній редакції: "1. Звільнити у зв`язку зі скороченням штату, ОСОБА_2 01.10.2018 з посади головного спеціаліста відділу економіки та агропромислового розвитку управління економічного розвитку та цивільного захисту районної державної адміністрації".
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 540/2653/19 за позовом ОСОБА_2 до управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги задоволено частково:
Визнано протиправними та скасовано накази начальника управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області Сбітнєва О. В. від 27 вересня 2018 року № 40 ос "Про звільнення ОСОБА_2" та від 01 жовтня 2018 року № 42 ос "Про внесення змін до наказу начальника управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 27.09.2018 № 40 ос "Про звільнення ОСОБА_2".
Зобов`язано управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації поновити ОСОБА_2 на рівнозначній посаді в управлінні інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації з 01 жовтня 2018 року.
Стягнено з управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 жовтня 2018 року по 12 березня 2020 року в розмірі 98 428,20 грн без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць, а саме - 5 384,00 грн без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року скасовано в частині стягнення з управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалено в цій частині нову постанову про стягнення з управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 жовтня 2018 року по 12 березня 2020 року у розмірі 91 361,56 грн; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Наказом від 06 липня 2020 року № 29 ос з урахуванням змін, внесених наказом від 08 липня 2020 року № 33 ос поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу оборонної роботи та цивільного захисту з 09 липня 2020 року.
На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 540/2653/19, управлінням інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації протягом червня-листопада 2020 року виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу - 91 361,56 грн, що підтверджується наявними у справі копіями меморіальних ордерів (а. с. 21-23)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції, визначене у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржується на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.