Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 668/10350/15-ц
провадження № 61-35478св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго", ОСОБА_2, реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні,
третя особа - Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2015 року в складі судді Булаха Є. М. та на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року в складі колегії суддів Вейтас І. С., Радченка С. В., Склярської І. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ТОВ "Південенерго", ОСОБА_2, реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні та просила:
- визнати неправомірними дії ТОВ "Південенерго" щодо розірвання в односторонньому порядку нотаріально засвідченого договору відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 14 березня 2011 року, укладеного між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_1, а саме квартири АДРЕСА_1 (на час звернення з даним позовом - квартири АДРЕСА_2 );
- визнати недійсним договір про дольову участь у будівництві від 04 вересня 2012 року № 282, укладений між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_3, предметом якого є будівництво (майнові права) однокімнатної квартири АДРЕСА_3, загальною площею 44,9 м2;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 28 лютого 2014 року № 18419977, видане РС Суворовського РУЮ в м. Херсоні на ім`я ОСОБА_2, на квартиру АДРЕСА_4 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4, що здійснена РС Суворовського РУЮ в м. Херсоні;
- вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ;
- визнати за ОСОБА_1 майнове право на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а саме на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 44,9 м2.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указувала, що 14 березня 2011 року вона уклала договір з ТОВ "Південенерго", відповідно до якого придбала майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, а саме квартиру АДРЕСА_5 . 15 березня 2011 року позивач сплатила вартість майнових прав і набула на них право власності.
28 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримала від товариства лист, у якому останнє повідомило позивача про розірвання договору в односторонньому порядку через те, що ОСОБА_1 не сплатила різницю вартості квадратних метрів і не уклала додаткову угоду.
Позивач указує, що не отримувала від забудовника повідомлення про необхідність доплати вартості в зв`язку зі збільшенням площі квартири та про укладення додаткової угоди.
Пізніше вона дізналася, що на підставі договору від 04 вересня 2012 року ТОВ "Південенерго" продало квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_2, яка на підставі вказаного договору зареєструвала своє право власності та отримала свідоцтво.
Забудовник не мав права розпоряджатися майновими правами на квартиру, яка відповідно до договору про спільну діяльність є часткою УМВС України в Херсонській області. Викладене свідчить, що в ТОВ "Південенерго" було відсутнє право на відчуження ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_4 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року, позов задоволено:
визнано неправомірними дії ТОВ "Південенерго" щодо розірвання в односторонньому порядку нотаріально засвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В. Г. (реєстр нотаріальної дії за № 1487) договору відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 14 березня 2011 року, укладеного між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_1, а саме: квартири АДРЕСА_6 (на час звернення з даним позовом - квартири АДРЕСА_2 );
визнано недійсним договір про дольову участь у будівництві, № 282 від 04 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, предметом якого є будівництво (майнові права) однокімнатної квартири АДРЕСА_3, загальною площею 44,9 м2;
визнано недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 28 лютого 2014 року, яке видано Реєстраційною службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні на ім`я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ;
скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4, що здійснена реєстраційною службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні та вилучити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ;
визнано за ОСОБА_1 майнове право на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а саме на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 44,9 м2;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що товариство не надало належних і допустимих доказів на підтвердження факту надсилання на адресу позивача повідомлення з вимогою сплатити залишок вартості квартири, а тому не мало права в односторонньому порядку розривати договір купівлі-продажу майнових прав від 14 березня 2011 року.
ОСОБА_1 із 15 березня 2011 року набула майнові права на квартиру АДРЕСА_5, а тому ТОВ "Південенерго" не мало права розпоряджатися нею та укладати договір щодо цієї квартири з ОСОБА_2 в 2013 році, у зв`язку з чим наявні правові підстави для визнання недійсними вказаного договору, свідоцтва про право власності на квартиру, виданого ОСОБА_2, а також державної реєстрації такого права.
Аргументи учасників справи
У квітні 2016 року ТОВ "Південенерго" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2015 року та на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконала умови укладеного з нею договору від 14 березня 2011 року, оскільки не сплатила повну вартість майнових прав, у зв`язку з чим договір був законно розірваний, оскільки ОСОБА_1 не набула права власності на них.
Суди проігнорували факт того, що товариство надсилало позивачу листа з вимогою про здійснення доплати та в подальшому листа з повідомленням про розірвання з нею договору, що свідчить про дотримання ТОВ "Південенерго" умов укладеного з позивачем договору.
Указує, що договір від 04 вересня 2012 року, укладений між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_2, повністю виконаний, оскільки покупець сплатив вартість квартири, продавець передав її за актом приймання-передачі, отже такий договір не може бути визнаний недійсним.
У червні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення позивача на касаційну скаргу, в якому позивач просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлялася від виконання умов договору щодо сплати різниці у вартості квадратних метрів за квартиру, на яку вона купила майнові права, а з вини товариства не виконала умови договору від 14 березня 2011 року в частині доплати вартості квартири у зв`язку зі збільшенням її площі, яке не повідомило її належним чином про настання у позивача такого обов`язку.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження в даній справі. Зупинено виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 грудня 2015 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року до закінчення розгляду касаційної скарги.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року зупинено касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року поновлено касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 30 жовтня 2006 року між УМВС України в Херсонській області та ТОВ "Південенерго" укладено договір № 309 про спільну діяльність. Предметом договору є спільна діяльність сторін з метою будівництва багатоповерхового житлового будинку про АДРЕСА_7, розподіл сторонами визначених за договором часток площ об`єкту та передача після введення об`єкту в експлуатацію часток з метою наступного оформлення права на частки в об`єкті відповідно до умов цього договору. Також були укладені додаткові угоди № 1 від 24 січня 2007 року, № 2 від 08 січня 2008 року, № 3 від 16 грудня 2010 року, № 4 від 18 листопада 2011 року, № 5 від 18 грудня 2013 року.
14 березня 2011 року між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_1 укладено договір відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 1487. Предметом договору є об`єкт незавершеного будівництва: однокімнатна квартира АДРЕСА_8 .
Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 11 листопада 2013 року № 282 новозбудованому дев`ятиповерховому житловому будинку по АДРЕСА_9, друга черга будівництва ТОВ "Південенерго", в зв`язку із завершенням будівництва присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_7 .
Після присвоєння поштової адреси та виготовлення технічного паспорту нумерація спірної квартири змінена на АДРЕСА_5 .
Згідно з пунктом 1.1 указаного договору первинний власник ТОВ "Південенерго" зобов`язується передати у власність новому власнику ОСОБА_1, а новий власник зобов`язується прийняти майнові права, що належать первинному власнику, на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_10 на 8 поверсі загальною площею 43,45 м2, вимоги щодо якісних та кількісних характеристик якого визначаються у додатку № 1 до цього договору, та сплатити грошову суму, визначену пунктом 5. При цьому сторони розуміють, що зазначена площа квартири є орієнтовною і фактична площа квартири буде визначена на підставі технічного паспорта БТІ на будинок, що є підставою для укладення додаткової угоди та проведення остаточних розрахунків.
У пункті 2.1 цього договору зазначено, що з дня укладення договору та внесення вартості майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення майнові права на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, який вказаний у пункті 1.1 цього договору, вважаються відчуженими на користь нового власника.
Відповідно до пункту 5.1 договору вартість майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення за згодою сторін складає 93200,25 грн з розрахунку 2145,00 грн за 1 м2 загальної площі квартири.
Згідно з пунктом 5.2 цього договору зазначена сума вартості майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва складає договірну вартість вказаної квартири та підлягає перерахуванню на момент введення будинку в експлуатацію, виходячи із фактичної площі квартири, визначеної на підставі технічного паспорту БТІ на будинок, що є підставою укладення додаткової угоди та проведення остаточних розрахунків протягом 3 робочих днів з моменту отримання вищезазначеного технічного паспорту на житловий будинок, виходячи з вартості квадратного метра та загальної площі квартири, передбаченої пунктом 5.1 даного договору.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі невиконання зобов`язань зі сплати вартості майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення чи прострочення внесення коштів більш як на п`ять календарних днів, відповідно до статті 651 ЦК України відповідач має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це позивача в письмовій формі. Договір вважається розірваним за погодженням сторін, з моменту направлення письмового повідомлення про розірвання договору.
На виконання умов договору позивач 14 березня 2011 року та 15 березня 2011 року внесла в касу забудовника вартість майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, що підтверджується копіями квитанцій на суму 55 500 грн і 37 730,25 грн, а всього - 93 200,25 грн.
03 жовтня 2013 року ТОВ "Південенерго" направило на адресу позивача повідомлення про необхідність укладення додаткової угоди та сплати різниці вартості квадратних метрів.
21 жовтня 2013 року ТОВ "Південенерго" повідомило позивача про розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку з несплатою позивачем різниці вартості квадратних метрів та не укладання додаткової угоди.
04 вересня 2012 року між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_2 укладено договір № 282 на дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого об`єктом будівництва була квартира АДРЕСА_11 .
30 жовтня 2013 року між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору від 04 вересня 2012 року № 282 про дольову участь у будівництві, відповідно до якої змінено об`єкт інвестування з АДРЕСА_12, на АДРЕСА_13 .
27 лютого 2014 року між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_2 складено акт прийому-передачі збудованої квартири, відповідно до якого забудовником збудована та передана, а учасником прийнята збудована однокімнатна квартира АДРЕСА_14 .
28 лютого 2014 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_2, що підтверджується рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.
На момент підписання договору про дольову участь від 04 вересня 2012 року та додаткової угоди 30 жовтня 2013 року між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_2 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області 20 серпня 2013 року за ініціативою ТОВ "Південенерго" зареєстровано декларацію ХС № 143132300018 про готовність об`єкта до експлуатації: дев`ятиповерхового житлового будинку (квартал АДРЕСА_15, житловий будинок АДРЕСА_16 вже було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок та рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 11 листопада 2013 року № 282 новозбудованому дев`ятиповерховому житловому будинку по АДРЕСА_9, друга черга будівництва, ТОВ "Південенерго". В зв`язку з завершенням будівництва присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_7 .
Мотивувальна частина
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просила визнати неправомірними дії ТОВ "Південенерго" щодо розірвання в односторонньому порядку договору відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 14 березня 2011 року.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 905/2260/17 вказано, що "як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав".
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.
Визначаючи належність обраного позивачем способу захисту, слід оцінювати його ефективність для захисту того права чи інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду. Вимога про захист цивільного права або інтересу має відповідати змісту цього права чи інтересу, характеру його порушення, оспорювання або невизнання і повинна забезпечувати поновлення права чи інтересу, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати отримання відповідного відшкодування (пункти 69 та 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 727/898/19 (провадження № 61-7157св20) заначено, що "у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків".
У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року в справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21) вказано, що "вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору. При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору".
У справі, що переглядається:
відповідно до договору про відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва від 14 березня 2011 року вартість майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва підлягає перерахуванню на момент введення будинку в експлуатацію, виходячи із фактичної площі квартири, визначеної на підставі технічного паспорту БТІ на будинок, що є підставою укладення додаткової угоди та проведення остаточних розрахунків протягом 3 робочих днів з моменту отримання вищезазначеного технічного паспорту на житловий будинок, виходячи з вартості квадратного метра загальної площі квартири, передбаченої пунктом 5.1 даного договору (пункт 5.2. договору);
в зв`язку з невиконанням зобов`язань зі сплати різниці вартості квадратних метрів квартири у встановлений договором строк, ТОВ "Південенерго" відповідно до статті 651 ЦК України в односторонньому порядку розірвало вказаний договір, повідомивши про це позивача в письмовій формі. Договір вважається розірваним за погодженням сторін, з моменту направлення письмового повідомлення про розірвання договору (пункт 6.1. договору);
в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що ТОВ "Південенерго" в порушення умов договору не повідомило її належним чином про сплату різниці вартості квадратних метрів і безпідставно в односторонньому порядку розірвало з нею договір про відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва від 14 березня 2011 року, у зв`язку з чим вважає передачу у власність ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна, який був предметом договору з позивачем, незаконною;
в задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій товариства щодо розірвання договору в односторонньому порядку слід було відмовити саме з тих підстав, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а обставини наявності/відсутності підстав для односторонньої відмови від договору належить з`ясовувати при розгляді інших позовних вимог, які не є похідними. Тому оскаржені судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги.
вирішення інших позовних вимог про визнання недійсним договору про участь у будівництві від 04 вересня 2012 року № 282, укладеного між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_3 ; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 28 лютого 2014 року № 18419977; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ; вилучення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 та про визнання за позивачкою майнових прав, залежить від встановлення обставин наявності чи відсутності підстав для відмови від договору;
аналіз матеріалів справи свідчить, що ТОВ "Південенерго" листами від 03 жовтня 2013 року № 305 та від 21 жовтня 2013 року повідомило ОСОБА_1 про необхідність укладення додаткової угоди та про розірвання договору від 14 березня 2011 року в односторонньому порядку (том 1, а.с. 106, 107);
проте апеляційний суд при апеляційному перегляді на це уваги не звернув, а тому зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині про визнання недійсним договору про участь у будівництві від 04 вересня 2012 року № 282, укладеного між ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_3 ; визнання недійсним свідоцтва про право власності від 28 лютого 2014 року № 18419977; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 ; вилучення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 та про визнання за позивачкою майнових прав. А тому оскаржені судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Окрім цього, суди не звернули увагу на те, що реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні як орган, що проводив державну реєстрацію права власності, не може бути належним відповідачем у справі, що переглядається.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19 (провадження № 61-19598св20) зазначено: "спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року в справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21) вказано, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".
У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що спір виник між ОСОБА_1, ТОВ "Південенерго" та ОСОБА_2 . Тому реєстраційна служба Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні, як орган державної реєстраційної служби речових прав є неналежним відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позовних ОСОБА_1 до реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції в м. Херсоні, необхідно відмовити із цієї підстави.