Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 464/3441/17
провадження № 61-8233св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 серпня 2019 року в складі судді Рудакова І. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Копняк С. М., Мікуш Ю. Р.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду
з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики.
Позовна заява мотивована тим, що починаючи з 2011 року ОСОБА_6 постійно позичав у них грошові кошти для розвитку бізнесу. ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно. Спадкоємцями першої черги є відповідачі, які у досудовому порядку відмовились повернути позичені кошти. Позивачі, у межах шестимісячного строку після смерті позичальника звертались із вимогою до відповідачів, як спадкоємців першої черги, про повернення коштів, однак жодної відповіді не отримали.
Посилаючись на вказані обставини просили суд стягнути з ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5 на їх користь борг за договорами позики у розмірі
118 225,00 дол. США, що станом на 10 квітня 2017 року становить 3 543 203,25 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 13 лютого
2020 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 частково задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за договорами позики у розмірі 118 225,00 дол. США, що станом на 10 квітня 2017 року становить 3 543 203,25 грн, у межах вартості спадкового майна у розмірі 343 333,33 грн.
В іншій частини позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до
ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договорами позики відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розписки містять істотні ознаки, які характерні для договору позики, із їх змісту вбачається укладення договорів позики та вчинення сторонами угоди дій, характерних для такого договору, наявна зобов`язальна умова договору позики щодо повернення отриманих коштів, а відтак у позивачів наявні правові підстави для покладення на відповідача ОСОБА_4 обов`язку повернення грошових коштів за договорами позики у межах вартості спадкового майна.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 було відомо про те, що в провадження Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 464/8307/17 за позовом ТОВ ФК "Кредит Капітал" до нього про стягнення заборгованості за договорами позики, однак рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року в межах розгляду цієї справи не подавалося та не було предметом дослідження в суді першої інстанції. Відповідач не довів винятковість випадку та неможливість подання до суду першої інстанції вказаних доказів з причин, що не залежали від нього у розумінні частини третьої статті 367 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та зменшити розмір стягнення заборгованості до 286 485,94 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували вимоги інших кредиторів, які заявлені до нього як спадкоємця. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року у справі № 464/8307/17
з нього на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" стягнено заборгованість за кредитним договором від 05 квітня 2013 року
у розмірі 56 847,39 грн. Вартість успадкованого майна становить 343 333,33 грн, цією ж сумою обмежується його відповідальність як спадкоємця. Однак,
з урахуванням суми, яка стягнута оскаржуваними рішеннями та рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року у справі
№ 464/8307/17 загальна сума стягнення з цього становить 400 180,72 грн, що перевищує ліміт його відповідальності та суперечить частині першій статті
Зазначає, що станом на 21 серпня 2019 року йому не було відомо про рішення суду від 14 серпня 2019 року у справі № 464/8307/17, тому він не міг його надати суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 стягнення заборгованості в розмірі 56 847,39 грн, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадженняу цій справі.
В ухвалі Верховного Суду вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Суди встановили, що ОСОБА_6 надав позивачам такі розписки:
" … 28 квітня 2011 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 10 000 доларів США та 500 доларів США до кінця року. Зобов`язуюсь віддати вчасно";
" … 26 серпня 2011 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 10 000 доларів США, термін позики до 31 грудня 2011 року";
" … 11 жовтня 2011 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 7 000 доларів США та 350 доларів США. Зобов`язуюсь віддати всю суму";
"…14 серпня 2012 року позичив у ОСОБА_7 суму грошей 55 500 доларів США, терміном на один рік. Зобов`язуюсь повернути вчасно…";
"… 25 квітня 2013 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 6 000 доларів США та 300 доларів США. Зобов`язуюсь віддати вчасно";
"… 28 лютого 2013 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 1 500 доларів США та 75 доларів США. Зобов`язуюсь віддати вчасно";
"… 09 серпня 2012 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 10 000,00 доларів США, терміном на три місяці. Зобов`язуюсь повернути вчасно";
" …18 червня 2012 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 6 000,00 доларів США, терміном на три місяці. Зобов`язуюсь віддати вчасно";
"… 13 лютого 2013 року позичив у ОСОБА_2 суму грошей 10 000 доларів США та 500 доларів США. Зобов`язуюсь віддати вчасно до 31.12.2015".
Загальна сума позичених ОСОБА_6 грошових коштів становить 118 225,00 дол. США.
Відповідно до угоди від 22 січня 2014 року складеної ОСОБА_6 сума позичених коштів у сім`ї ОСОБА_7 і ОСОБА_2 вказана у розписках, які написані до укладення даної угоди. Цю суму ОСОБА_6 гарантував повернути об`єктом нерухомого майна кафе-бар "7", за адресою: АДРЕСА_1, який на день укладення угоди перебував у заставі банку, після закриття кредиту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 475/2016 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 травня 2018 року спадкоємцем після смерті
ОСОБА_6 за законом є його син ОСОБА_4, який прийняв спадщину.
Спадщина складається із рухомого майна (автомашини марки "ВАЗ 210994-20") та частини у нерухомому майні (1/3 частини квартири АДРЕСА_2 ).
Загальна вартість спадкового майна після смерті ОСОБА_6 становить
343 333,33 грн, з яких: 273 333,33 грн - вартість 1/3 частини квартири
АДРЕСА_2 ; 70 000,00 грн - вартість автомашини марки "ВАЗ 210994-20".
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку
ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним
з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
За змістом частин другої, третьої статті 1281 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги,
а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто,
у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням
у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин та враховуючи, що додержання позивачами вимог статті 1281 ЦК України відповідач не заперечував, суди зробилиобґрунтований висновок про наявність правових підстав до стягнення зі спадкоємця померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на користь позивачів суми боргу в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Колегія суддів, відхиляє посилання в касаційній скарзі про те, що суди не врахували вимоги інших кредиторів, які заявлені до нього як спадкоємця, оскільки відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 369/7772/15-ц (провадження № 61-12848св21) зазначено, що "тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.
У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні".
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_4 було відомо про те, що в провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа
№ 464/8307/17 за позовом ТОВ ФК "Кредит-Капітал" до нього про стягнення заборгованості за договорами позики, однак відповідач не подав до суду першої інстанції відповідних доказів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції. Оскільки відповідач не підтвердив неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, які об`єктивно не залежали від нього, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у прийнятті рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" 56 847,39 грн заборгованості.