Постанова
Іменем України
17 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 548/449/20
провадження № 61-18038св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Відродження",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Відродження", яка підписана представником Грущанським Владиславом Олеговичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Відродження" (далі - ТОВП "Відродження") звернулося з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта Прихоролля" (далі - ТОВ "Астарта Прихоролля") про визнання договору оренди землі поновленим.
Позов мотивований тим, що 21 серпня 2013 року між товариством та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки на 5 років, який було зареєстровано 06 вересня 2013 року.
До закінчення строку оренди ОСОБА_1 була надіслана пропозиція з примірником додаткової угоди щодо поновлення договору оренди ще на 7 років та запропонована щорічна орендна плата 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, ОСОБА_1 відмовився від укладання додаткової угоди та 30 грудня 2018 року уклав договір оренди з ТОВ "Астарта Прихоролля".
Змінивши предмет позову в частині строку дії договору між ТОВП "Відродження" та ОСОБА_1 з вказівкою, що договір діє до 31 грудня 2028 року та орендну плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 12 951,00 грн просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля" відносно вказаної земельної ділянки та скасувати реєстрацію такого права оренди, що виникло за цим договором.
Просили також визнати укладеним (поновленим) між ТОВП "Відродження" та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки від 21 серпня 2013 року щодо вказаної земельної ділянки у редакції додаткової угоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 16 липня 2020 року позов ТОВП "Відродження" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля" відносно земельної ділянки площею 3,5817 га ріллі, для товарного сільськогосподарського товариства, на території Петракіївської сільської ради Хорольського району, кадастровий номер якої 5324884400:000:007:0006, за яким було зареєстровано право оренди від 18 квітня 2019 року та скасовано реєстрацію такого права оренди, що виникло за цим договором.
Визнано укладеним (поновленим) між ТОВП "Відродження" та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки від 21 серпня 2013 року щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,5817 га ріллі, для товарного сільськогосподарського товариства, кадастровий номер 5324884400:000:007:0006, що знаходиться на території Петракіївської сільської ради Хорольського району, право оренди земельної ділянки за яким зареєстровано 06 вересня 2013 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами договору оренди землі - ОСОБА_1 та ТОВП "Відродження" відбулося погодження істотних умов договору оренди землі, що є підставою для укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його продовження на змінених істотних умовах, тобто спірної додаткової угоди та, таким чином, наявні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля" задоволено.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 16 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Відмовлено ТОВП "Відродження" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ТОВ "Астарта Прихоролля" про визнання договору оренди землі поновленим.
Стягнуто з ТОВП "Відродження" на користь ТОВ "Астарта Прихоролля" судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач, намагаючись реалізувати своє переважне право продовження користування земельною ділянкою, своєчасно надсилав ОСОБА_1 відповідні пропозиції, однак останній однозначно та категорично повідомляв про відсутність у нього наміру продовжувати дію зазначеного договору оренди землі. Проте, суд першої інстанції не дав належної оцінки зазначеній обставині та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для поновлення строку дії договору оренди, укладеному 21 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВП "Відродження".
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року ухвалено додаткове рішення, яким відмовлено ТОВП "Відродження" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля".
Додаткова постанова мотивована тим, що мотивувальна частина постанови апеляційного суду від 04 листопада 2021 року містить висновки колегії щодо позовної вимоги ТОВ "Відродження" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Астарта Прихоролля", однак в резолютивній частині постанови помилково не зазначено висновку суду апеляційної інстанції по суті вказаної позовної вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ТОВП "Відродження" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року, а рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 16 липня 2020 року залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки мотивам відмови в поновленні договору оренди землі, оскільки ОСОБА_1 зазначив для власних потреб, однак передав її в оренду ТОВ "Астарта Прихоролля", при тому, що умови на яких був укладений договір ОСОБА_1 з третьою особою не доводилися до відома позивача, в свою чергу такі умови були прийняті для позивача та останній бажав поновити договір на аналогічних умовах. У даній справі, встановлені судами обставини свідчать, що орендар дотримався вимоги щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди, завчасно попередив орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини, до повідомлення додав проект додаткової угоди, щодо якого орендодавець заперечень відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не мав. За таких обставин, повідомлення ОСОБА_1 про відсутність наміру поновлювати договір оренди землі, у тому числі у зв`язку з "Особистою потребою користуватися земельною ділянкою", який через три місяці після закінчення договору з ТОВП "Відродження" (06 вересня 2018 року) уклав оспорюваний договір оренди з ТОВ "Астарта Прихоролля" (30 грудня 2018 року), що свідчить про недобросовісність поведінки орендодавця щодо попереднього орендаря та порушення його переважного права на поновлення договору.
Аргументи учасників справи
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив у задоволенні клопотання ТОВП "Відродження" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити. Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишити без змін.
Відзив ОСОБА_1 мотивований тим, що між позивачем та ОСОБА_1 відбулася процедура розгляду питання поновлення договору у відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі" з дотриманням передбачених Законом строків, проте в силу не погодження відмінних умов додаткової угоди від попередніх, а саме збільшення строку оренди та встановлення іншого розміру орендної плати, та загалом намір орендодавця на найближчий час самостійно обробляти земельну ділянку, продовження дії договору не відбулось, тому вказана судом апеляційної інстанції практика є такою, що підтверджує відсутність його волевиявлення на укладення додаткової угоди у зв`язку з суттєвою зміною та правомірність припинення переважного права позивача.
Позивач не належним чином виконував договірні відносини, а саме не своєчасно та неповно проводив розрахунки з орендної плати. Спірні питання з боку представників ТОВП "Відродження" вирішувались грубо, з застосуванням психологічного тиску.
Між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, що вбачається з листа-повідомлення, яким ОСОБА_1 висловлено заперечення щодо поновлення договору, відповідно ТОВП "Відродження" не може мати переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 .
У лютому 2021 року представник ТОВ "Астарта Прихоролля" - Коваленко О. А. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив у задоволенні клопотання ТОВП "Відродження" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити. Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишити без змін.
Відзив представника ТОВ "Астарта Прихоролля" - Коваленко О. А. мотивований тим, що між позивачем та відповідачем відбулася процедура розгляду питання поновлення договору у відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі" з дотриманням передбачених Законом строків, проте в силу не погодження відмінних умов додаткової угоди від попередніх, а саме збільшення строку оренди та встановлення іншого розміру орендної плати, та загалом намір позивача на найближчий час самостійно обробляти земельну ділянку, продовження дії договору не відбулось.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції
У лютому 2021 року матеріали цивільної справи № 548/449/20 надійшли до Верховного Суду та 01 лютого 2021 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
У листопаді 2021 року судом апеляційної інстанції надіслано лист про направлення до Полтавського апеляційного суду зазначену цивільну справу у зв`язку з необхідністю ухвалення додаткового рішення.
16 листопада 2021 року справу направлено до суду апеляційної інстанції для ухвалення додаткового рішення.
14 грудня 2021 року справа повернута до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 648/1226/17, від 07 березня 2018 року у справі № 702/764/16, від 08 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, від 25 липня 2019 року у справі № 906/1177/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 та у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14.