Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 757/10634/15-ц
провадження № 61-4908св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкти оскарження: директор Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальник та старший державний виконавець Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року у складі судді Батрина О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Іванченка М. М. Коцюрби О. П.,,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційна рада" (далі - ТОВ "Редакційна Рада"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут економічних реформ" (далі - ТОВ "Інститут економічних реформ") про стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення.
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, стягнуто з ТОВ "Інститут економічних реформ" на її користь заробітну плату у розмірі 105 000,00 грн та компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність директора Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальника та старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів по зверненню стягнення на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП 52260275, а саме невжиття передбачених законом заходів щодо звернення стягнення на кошти боржника в сумі 4 500,00євро, присуджених їй рішенням Європейського суду з прав людини від 02 червня 2016 року у справі № 61561/08 ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України. У зв`язку з цим просила стягнути з ТОВ "Інститут економічних реформ" кошти у сумі 115 000,00 грн, зобов`язати суб`єктів оскарження звернути стягнення на кошти боржника в сумі 4 500,00 євро та стягнути компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. Уточнивши в подальшому вимоги скарги (т. 2, а. с. 20), заявник не підтримала вимоги щодо стягнення коштів у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Міністерства юстиції України та Печерського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 червня 2017 року зазначену ухвалу скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 04 березня 2019 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність начальника та старшого державного виконавця Печерського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів по зверненню стягнення на кошти боржника у виконавчому провадженні ВП 52260275.
Зобов`язано державного виконавця Печерського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Валевського О. О. в порядку частини четвертої статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні ВП 52260275 щодо виконання виконавчого листа у справі № 757/10634/15-ц про стягнення з ТОВ "Інститут економічних реформ" на користь ОСОБА_1 115 000,00 грн звернути стягнення на кошти боржника, які були стягнуті Департаментом ДВС Міністерства юстиції України за рішенням № 61561/08 Європейського суду з прав людини в сумі 123 472,19 грн у виконавчому провадженні ВП 53077555.
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття виконавчого провадження (19 вересня 2016 року) у виконавчому провадженні державним виконавцем не вчинялись належні виконавчі дії щодо виконання рішення суду, за винятком винесення постанови про накладення арешту, з`ясування місяця знаходження боржника, і лише на початку 2017 року державним виконавцем направлено платіжну вимоги щодо примусового списання грошових коштів з рахунку боржника та запити щодо отримання інформації про зареєстровані за ним транспортні засоби та про об`єкти інтелектуальної власності, вчинення яких здійснено за неодноразовими письмовими зверненнями стягувача до ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві та Міністерства юстиції України, що є підставою для часткового задоволення скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України задоволено частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції надана правова оцінка діям та бездіяльності як посадовим особам органу державної виконавчої служби, Департаменту ДВС Міністерства юстиції, так і державним виконавцям Департаменту ДВС Міністерства юстиції та Печерського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції, які не залучені судом у якості суб`єктів оскарження. Не містить рішення суду першої інстанції також обґрунтувань, які б указували на те, чому суб`єктний стан учасників справи визначений саме в тому складі, який відображено судом в ухвалі від 11 лютого 2020 року. Уточнений перелік учасників не узгоджується з переліком учасників, про яких зазначала ОСОБА_1 при подачі скарги в 2017 році. Тому у разі прийняття судом до уваги доповнень, які здійснювалися ОСОБА_1 у вигляді подання пояснень, а не скарг, як це передбачено нормами ЦПК України, подальше непритягнення до участі в справі всіх учасників, неповідомлення про наявність скарги, яка є предметом розгляду, у визначеному законом процесуальному порядку свідчить про допущені судом порушення норм процесуального права, що є підставою для передачі справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи