Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 295/983/21
провадження № 61-13906св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державне підприємство "Сетам",
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер Фінанс",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2021 року в складі судді Кузнєцова Д. В. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2021 року в складі колегії суддів Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ДП "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів з продажу нерухомого майна, протоколу, акту про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 12 січня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О. вчинено виконавчий напис № 76 про звернення стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .
На виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса 20 серпня 2018 року проведено електронні торги предмета іпотеки - вказаної квартири, яка належить ОСОБА_1, про що складено протокол № 353355, відповідно до якого переможцем торгів є ОСОБА_2 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2020 року в справі № 295/16257/18 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 76 про звернення стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І. О. 12 січня 2018 року.
Оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура реалізації предмета іпотеки на електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, позивач вважає, що електронні торги є недійсними, адже проведені на підставі нікчемного напису, що призвело до порушення прав позивача.
ОСОБА_1 просила:
визнати недійсними електронні торги, проведені 20 серпня 2018 року ДП "Сетам" із реалізації квартири АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 35335, проведених 20 серпня 2018 року ДП "Сетам" із реалізації квартири АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним акт про проведені електронні торги предмета іпотеки, проведених 20 серпня 2018 року ДП "Сетам" із реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1, складений 05 вересня 2018 року головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Васькевич Н .В. та затверджений начальником Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Савіною Н. П. 05 вересня 2018 року;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що видане 02 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтаком В. Я. на ім`я ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суди виходили з того, що набрало законної сили рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2020 року в справі № 295/16257/18, постановлене, в тому числі, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Аргументи учасників справи
У серпні 2021року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, безпідставно закрив провадження у справі, пославшись на пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки у справі № 295/16257/18 були інші підстави та обґрунтування позову.
У вересні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Левківської Л. І. на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін. Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які зводяться до власного тлумачення позивачем норм процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 06 вересня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).