Постанова
Іменем України
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 641/4273/19
провадження № 61-8239св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави
в особі Харківської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана адвокатом Павловим Кирилом Дмитровичем, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року у складі судді Чайки І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлака І. В., Маміної О. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить нежитлове приміщення літ. "Д-1" за адресою:
АДРЕСА_1, загальною площею 1 119,7 кв. м, по 1/2 частині кожному. Відповідачі не мають права власності та право землекористувачів щодо земельної ділянки площею 0,1270 кв. м по АДРЕСА_1 . Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав, вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. Відповідачі використовують цю земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, що їм належить, проте орендну плату за її використання не сплачують.
Посилаючись на зазначені обставини та враховуючи частку кожного
з відповідачів у праві спільної часткової власності, час набуття права власності за кожним з відповідачів на вказане нежитлове приміщення, просив суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 428 379,97 грн; стягнути з ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 357 550,03 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня
2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року, позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 5
в інтересах держави в особі Харківської міської ради задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради збитки у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою
в загальному розмірі 428 379,97 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради збитки у вигляді не одержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою
в загальному розмірі 357 550,03 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до стягнення суми
є несплаченою відповідачами та безпідставно збереженою платою за використання земельної ділянки комунальної власності без укладення договору оренди, тому підлягають стягненню з них на користь Харківської міської ради.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд правильно взяв до уваги акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації спірної земельної ділянки, договори із зазначенням площі нерухомого майна, та обрахував цю суму шляхом множення вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова станом на рік розрахунку) на всю площу земельної ділянки, що використовується, а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку із врахуванням сплачених відповідачем сум земельного податку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 642/4792/17. Визначаючи суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що загальний розмір безпідставно збережених коштів ОСОБА_1 та недоотриманих місцевим бюджетом доходів за період
з 01 червня 2016 року по 31 березня 2019 року становить 428 379,97 грн, а також загальний розмір безпідставно збережених коштів ОСОБА_2 та недоотриманих місцевим бюджетом доходів за період з 01 вересня 2016 року по 31 березня 2019 року становить 357 550,03 грн.
Аргументи учасників справи
У травні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 79-1 ЗК України та статті 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" без врахування висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 29 січня 2020 року у справі №922/2811/18. Також суди не врахували правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 06 серпня 2019 року у справі №922/3560/18, в якій Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду та вказував, що наданий розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки та витягу з нормативної грошової оцінки землі, що виключають можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів.
Крім цього зазначає, що справу було розглянуто за її відсутності, належним чином її не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, чим суди порушили її право на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суди попередніх інстанцій застосували статтю 79-1 ЗК України (щодо права власності на земельну ділянку) та статті 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" (щодо документації з оцінки земель та її затвердження) без врахування висновку Верховного Суду, висловленого
у постанові від 29 січня 2020 року у справі №922/2811/18; суди не врахували правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 06 серпня 2019 року у справі №922/3560/18; справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання)
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року зупинене виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
13 листопада 2020 року справу переданосудді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (пункт 1 частини другої статті 223 ЦПК України).
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою:
АДРЕСА_2 (а. с. 81).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04 липня 2019 року о 10 год. 00 хв., запропоновано відповідачам у строк до 27 червня 2019 року подати відзив на позовну заяву, роз`яснено право пред`явити зустрічний позов (а. с. 85).
Згідно із супровідним листом суду першої інстанції від 14 червня 2019 року
ОСОБА_2 на адресу зареєстрованого місця проживання надіслано копію ухвали суду від 14 червня 2019 року, копію позовної заяви з додатками (а. с. 86).
У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення цього поштового відправлення ОСОБА_2 (а. с. 96).
У зв`язку з неявкою сторін, розгляд справи перенесено на 25 липня 2019 року
о 10 год. 00 хв. (а.с. 92).
Повістка про виклик ОСОБА_2 до суду на 25 липня 2019 року направлена судом першої інстанції за адресою, зазначеною позивачем у позові, а саме:
АДРЕСА_3 та повернена з відміткою відділу поштового зв?язку "адресат відсутній" (а. с. 98-99).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у цій справі до
14 вересня 2019 року, оголошено у підготовчому засіданні перерву до
12 вересня 2019 року до 09 год. 00 хв. (а. с. 102).
Повістка про виклик ОСОБА_2 до суду на 12 вересня 2019 року направлена судом першої інстанції за адресою:
АДРЕСА_3 та повернена з відміткою відділу поштового зв?язку "адресат відсутній" (а. с. 105-106).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 вересня 2019 року на 09 год. 30 хв. (а. с. 130).
Повістка про виклик ОСОБА_2 до суду на 30 вересня 2019 року направлена судом першої інстанції за адресою:
АДРЕСА_3 та повернена з відміткою відділу поштового зв?язку "адресат відсутній" (а. с. 132-133).
Згідно з протоколом судового засідання від 30 вересня 2019 року суд оголосив перерву в судовому засідання для виклику відповідача до 29 жовтня 2019 року на 10 годину 00 хв. (а. с. 145-147).
Вматеріалах справи немає відомостей про направлення ОСОБА_2 судової повістки про виклик на судове засідання, призначене на 29 жовтня
2019 року або про вчинення будь-яких інших дій з метою її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 щодо якої відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
Водночас, ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2021 року призначено цивільну справу до розгляду судом апеляційної інстанції в судовому засіданні на 10 год. 10 хв. 17 лютого 2020 року (а. с. 217-218).
Поштова кореспонденція, направлена апеляційним судом ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 повернута з відміткою відділу поштового зв?язку "адресат відсутній" (а. с. 235-236).
Вматеріалах справи немає відомостей про направлення ОСОБА_2 судової повістки про виклик на судове засідання, призначене на 17 лютого
2020 року, або про вчинення будь-яких інших дій з метою її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин апеляційний суд також розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, про що ОСОБА_2 зазначає у касаційній скарзі.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону
в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні
з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA,
№ 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки встановлено підстави для обов`язкового скасування судових рішень
в частині позовних вимог доОСОБА_2, іншим доводам її касаційної скарги колегія суддів оцінки не надає.