Постанова
Іменем України
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 214/4604/20
провадження № 61-5718св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач -ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ектін Прожект Інвестменс", Багатопрофільне підприємство "Солідарність" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги: Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуАкціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року у складі судді
Прасолова В. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
В провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ектін Прожект Інвестменс" ("Acting Project INVESTments s.r.o.") (далі - ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс"), Багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі Товариства
з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Солідарність") про стягнення грошових коштів та визнання права власності.
У серпні 2020 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права власності та стягнення грошових коштів.
Зазначила, що з 1996 року по грудень 2014 роки вона проживала разом
з ОСОБА_1 у незареєстрованому шлюбі. У 2005 році вони переїхали до міста Києва, а в 2013 році - до м. Праги, Чеської Республіки.
За час спільного проживання, з 1996 року по 2014 рік, у незареєстрованому шлюбі, сторони набули наступне майно:
1. Нежитлове приміщення, загальною площею 177, 2 кв. м., вбудоване в будівлю АЗС, за адресою: АДРЕСА_1, вартість станом на 13 липня 2020 року - 812 100,00 грн.
2. Нежитлову будівлю СТО Б-1, загальною площею 243,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2, вартість станом на 13 липня 2020 року - 892 060,00 грн.
3. 99/100 частку будівлі Центру сімейного дозвілля (в літ. А), загальною площею 7317 кв. м,, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, балансова вартість станом на 01 липня 2020 року - 18 860 790,00 грн.
4. 91,63/100 частки об`єкту незавершеного будівництва ТОЦ " Петрівка", за адресою: АДРЕСА_4, балансова вартість станом на 01 липня
2020 року - 5 800 000,00 грн.
У 2001 - 2003 роках від продажу мережі автозаправних комплексів відповідач ОСОБА_1 отримав 6 500 000,00 дол. США. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що після того, як ці кошти "запрацюють", він буде систематично сплачувати їй, так би мовити, "дивіденди". 07 червня 2013 року ОСОБА_1, використовуючи вказані кошти, придбав 100 % статутного капіталу ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс", яке мало Чеську реєстрацію з 2005 року. Паралельно з бізнесом
у Чехії вони продовжували займатися підприємницькою діяльністю в м. Києві. На початку 2013 року їм з чоловіком запропонували придбати бізнесову нерухомість в м. Києві - будівлю центру сімейного дозвілля. Власність на дану будівлю була оформлена на підприємство - ТОВ "Солідарність", учасниками якого були ТОВ "Інтелсіс" (власник 99 % статутного капіталу) та ТОВ "Арсол" (власник 1 % статутного капіталу). З метою набуття права власності на нежитлове приміщення 26 червня 2013 року ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс" придбав 99 % статутного капіталу ТОВ "Солідарність". Крім того, 07 червня
2013 року придбано 91,69/100 частки об`єкту незавершеного будівництва
ТОЦ " Петрівка" за адресою: АДРЕСА_4 . Таким чином,
ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс" стало власником 99 % статутного капіталу
ТОВ "Солідарність", а відтак і власником 99/100 частин будівлі центру сімейного дозвілля (в літ. А), загальною площею 7 317 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3, та 91,69/100 часток у об`єкті незавершеного будівництва ТОЦ " Петрівка" за адресою: АДРЕСА_4 . Тобто грошові кошти, витрачені на купівлю Чеської компанії ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс", трансформувалися у купівлю в червні 2013 року зазначених об`єктів нерухомості.
Однак на сьогоднішній день ОСОБА_2 не отримала жодної копійки щомісячних "дивідендів", які їй були обіцяні відповідачем ОСОБА_1 від грошових коштів, які позивач давала в борг ОСОБА_1 . Тому ОСОБА_1, ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс", ТОВ "Солідарність" не виконані обіцянки щодо систематичної сплати їй "дивідендів", які були результатом їх підприємницької діяльності та вони повинні відповідати солідарно.
Зазначає, що ОСОБА_1 залучив державного та приватного виконавців, щоб шляхом проведення торгів здійснити продаж їхнього спільного майна. Зазначені дії ОСОБА_1 призведуть до зміни власника майна з метою унеможливити виконання своїх обов`язків перед ОСОБА_2, оскільки майно ОСОБА_1 та майно компаній ТОВ "Солідарність" та ТОВ "Солтрейд", спільно набуте сторонами за час спільного проживання, описано та арештовано.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 постійно відшукує будь - які можливості, щоб залишити без задоволення вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 177,2 кв. м, вбудоване в будівлю АЗС, за адресою АДРЕСА_1, нежитлову будівлю СТО Б-1, загальною площею 243,5 кв.м за адресою АДРЕСА_2, сплату їй грошових коштів в якості недоотриманих нею "дивідендів" в сумі 74 405 025 грн та державним виконавцем вчиняються дії, спрямовані на реалізацію будівлі по АДРЕСА_3 та об`єкту незавершеного будівництва, за адресою АДРЕСА_5, 23, які було набуто за спільні кошти, що в подальшому, у випадку задоволення її зустрічних позовних вимог може призвести до ускладнення чи зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі.
Посилаючись на викладене ОСОБА_2 вважає за необхідне в забезпечення задоволення її зустрічних позовних вимог на суму 76 109 185, 00 грн накласти арешт та заборонити будь - яким особам вчиняти дії з продажу, дарування,
а також відчуження будь - яким іншим способом наступного майна: 99/100 часток будівлі центру сімейного дозвілля (в літ. А), загальною площею 7317 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; 91,69/100 часток об`єкта незавершеного будівництва ТОЦ " Петрівка" за адресою: АДРЕСА_4 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт та заборону будь - яким особам вчиняти дії з продажу, дарування, а також відчуження будь - яким іншим способом 99/100 часток будівлі центру сімейного дозвілля (в літ. А) загальною площею 7317 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, в тому числі майнових прав на нього, який належить ТОВ "Солідарність" (адреса:
АДРЕСА_7 ).
Накладено арешт та заборону будь - яким особам вчиняти дії з продажу, дарування, а також відчуження будь - яким іншим способом 91,69/100 часток об`єкта незавершеного будівництва ТОЦ " Петрівка" за адресою: АДРЕСА_4, у тому числі майнових прав на нього, який належить ТОВ "Актінг Проект ІНВЕСТментс с.р.о." ("Acting Project INVESTments s.r.o."), місцезнаходження: Револучні 1082/8, Нове Мнєсто, 110 00 Прага 1.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на даний час є об`єктивні підстави припускати, що відповідачі будуть намагатися ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення зустрічного позову. Тому вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та виправданим завданнями цивільного судочинства, забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів ОСОБА_3, які вона має намір захистити.
На даний час існують заборони на розпорядження майном ТОВ "Солідарність", накладені 20 грудня 2004 року, 19 серпня 2006 року та 20 листопада 2007 року приватними нотаріусами та арешти майна цього підприємства, накладені
25 лютого 2014 року, 10 квітня 2014 року та 18 квітня 2014 року приватним нотаріусом та державним виконавцем. Також мається заборона на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва ТОЦ "Петрівка", накладена
20 листопада 2007 року приватним нотаріусом, а також іпотеки: на будівлю центру сімейного дозвілля (літ. А) загальною площею 7317 кв. м за адресою АДРЕСА_3, що зареєстрована 09 листопада
2007 року державним нотаріусом, та на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4, що зареєстрована 07 листопада 2007 року приватним нотаріусом.
З пояснень представника позивача та змісту заяви про забезпечення позову, вбачається, що ОСОБА_1 створює штучні підстави для виникнення заборон. Тому суд приходить до висновку, що ці заборони можуть бути в будь-який момент скасовані і відповідачі за зустрічним позовом зможуть цим майном розпорядитися. Суд враховує, що заборона, пов`язана з іпотекою майна, також може бути скасована. Отже суд приходить до переконання, що наявність зазначених заборон та арештів не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційний суд зазначив, що Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", скаржник) є кредитором по відношенню до боржника ТОВ "Солідарність", а тому постановлення судом першої інстанції ухвали щодо накладення арешту на майно боржника порушує його права та інтереси як стягувача, який теж має право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника. Тому АТ "Укрексімбанк" має право на апеляційне оскарження ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року, як особа, яка не брала участь у розгляді справи, однак суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України).
Разом з тим апеляційний суд вказав, що оскільки 99/100 часток будівлі центру сімейного дозвілля (в літ. А) за адресою АДРЕСА_3 належить ТОВ "Солідарність", а 91,69/100 часток об`єкта незавершеного будівництва ТОЦ " Петрівка" за адресою: АДРЕСА_4, належить ТОВ "Ектін Прожект Інвестменс", а ОСОБА_2 у зустрічному позові ставиться питання щодо відшкодування їй вартості частини спільного майна подружжя, до якого входять і майнові права на зазначене нерухоме майно, тому суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно. Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 рокуАТ "Укрексімбанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що задовольняючи заявлені вимоги про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що нерухоме майно знаходиться в іпотеці АТ "Укрексімбанк", яке не
є особою, яка брала участь у цій справі, тому рішеннями судів обмежено права іпотекодержателя шляхом накладенням арешту на предмет іпотеки, при цьому порушено норми процесуального права. Зі змісту Закону України "Про іпотеку" вбачається, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна
у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а отже й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Іпотекодержатель нерухомого майна, право якого зареєстроване
в установленому законом порядку, має право на звернення зі скаргою про скасування заборони на нерухоме майно, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року
у справі № 338/1118/16-ц. Крім того, судами в оскаржених рішеннях не враховано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений в постанові Верховного Суду від 03 червня
2020 року по справі № 766/8558/18 де зазначено: "апеляційний суд не урахував, що наявність на праві власності у ОСОВА_2 нерухомого майна, що перебуває
в іпотеці у ПАТ "УкрСиббанк", не забезпечить виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки в першу чергу зазначене нерухоме майно слугуватиме забезпеченню виконання зобов`язань ОСОБА_2 за іпотечним договором від 04 серпня 2008 року".
У травні 2021 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - залишити без змін.
Вказує, що суди розглянули справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду не є подібні ні за предметом спору ні за суб`єктним складом. Зазначені рішення не стосувалися поділу майна подружжя. В аналогічних справах у спорах між фізичними особами про поділ майна подружжя та визнання права власності є стала практика Верховного Суду із забезпечення позовних вимог шляхом накладання арешту на майно та можливості проводити з ним реєстраційні дії, зокрема така правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16,
у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 756/2609/20. Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливлення виконання можливого рішення суду при задоволенні подову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.