ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 870/105/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салоха-П"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021
у справі № 870/105/20
за заявою (з урахуванням уточнень) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 23.09.2020 (з урахуванням ухвали від 06.11.2020 про виправлення рішення)
у третейській справі № 62/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салоха-П"
про стягнення 9 478 022,99 грн, -
Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полетехніка" (далі - ТОВ "Полетехніка", позивач) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салоха-П" (далі - ТОВ "Салоха-П", відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № ЗСС-026/2019 від 16.07.2019.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 23.09.2020 у справі № 62/2020 позовні вимоги ТОВ "Полетехніка" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Салоха-П" на користь ТОВ "Полетехніка" 9 550 322,99 грн, з яких: 8 272 136,67 грн - основний борг; 413 042,38 грн - пеня; 651 205,12 грн - штраф; 66 424,44 грн - 3% річних; 75 214,38 грн - товарний кредит; 72 300,00 грн - сума третейських витрат.
ТОВ "Полетехніка" звернулося до Західного апеляційного господарського суду із заявою (з урахуванням уточнень) про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 23.09.2020 (з урахуванням ухвали від 06.11.2020 про виправлення рішення) у третейській справі № 62/2020 (далі - Рішення Третейського суду).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №870/105/20 заяву ТОВ "Полетехніка" (з урахуванням уточнень) про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 23.09.2020 (з урахуванням ухвали від 06.11.2020 про виправлення рішення) у справі № 62/2020 задоволено. Видано відповідний наказ з покладенням також на відповідача витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для відмови у видачі наказу, оскільки Рішення Третейського суду не скасовано компетентним судом; справа підвідомча Третейському суду; строк для звернення з заявою про видачу наказу не пропущений; рішення прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; остання не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад Третейського суду сформований в порушення вимог Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді, не надано; Рішення Третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України, Третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ТОВ "Салоха-П" (скаржник) звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що формування складу третейського суду для розгляду справи № 62/2020, як і сам розгляд справи, було проведено з порушенням Регламенту Третейського суду, оскільки в матеріалах третейської справи відсутнє розпорядження від 26.08.2020 про передачу цієї справи для розгляду третейському судді Федірко С.В., що, в свою чергу, є порушенням статей 16 та 17 Закону України "Про третейські суди". Крім того, у Рішення Третейського суду суддя Федірко В.С. посилається на положення статей 33, 35, 60 Регламенту, які не регулюють ті питання, для вирішення яких вони застосовані для обґрунтування рішення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує аргументи скаржника, мотивуючи заперечення наступним:
- станом на дату призначення третейського судді для розгляду справи № 62/2020 (26.08.2020) була чинною попередня редакція Регламенту Третейського суду, що підтверджує правомірність посилання судді на положення частини шостої статті 57 Регламенту в ухвалі цього суду від 26.08.2020, а також посилання на статті 33, 35, 60 Регламенту в рішенні від 23.09.2020;
- скаржник мав змогу ознайомитися з матеріалами справи та впевнитись у наявності документів, що стосуються належного формування складу суду.
Апеляційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 870/105/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 870/105/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Салоха-П" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2021 о 15:20 год.
20.12.2021 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Полетехніка" на апеляційну скаргу ТОВ "Салоха-П", в якому, зокрема, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 22.12.2021 за відсутності представника.
ТОВ "Салоха-П" явку повноважних представників не забезпечило, про час та дату судового засідання було сповіщене належним чином (наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення 10.12.2021 рекомендованого відправлення, що містило копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення апеляційної скарги до розгляду на 22.12.2021). При цьому, скаржником жодних заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 22.12.2021 до суду на подано.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників іншої сторони у справі.
При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги виходячи з такого.
Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТОВ "Полетехніка" про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.
Відповідно до статей 55, 56 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 11 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
Частиною другою статті 352 ГПК України передбачено, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
За усталеною правовою позицією, що неодноразово викладалася Верховним Судом, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених у статті 56 Закону України "Про третейські суди" та у статті 355 ГПК України (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).
Колегія суддів враховує, що доводи скаржника про помилковість посилань судом у Рішенні Третейського суду на положення статей 33, 35, 60 Регламенту стосуються оцінки законності і обґрунтованості Рішення Третейського суду в цілому та не входять до виключного переліку підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України. Більш того, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додано копію Регламенту Третейського суду (засвідченого відтиском печатки та підписом президента Асоціації "Правова Ліга") у відповідній редакції, чинній на дату розгляду третейської справи № 62/2020 що спростовує вказані аргументи скаржника.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника про помилковість посилань третейським судом на положення статей 33, 35, 60 Регламенту, які не регулюють ті питання, для вирішення яких вони застосовані для обґрунтування рішення.
Крім цього, в апеляційній скарзі у якості підстави для скасування оскаржуваної ухвали скаржник зазначає те, що формування складу третейського суду для розгляду справи № 62/2020, а відтак сам розгляд справи, було проведено з порушенням Регламенту Третейського суду через відсутність в матеріалах третейської справи розпорядження від 26.08.2020 про передачу цієї справи для розгляду третейському судді Федірко С.В., що є порушенням статей 16 та 17 Закону України "Про третейські суди".
Дослідивши наявні матеріали справи, колегією суддів встановлена необґрунтованість таких доводів скаржника, оскільки у наявних у Верховного Суду матеріалах третейської справи № 62/2020 міститься розпорядження № 62/2020 від 25.08.2020 про передачу цієї справи для розгляду третейському судді Федірко С.В., що підтверджується відповідним описом документів у вказаній третейській справі.
Крім того, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
У матеріалах цієї справи, що переглядається, міститься копія ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 870/116/20 (залишеної без змін постановою Верховного Суду від 16.06.2021, копія якої також наявна у матеріалах справи), якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Салоха-П" б/н від 04.12.2020 про скасування Рішення Третейського суду (рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 23.09.2020 у справі № 62/2020) та залишено вказане Рішення без змін.
Повний текст наведених судових рішень також оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.
У вказаних судових рішеннях у справі № 870/116/20 судами першої та апеляційної інстанції (Західним апеляційним господарським судом та Верховним Судом відповідно) встановлено, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі № 62/2020, відповідав вимогам закону, позаяк на офіційному веб-сайті Третейського суду розміщені свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 03 від 26.04.2007, Регламент Третейського суду, положення про Третейський суд, а також перелік суддів Третейського суду, серед яких зазначений і третейський суддя Федірко В.С., який розглянув третейську справу №62/2020.
З огляду на викладене у сукупності, безпідставними є аргументи апеляційної скарги про недотримання порядку формування складу третейського суду у справі №62/2020, більш того такі доводи не входять до виключного переліку підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.
Таким чином, необґрунтовані твердження скаржника про помилковість посилань третейським судом у своєму Рішенні на положення статей 33, 35, 60 Регламенту та про недотримання порядку формування складу третейського суду у справі №62/2020 є такими, що в розумінні статті 355 ГПК України та частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди", не можуть мати наслідком відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Враховуючи наведене, оскільки скаржником не доведено наявність визначених законом підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, як і не встановлено таких підстав судом першої інстанції та Верховним Судом, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками Західного апеляційного господарського суду про задоволення заяви ТОВ "Полетехніка" (з урахуванням уточнень) про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.