ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 5/12/2012/5003
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Тростянецького відділу Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.03.2021
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021
у справі
за позовом Державного агентства резерву України
до Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод"
про повернення матеріальних цінностей державного резерву та сплату штрафних санкцій на загальну суму 139 853,09 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №5/12/2012/5003 за позовом Державного агентства резерву України до Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" про повернення матеріальних цінностей державного резерву та сплату штрафних санкцій на загальну суму 139 853,09 грн.
2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.06.2012, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду, позов Державного агентства резерву України задоволено повністю та поміж іншого зобов`язано Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" повернути до державного резерву спирт етиловий ректифікований вищої очистки у кількості 193,24 дал.
3. 10.07.2019 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ, який направлено на адресу стягувача.
4. 17.03.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла скарга Державного агентства резерву України на дії державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), відповідно до якої скаржник просить:
- скасувати постанову ВП №64031508 від 17.02.2021 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №5/12/2012/5003 від 10.07.2019, як таку, що не відповідає чинному законодавству України;
- визнати дії державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) незаконними;
- зобов`язати Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області №5/12/2012/5003 від 10.07.2019.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
5. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.03.2021 у справі № 5/12/2012/5003:
- Скаргу Державного агентства резерву України вих. № 602/0/4-21 від 11.03.2021 на дії державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) під час примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 у справі № 5/12/2012/5003 задоволено частково.
- Скасовано постанову ВП № 64031508 від 17.02.2021 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 5/12/2012/5003 від 10.07.2019, як таку, що не відповідає чинному законодавству України.
- Визнано незаконними дії державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Репенка О.С. під час примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 у справі № 5/12/2012/5003 в частині застосування порядку виконання рішень немайнового характеру.
- В решті вимог скарги відмовлено.
6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 ухвалу господарського суду Вінницької області від 25 березня 2021 року у справі №5/12/2012/5003 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
7. До Верховного Суду від Тростянецького відділу Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Державного агенства резерву України на дії державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
8.1. В оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосовано приписи ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відзиви на касаційну скаргу
9. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
10. . Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що:
13.1. 17.02.2021 головним державним виконавцем Репенком О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №64031508 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 у справі № 5/12/2012/5003 про повернення Державним підприємством "Тростянецький спиртовий завод" до державного резерву спирту етилового ректифікованого вищої очистки у кількості 193,24 дал.
13.2. Правовою підставою для закінчення виконавчого провадження в оскаржуваній постанові вказано п.11 частини першої статті 39, статтю 40 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
14. Суди попередніх інстанцій за результатами дослідження зібраних доказів у справі дійшли висновку про те, що державний виконавець, безпідставно застосувавши порядок виконання рішення, що нерозривно пов`язаний із особою боржника та який підлягає застосовуванню лише для рішень немайнового характеру, позбавив права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання. Натомість він залишив поза увагою положення ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", згідно із п.6 ч.1 якої виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
15. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
16. В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.8.3. Порядок виконання судових рішень в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
17. В силу вимог статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
19. В силу приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
20. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
21. Суди попередніх інстанцій встановили, а Скаржник не спростував обставини того, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №64031508 вчинялися дії в порядку ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", що застосовується до виконання рішень немайнового характеру (розділ VIII Закону "Виконання рішень майнового характеру").
22. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зобов`язання Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" повернути до державного резерву спирт етиловий ректифікований вищої очистки у кількості 193,24 дал. носить майновий характер, оскільки підлягає вартісній оцінці. Також відсутні підстави вважати, що виконання такого зобов`язання нерозривно пов`язане з особою боржника.
23. Наведене свідчить про те, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону, що є відсильною до приписів ст. 63 цього Закону, якою встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення є безпідставним.
24. З урахуванням наведеного можна констатувати, що оскаржувані судові рішення щодо часткового задоволення скарги Державного агентства резерву України вих. №602/0/4-21 від 11.03.2021 на дії державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) під час примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 10.07.2019 у справі №5/12/2012/5003 є такими що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
25. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
26. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, та на підставі положень ст. 309 ГПК України, дійшла висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 25.03.2021 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 підлягають залишенню без змін.
27. За таких обставин, касаційна скарга Тростянецького відділу Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підлягає залишенню без задоволення.
28. Оскільки за наслідками касаційного розгляду колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -