ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 922/3647/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Харківської міської ради - Ворожбянова А.М.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фірма "Бристелла-ЛТД" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бристелла-ЛТД"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О. (головуючий), Здоровко Л.М., Плахов О.В.), прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 про залишення без розгляду позову
у справі № 922/3647/20
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бристелла-ЛТД"
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бристелла-ЛТД" (далі - ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД") про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0385 га по просп. Науки, 8 у місті Харкові, яка використовується відповідачем, шляхом демонтажу літнього майданчику для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства по просп. Науки, 8 у місті Харкові з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка площею 0,0385 га по просп. Науки, 8 у місті Харкові, на якій розміщено літній майданчик закладу ресторанного господарства, використовується ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" з порушенням вимог законодавства без відповідної державної реєстрації прав на земельну ділянку.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 позов залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 скасовано, справу № 922/3647/20 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у вересні 2021 року ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3647/20 за касаційною скаргою ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.11.2021
Харківська міська рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановлені оскарженого судового рішення, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
15.11.2021 на електронну адресу Верховного Суду ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" направило відповідь на відзив Харківської міської ради.
17.11.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" про відкладення розгляду справи на іншу дату та надати можливість участі в судовому засіданні у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 17.11.2021 Верховний Суд, обговоривши подане клопотання в частині відкладення розгляду справи, виходить із такого.
У частині 3 статті 301 ГПК визначено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина 1 статті 120 ГПК).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2021, якою, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 922/3647/20 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні, явку представників учасників справи не визнавалося обов`язковою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 922/3647/20 з огляду на те, що 17.11.2021 об 11 год 40 хв. відсутня технічна можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції із Господарським судом Харківської області, зазначеним у клопотанні ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД", що підтверджується даними Web-програми "Бронювання систем відеоконференцзв`язку".
Суд касаційної інстанції зважає й на те, що свою позицію щодо підстав касаційного оскарження судового рішення, ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" викладено у касаційній скарзі та відповіді на відзив; представник відповідача в порядку та строки, передбачені процесуальним законом, не був позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні 17.11.2021 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому, у клопотанні, поданому 10.11.2021, саме представником відповідача було обрано спосіб участі у судовому засідання в режимі відеоконференції із Господарського суду Харківської області, хоча представнику відповідача як адвокату відомо зміст частини 1 статті 197 ГПК, за яким таке право сторони може бути реалізовано за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.
З огляду на викладене, ураховуючи те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" про відкладення розгляду справи та про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
З огляду на матеріали справи та встановлені судом апеляційної інстанції обставини 09.11.2020 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0385 га по просп. Науки, 8 у місті Харкові, яка використовується відповідачем, шляхом демонтажу літнього майданчику для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства по просп. Науки, 8 у місті Харкові з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Подана позовна заява підписана представником Харківської міської ради - Федорченко Риммою Вікторівною, яка діє від імені органу місцевого самоврядування на засадах самопредставництва.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3647/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 у справі № 922/3647/20 позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відсутні відомості щодо наявності у Федорченко Р.В. повноважень вчиняти дії від імені Харківської міської ради, зокрема, здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді та підписувати позовні заяви. За висновком суду, відсутність відповідного запису у ЄДР є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Крім того, господарський суд зазначив, що додані до позовної заяви матеріали не свідчать про наявність документів, якими підтверджуються повноваження представника позивача Федорченко Р.В. на підписання позовної заяви, а відтак неможливо встановити обсяг повноважень, наданих представнику позивача, зокрема, наявності у нього права на підписання позовної заяви від імені Харківської міської ради.
Апеляційний господарський суд ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду скасував, а справу передав на розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що представником Харківської міської ради належним чином підтверджено повноваження для представництва органу місцевого самоврядування в суді.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" послалося, зокрема на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні постанови було порушено положення статей 56, 58, 76, 77 ГПК та не враховано той факт, що Федорченко Р.В. як представником Харківської міської ради до позовної заяви не надано ані довіреності, як того вимагає положення пункту 1 частини 1 статті 60 ГПК, ані резолюції Харківського міського голови відповідно до пункту 3.1.38 Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради; висновки суду апеляційної інстанції не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, щодо застосування статей 56, 58 ГПК в частині обов`язковості відображення в ЄДР інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частин 1, 6 статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 12 ГПК господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи ( частина 2 статті 162 ГПК).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
У статті 56 ГПК, якою визначено участь у справі представника, зазначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1). Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4).
Згідно з частиною 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Таким чином, процесуальне представництво органу місцевого самоврядування відповідно до наведених норм законодавства може бути здійснено, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи (адвокатами).
Для визнання юридичної особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (така правова позиція наведена в ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 922/751/20).
Судом апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, установлено, що позовну заву, подану у цій справі Харківською міською радою, підписано Федорченко Р.В.
До матеріалів позовної зави додано: копію розпорядження Харківського міського голови від 17.01.2020 № 50/2к про переведення Федорченко Р.В. на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта сектору правового забезпечення архітектурно-будівельного контролю відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, а також копію посвідчення зазначеної особи № 3643, дійсне до 31.12.2020 (за підписом міського голови), з якого вбачається, що остання обіймає цю посаду; копію рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15, яким затверджено положення про адміністрації районів, департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи Харківської міської ради та затвердженого ним Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (в редакції рішення від 19.08.2020 № 2225/20 з 01.09.2020).
За змістом Положенням про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (у відповідній редакції) цей Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення працівниками Департаменту самопредставництва (зокрема за резолюцією міського голови) Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради або представництва Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради на підставі наданих ними довіреностей у місцевих, апеляційних судах та у Верховному Суді у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах (пункт 3.1.38 Положення).
Працівники Департаменту в порядку самопредставництва або на підставі довіреностей представляють у судах інтереси Харківської міської ради з питань, зокрема, знесення об`єктів нерухомого майна, речові права на які не зареєстровано у встановленому законом порядку (абз. 4 пункту 3.1.38.1 Положення).
Департамент має право готувати позові заяви та інші процесуальні документи від імені Харківської міської ради (пункт 3.2.8 Положення).
У пункті 3.3 Положення зазначено, що у порядку здійснення самопредставництва Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради або на підставі наданих ними довіреностей посадові особи Департаменту мають право підписувати скарги, позови, відзиви, клопотання, заяви та інші документи, а також засвідчувати своїм підписом копії документів та виписки з них.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши оцінку доданим до матеріалів позовної заяви документам, дійшов обґрунтованого висновку, що надані Харківською міською радою докази наявності у представника Федорченко Р.В. повноважень на підписання позовної заяви, а саме: копії посвідчення № 3643 на ім`я Федорченко Р.В. (за підписом міського голови), розпорядження Харківського міського голови "Про переведення на іншу посаду" від 17.01.2020 № 50/2к про переведення Федорченко Р.В. на відповідну посаду, Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що є додатком 13 до рішення Харківської міської ради "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" від 20.11.2015 № 7/15 (в редакції рішення від 19.08.2020 № 2225/20 з 01.09.2020), є належними та допустимими доказами з огляду на положення статей 56, 58, 76, 77 ГПК на підтвердження повноважень Федорченко Р.В. представляти інтереси Харківської міської ради в порядку самопредставництва, у тому числі підписувати позовні заяви.
За таких обставин, посилання ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" у касаційній скарзі на те, що Федорченко Р.В. має діяти в інтересах Харківської міської ради лише на підставі довіреності або резолюції міського голови, є безпідставними, оскільки спростовуються як наведеними вище нормами процесуального закону, так і доданими до матеріалів позовної заяви документами на підтвердження відповідних повноважень представника позивача, у тому числі Положенням про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, у якому, між іншим, відсутні вказівки щодо здійснення відповідними особами самопредставництва Харківської міської ради виключно на підставі довіреності або резолюції міського голови.
Крім того, суд касаційної інстанції відхиляє доводи ТОВ "Фірма "Бристелла-ЛТД" стосовно того, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, щодо застосування статей 56, 58 ГПК в частині обов`язковості відображення в ЄДР інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, оскільки Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (ухвала від 18.06.2021 у справі № 922/751/20) відступив від висновку щодо застосування приписів статей 56, 58 ГПК у частині обов`язковості відображення в ЄДР інформації про особу, яка може діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, та навів висновок, за змістом якого процесуальний закон не містить положень, за якими відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала документ, який пред`являється до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу, позбавляло б її права на підписання такого документа.
За таких обставин суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову Харківської міської ради без розгляду та передачу справи на розгляд до суду першої інстанції, правильно застосував норми процесуального права, які регулюють питання самопредставництва органу місцевого самоврядування в суді, висновки цього суду є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, а в силу положень частини 2 статті 300 ГПК встановлені апеляційним судом обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК).
Загалом доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які у тому числі стали підставою для прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення, проте зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законної постанови апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції не вбачає.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд