ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/764/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021
у справі
за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1) Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради,
2) Полтавської міської ради,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан"
про стягнення 152 957,94 грн заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
1. Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, м. Полтава в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, м. Полтава (далі Позивач 1) та Полтавської міської ради, м. Полтава (далі Позивач 2) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан", м. Полтава (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 152957,94грн. безпідставно збережених коштів за користування місцями розташування рекламних засобів протягом 01.01.2020р. 31.01.2021р., враховуючи, що строк дії раніше укладеного договору №Д201 від 01.05.2013р. сплинув 05.12.2019р.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 повернуто позовну заяву керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Полтавської міської ради без розгляду на підставі п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
4. До Верховного Суду від заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд касувати вищевказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, що стали підставою для відкриття касаційного провадження:
5.1. Судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права. Скаржник зазначає про відсутність правової позиції (висновку) Верховного Суду щодо питання застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, а саме можливості здійснення представництва інтересів держави органами прокуратури в особі комунального підприємства, зокрема у спірних правовідносинах, а отже важливим є встановлення єдиної правозастосовчої практики. Крім того, скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
Відзиви на касаційну скаргу
6. Від ТОВ "Рекламне агентство Оллан" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.
Провадження справи у Верховному Суді
7. 28.07.2021 заступником керівника Харківської обласної прокуратури подано через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/764/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2021.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 917/764/21 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без руху, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору; надано скаржнику строк на усунення недоліків, який становив 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.
10. У зв`язку з перебуванням судді Пєскова В.Г. у відпустці, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 21.10.2021 № 29.3-02/3740 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 917/764/21.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/764/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г. що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.10.2021.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 по справі № 917/764/21 відкрито касаційне провадження у справі № 917/764/21 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у даній справі; призначено розгляд касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 917/764/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиція Верховного Суду
13. Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
14. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що:
15.1. Звертаючись до суду з позовною заявою №813/21 від 15.05.2021 в інтересах Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Полтавської міської ради (копія позовної заяви - а.с.а.с.1-8), керівником Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в підтвердження повноважень такого звернення зазначено, що строк дії договору №Д201 від 01.05.2013 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, укладеного між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан", сплинув 05.12.2019, тоді як останнє протягом 01.01.2020 - 31.01.2021 продовжує фактично користуватися цими місцями, що зумовило виникнення заборгованості за таке бездоговірне користування в сумі 152957,94грн.
15.2. Прокурор зазначив, що несплата коштів Відповідачем призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, які можуть бути використані на потреби громадян, неналежного фінансування діяльності зазначеного комунального підприємства та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту. Своєю чергою, враховуючи, що згідно з п.9.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами та спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами в м. Полтаві, затвердженого рішенням Полтавської міської ради від 03.04.2007р. (з відповідними змінами), Полтавська міська рада є отримувачем бюджетних коштів (40% доходу від надання в тимчасове користування місць розташування рекламних засобів, після оподаткування, розподіляється до фонду місцевого бюджету Полтавська міська рада) та засновником Комунального підприємства "Полтава-сервіс", вона уповноважена на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
15.3. Відтак, з означеною позовною заявою прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Полтавської міської ради та Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, визначивши останніх у якості позивачів, тоді як стягнення коштів з Відповідача позовною заявою передбачалось лише на користь Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради.
15.4. Прокурором до позовної заяви було додано копії листів №35-1513 вих-21 від 08.02.2021р. (а.с.87) та №55-120-132вих.21 від 15.04.2021 (а.с.89), адресованих Полтавській міській раді та Комунальному підприємству "Полтава-сервіс", з пропозицією звернутися до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" 152957,94грн. безпідставно збережених коштів за користування місцями для реклами.
15.5. З копій листів №169 від 09.02.2021 та №599 від 21.04.2021 (а.с.а.с.88, 91) вбачається, що Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради повідомило прокуратуру про відсутність можливості у підприємства на даний час оперативно звернутися з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" безпідставно збережених коштів через відсутність коштів на оплату судового збору.
15.6. Відповідно до копії листа №55-120-2785ВИХ-21 від 17.05.2021 (а.с.92), Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звернулась з повідомленням до Полтавської міської ради та Комунального підприємства "Полтава-сервіс" про представництво інтересів держави в їх особі шляхом звернення до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" про стягнення 152957,94грн. безпідставно збережених коштів за фактичне користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
16. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
17. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
18. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
20. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
21. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
22. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
23. Здійснивши аналіз абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
24. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).
25. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
26. Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 (провадження № 61-20542св19).
27. За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.
28. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що прокурором не обґрунтовано належним чином наявність підстав для його звернення до суду в інтересах держави в особі комунального підприємства з даним позовом, а тому позовну заяву слід повернути без розгляду.
29. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
30. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
31. За таких обставин, касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 - залишенню без змін.
32. Оскільки за наслідками касаційного розгляду колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -