ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1228/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Банаська О. О., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представника Державного акціонерного товариства " Чорноморнафтогаз " - адвоката Кириленка О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021
у справі № 911/1228/20
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Сніжнянськхіммаш"
про стягнення 4 500 000,00 грн, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2020 року Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" безпідставно набутих коштів у розмірі 4 500 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перерахував на користь відповідача відповідно до платіжного доручення від 11.04.2013 № 3873 кошти в сумі 4 500 000,00 грн. Позивач стверджує, що вказані грошові кошти мають правовий режим безпідставно набутого майна та мають бути повернуті позивачу відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/1228/20 (суддя Сокуренко Л. В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (колегія суддів: Чорногуз М. Г.- головуючий, Агрикова О. В., Мальченко А. О.) рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/1228/20 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" на користь Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" 4 500 000,00 грн.
У касаційній скарзі ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 і залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/1228/20.
ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що між сторонами склалися кондикційні правовідносини, не врахувавши що спірні грошові кошти позивач перерахував відповідачу на виконання діючого між сторонами договору поставки. Наведене свідчить, на думку заявника касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15, від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15, постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18 та від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Крім того, ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" стверджує, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо визначення складу суду та щодо дослідження і оцінки зібраних у справі доказів.
У відзиві Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" просить врахувати висновки щодо застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 903/289/18 та від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" в частині підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України; залишити без задоволення касаційну скаргу з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2021 (колегія суддів: Ткаченко Н. Г. - головуючий, Банасько О. О., Огороднік К. М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 911/1228/20, розгляд справи призначено на 10.11.2021, зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №911/1228/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
В судових засіданнях 10.11.2021 та 08.12.2021 касаційним судом оголошувались перерви до 08.12.2021 та 20.12.2021 відповідно.
До початку судового засідання, призначеного на 20.12.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника заявника касаційної скарги ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" адвоката Андрієнка С. В. про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю його участі як представника відповідача у судовому засіданні 20.12.2021 у справі № 372/2596/21, яка розглядається Обухівським районним судом Київської області.
Розглянувши клопотання ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів, радячись на місці, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що участь представників учасників справи у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов`язковою, вимоги та доводи ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" викладені письмово у касаційній скарзі, касаційній суд заслухав пояснення представника ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" адвоката Андрієнка С. В. у судовому засіданні 10.11.2021, а в судовому засіданні 08.12.2021 судом оголошувалась перерва за відповідним клопотанням представника ТОВ "Техпромсервіс ЛТД".
Крім того, колегією суддів враховано, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Також до касаційного суду 07.12.2021 надійшло клопотання ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" про передачу справи № 911/1228/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, що обґрунтоване виключною правовою проблемою, яка, на думку скаржника, полягає в протилежних підходах щодо стандартів доказування та відсутністю уніфікованої практики Верховного Суду в питаннях юридичної оцінки належності та достатності доказів.
Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" заперечило проти задоволення вказаного вище клопотання, оскільки вважає, що виключна правова проблема, про наявність якої стверджує позивач, є надуманою та такою, що пов`язана виключно із відсутністю у відповідача оригіналів письмових доказів, на які той посилався, заперечуючи проти позову.
Розглянувши клопотання ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" про передачу справи № 911/1228/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
За змістом положень ч. 5 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, з урахуванням наведених норм процесуального права, у разі наявності виключної правової проблеми, яка передбачає необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, справа підлягає передачі на розгляд саме Великої Палати Верховного Суду.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин.
Виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний ілюструє те, що певна проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням питання, щодо якого постає проблема. З погляду якісного критерію на виключність правової проблеми можуть вказувати: відсутність чи неефективність процесуальних механізмів її вирішення, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (процесуальний аспект); відсутність чи неефективність матеріальних гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментальних прав і свобод, внаслідок чого обґрунтованість обмежень останніх може зумовлювати необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (матеріальний аспект).
Однак з клопотання ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" не вбачається підстав для передачі справи № 911/1228/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що аргументи та доводи, викладені у ньому, не відповідають критеріям, визначеним у ч. 5 ст. 302 ГПК України, адже не містять жодних належних доказів щодо наявності виключної правової проблеми.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні грошові кошти були перераховані позивачем відповідачу на виконання умов договору поставки № 878 від 15.08.2012, тому позивачем не було доведено безпідставності здійсненого останнім грошового переказу відповідачу у сумі 4 500 000,00 грн.
Разом із тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами спору договірних відносин, а докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, платіжним дорученням від 11.04.2013 № 3873 позивачем було перераховано на користь ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" 4 500 000,00 грн.
Отримання від позивача зазначених грошових коштів відповідачем не заперечується.
Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою від 10.04.2020 № 294/20, в якому зазначалось, що на балансі Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" обліковується дебіторська заборгованість ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" у розмірі 29 500 000,00 грн, при цьому обставини і причини виникнення такої заборгованості, крім платіжних доручень про перерахування коштів, у Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" відсутні. За таких обставин позивач просив відповідача у термін до 30.04.2020 надати належним чином завірені копії первинних документів, що стали підставою для отримання вказаних коштів, а у разі їх відсутності - вимагав повернути вказані кошти.
Відповідач вимог позивача не виконав, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що спірні грошові кошти перераховано позивачем відповідачу на виконання укладеного між сторонами договору від 15.08.2012 № 878 постачання обладнання.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження наведених обставин ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" 10.09.2020 подало до суду першої інстанції засвідчені за підписом директора ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" Косенка В. В. та печаткою цього товариства копії: договору № 878 від 15.08.2012, додатку № 1 "Специфікація", рахунку-фактури від 05.11.2012 № Т-00000143, банківських виписок від 22.01.2013 та від 11.04.2013 та листа ПАТ "Сніжнянськхіммаш" від 08.09.2020, дата засвідчення яких - 10.09.2020.
Заперечуючи факт укладення із ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" договору № 878 від 15.08.2012, Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 10.09.2020 подало до суду першої інстанції документ - незасвідчену копію договору № 878 від 15.08.2012, тобто із тими самими реквізитами, що й поданий відповідачем документ, однак з іншими суб`єктним складом, предметом та змістом договору.
Як також вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020 судом першої інстанції витребувано у відповідача оригінал договору № 878 від 15.08.2012. Проте оригінал вказаного документа ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав.
До того ж відповідач сам визнавав факт відсутності у нього оригіналу договору від № 878 від 15.08.2012, в тому числі і на момент засвідчення його копії.
В той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що у сторін відсутні оригінали специфікації до договору від № 878 від 15.08.2012 та рахунку-фактури, а до матеріалів справи долучені тільки копії зазначених документів.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Крім того, згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Оскільки оригінали договору № 878 від 15.08.2012 та інших документів відповідачем на відповідну вимогу судів попередніх інстанцій не надано, а суд апеляційної інстанції поставив під сумнів відповідність поданих копій документів їх оригіналам, враховуючи, що позивач заперечував факт існування вказаної угоди, такі докази обґрунтовано не були взяті цим судом до уваги.
Будь-які інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити стверджувані ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" обставини наявності між сторонами договірних зобов`язань, у матеріалах справи відсутні.
Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Відповідні висновки про застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.
З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України з урахуванням не доведеності факту існування між сторонами договірних зобов`язань.
Відтак оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена із врахуванням висновків Верховного Суду України щодо застосування ст. 1212 ЦК України, викладених у постановах від 22.03.2016 у справі № 6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15, у зв`язку з чим протилежні доводи заявника касаційної скарги колегія суддів відхиляє. Разом з тим, у справах № 6-2978цс15 та № 6-100цс15, на відміну від справи № 911/1228/20, судами встановлені обставини існування між сторонами договірних зобов`язань, що і стало підставою для відмови у задоволенні позовів про стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України у справах № 6-2978цс15 та № 6-100цс15.
Крім того, необґрунтованими є доводи скаржника про неврахування апеляційним судом правових позицій, що викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18 з огляду не подібність правовідносин у цих справах із справою, яка розглядається та різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, що не дає підстав для висновку про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
ТОВ "Техпромсервіс ЛТД" також вказує, що судом апеляційної інстанції порушено ч. ч. 2, 10 ст. 32 ГПК України при визначенні 07.05.2021, 12.07.2021 та 30.08.2021 складу суду для розгляду даної справи. Так, у касаційній скарзі зазначено, що під час автоматизованого розподілу справи між суддями 07.05.2021 після визначення доповідача/головуючого вибір учасників колегії здійснювався не за правилом встановленим ч. 2 ст. 32 ГПК України, тобто не з числа членів постійної колегії Північного апеляційного господарського суду. Про здійснення 12.07.2021 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сторони повідомлені не були, а призначене на 13.07.2021 судове засідання не відбулось. Крім того, звіти повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, як від 12.07.2021 так і від 30.08.2021 не містять інформації про те, що обрані на заміну членів колегії суддів судді Кравчук Г. А., Козир Т. П., Агрикова О. В., Мальченко А. О. є резервними суддями постійної колегії, до якої входить суддя-доповідач Чорногуз М. Г., у зв`язку з чим заявник касаційної скарги вважає, що розгляд справи по суті 31.08.2021 здійснювався неналежним складом суду.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2021 справу № 911/1228/20 передана на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) Чорногузу М. Г.; склад колегії суддів: Чорногуз М. Г. - головуючий, Тищенко О. В., Куксов В. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1228/20 за апеляційною скаргою Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2021.
У зв`язку із перебуванням суддів Тищенка О. В., Куксова В. В. у відпустках 12.07.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого для розгляду справи №911/1228/20 визначено склад колегії такий суддів: Чорногуз М. Г. - головуючий, Кравчук Г. А. та Козир Т. П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/1228/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М. Г., судді - Козир Т. П., Кравчук Г. А.; розгляд справи призначено на 31.08.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Козир Т. П. та Кравчука Г. А., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи №911/1228/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М. Г., судді - Агрикова О. В., Мальченко А. О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/1228/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М. Г., судді - Агрикова О. В., Мальченко А. О.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова ухвалена Північним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: Чорногуз М. Г.- головуючий, Агрикова О. В., Мальченко А. О.
При цьому як вбачається із офіційного вебпорталу судової влади України в мережі Інтернет, головуючий суддя Чорногуз М. Г. та суддя Агрикова О. В. входять до складу постійної судової колегії, а суддя Мальченко А. О. є резервним суддею.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 32 ГПК України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Підпунктом 17.4. пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пп. 2.3.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (зі змінами) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється шляхом розподілу судових справ; шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; повторного автоматизованого розподілу судових справ; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів). Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Згідно із пп. 2.3.23 вказаного Положення якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 (з відповідними змінами), у випадку відсутності судді, який не є суддею-доповідачем (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження тощо), заміна такого судді у складі постійної колегії суддів здійснюється автоматизованою системою під час розподілу справи з числа резервних суддів відповідної колегії. У разі неможливості визначити суддю з числа резервних суддів, суддя визначається системою із складу відповідної судової палати з урахуванням спеціалізації. У разі неможливості здійснення автоматизованого розподілу справи, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів у відповідній колегії, розподіл справи проводиться шляхом визначення автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді) та складу колегії суддів із відповідної судової палати з урахуванням їх спеціалізації, а у разі такої неможливості - з числа всіх суддів, у даному випадку, Північного апеляційного господарського суду, за окремими протоколами.
Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Отже, визначення складу колегії суду для розгляду цієї справи здійснено автоматизованою системою документообігу суду автоматично за загальним правилом у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством та відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 за № 30 (зі змінами та доповненнями) і Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 (із відповідними змінами).
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у цій справі сформовано з порушенням приписів ст. 32 ГПК України.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не скористався передбаченим ст. 38 ГПК України правом заявити суддям відвід.
Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про розгляд цієї справи неповноважним складом апеляційного суду.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування касаційної скарги доводи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення процесуального права, в тому числі щодо неврахування висновків Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Розглянувши клопотання Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техпромсервіс ЛТД", колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без задоволення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником касаційної скарги норм права та зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №911/1228/20 ухвалена відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
З огляду на те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2021 зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №911/1228/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, згідно зі ст. 332 ГПК України її виконання підлягає поновленню.
Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд