ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2166/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - не з`явилися,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" - не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 (суддя Ломака В.С.),
додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 (суддя Ломака В.С.),
та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Елком" (далі - ТОВ "НВП "Елком")
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Енергоатом)
про стягнення 1 447 256,26 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами
1. 26.05.2020 Енергоатом (покупець) та ТОВ "НВП "Елком" (постачальник) уклали договір поставки №53-129-01-20-02118 (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити перетворювачі вихрострумові П-ПВ-105-ПМ-Д10 власного виробництва для потреб ВП "Запорізька АЕС", а покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію (п.1.1);
- найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п.2.1);
- цей правочин набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2020, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії, та виконання діючих зобов`язань (пункти 10.1, 10.3);
- датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача (п.5.4);
- покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом 30-ти робочих днів з моменту підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі продукції (п.4.2).
2. У специфікації №1 до Договору сторони погодили поставку відповідачу вихрострумових перетворювачів П-ПВ-105-ПМ-Д10 у кількості 100 одиниць з терміном постачання з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року та загальною вартістю 1 399 992,00 грн.
3. 03.08.2020, згідно з видатковою накладною №1-0308, позивач передав у власність відповідача узгоджену ними у договорі продукцію, загальною вартістю 1 399 992,00 грн.
4. 03.09.2020 сторони підписали акт приймання-передачі ТМЦ №1952/61 на суму 1 399 992,00 грн;
5. В установлений строк (до 16.10.2020 включно) відповідач вартість продукції не оплатив, заборгованість становить 1 399 992,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог
6. ТОВ "НВП "Елком" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Енергоатому про стягнення 1 447 256,26 грн, з яких: 1 399 992 грн - основний борг, 33 825,53 грн - інфляційні втрати, 13 438,73 грн - 3% річних.
7. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами Договором в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість та виникли підстави для стягнення компенсаційних виплат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021, позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з Енергоатому на користь ТОВ "НВП "Елком" 1 399 992 грн основного боргу, 33 825,53 грн інфляційних втрат, 13 438,73 грн 3% річних та 21 708,84 грн судового збору.
9. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням 02.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021, стягнув з Енергоатому на користь ТОВ "НВП "Елком" 10 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
10. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані наступним:
- доводи позивача про невиконання відповідачем грошових зобов`язань, розмір яких документально підтверджений, відповідач не спростував, а тому позов в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 1 399 992 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню;
- позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 13 438,73 грн та 33 825,53 грн інфляційних втрат є арифметично правильними, розрахованими у відповідності до значень індексів інфляції встановлених Державною службою статистики України;
- підстави для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру нарахованої суми 3% річних відсутні.
11. Ухвалюючи рішення про стягнення судових витрат, суди зазначили, що обов`язок доведення обставин щодо доцільності та неминучості понесення витрат на професійну правничу допомогу лежить на стороні, яка заперечує проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, тобто на відповідачеві.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
12. 31.08.2021 Енергоатом звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 (щодо витрат), у яких просить їх скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, 10 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.
13. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, скаржник як на підставу касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 посилається на пункти 1 та 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновку щодо застосування статей 3, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.86 ГПК, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (щодо врахування обставин, умов та критеріїв, за яких можливе зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій);
- на сьогодні відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - щодо стягнення з боржника 3% річних та інфляційних втрат за умови наявності в останнього законодавчо встановлених обмежень у сфері здійснення господарської діяльності.
14. Як на підставу касаційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 (щодо витрат) посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що позивач не довів, а суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини необхідності та неминучості витрат на професійну правничу допомогу у справі, чим порушили статті 11, 236, 237 ГПК, та при цьому відсутні висновки Верховного Суду щодо того, при яких умовах/обставинах та на яких підставах суди можуть не враховувати/відступати від Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, яким чином досліджуються/перевіряються судами обставини, визначені п.2 ч.4 ст.126 ГПК, зокрема, яким чином суди визначають співмірність із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тобто, які механізми у досліджені годин праці суд застосовує.
15. Станом на 15.12.2021 до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
16. Верховний Суд ухвалою від 01.11.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Енергоатому, розгляд справи призначив на 15.12.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат
17. Скаржник зазначає, що, стягуючи із нього інфляційні втрати, 3% річних та відхиляючи клопотання про їх зменшення, суд апеляційної інстанції, неправильно застосував норми права (статті 614, 625 Цивільного кодексу України, статті 11, 86, 236, 237, ГПК) та не врахував висновку щодо їх застосування, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
18. Верховний Суд відхиляє зазначений довід з огляду на таке.
19. У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
20. Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. На зазначеному наголошував також суд апеляційної інстанції.
21. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
22. У справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду встановила, що щодо суми заборгованості за договором поставки, яка станом на момент звернення з позовом складала 98 381,92 грн, сплаченої відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, позивач нарахував 40 306,19 грн пені, 30 830,83 грн штрафу, 110 887,30 грн відсотків річних, що разом складає 182 024,32 грн, що перевищує майже в два рази суму основної заборгованості.
23. Натомість, у справі, що переглядається, основний борг становить 1 399 992 грн, інфляційні втрати - 33 825,53 грн, а 3% річних - 13 438,73 грн. Таким чином, інфляційні втрати та річні складають лише 3,38% від суми заборгованості, що не може свідчити про надмірне збагачення кредитора внаслідок стягнення на його користь цих сум.
24. У справі №902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.
25. У справі ж, що переглядається, відсотки річних, що підлягають стягненню, а також інфляційні втрати стягнуто відповідно до положень чинного законодавства, договором між сторонами відсотки річних не збільшувалися, порядок розрахунку інфляційних втрат не змінювався. Тому стягнення судами попередніх інстанцій інфляційних втрат (33 825,53 грн) і 3% річних (13 438,73 грн) не може розцінюватися як безпідставне збагачення кредитора, такі стягнення з урахуванням їх розміру носять саме компенсаційний характер.
26. Зважаючи на викладене, у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
27. Скаржник також зазначив, що наведені ним обставини, факти, доводи мали бути розцінені судами як умови, з урахуванням яких вони мали зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій, що свідчить про фактичну незгоду скаржника з висновками судів, які зроблені у справі, спробою переоцінити докази та встановлені обставини справи із наданням їх власного тлумачення.
28. Щодо причин невиконання відповідачем договірних зобов`язань (наявність законодавчо встановлених обмежень у сфері здійснення господарської діяльності) Верховний Суд зазначає таке.
29. Згідно зі ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а відповідно до п.1 ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
30. У силу статей 525, 526 ЦК та ст.193 ГК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
31. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).
32. Стаття 610 ЦК передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
33. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст.617 ЦК).
34. Статтею 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
35. Наявність встановленого спеціальним законодавством порядку здійснення господарської діяльності у сфері електроенергетики або брак коштів внаслідок затримки розрахунків із відповідачем з боку його контрагентів, зокрема Державного підприємства "Гарантований покупець", не звільняють відповідача від зобов`язань за укладеними договорами (в тому числі з оплати 3% річних та інфляційних втрат), адже на момент укладення цих договорів вже існувало відповідне законодавче регулювання і ці обставини були відомі позивачеві.
36. Згідно зі статтями 3, 6, 627 ЦК в Україні діє принцип свободи договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
37. Суб`єкти господарювання укладають договори на різних, погоджених між ними умовах. Суб`єкти господарської діяльності здійснюють господарську діяльність на власний ризик, самостійно обирають способи поведінки з контрагентами, способи проведення та оформлення господарських операцій тощо.
38. За укладеним між сторонами договором поставки відповідач свідомо узяв на себе обов`язок прийняти і своєчасно оплатити відповідну продукцію.
39. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
40. Таким чином, Енергоатом, розуміючи специфіку законодавчого регулювання на ринку електричної енергії та наявні в нього проблеми з розрахунками з Державним підприємством "Гарантований покупець", не був позбавлений можливості погодити з ТОВ "НВП "Елком" у договорі поставки більш тривалі строки розрахунків за товар чи застосувати інші юридичні запобіжники майбутнім втратам.