ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 160/1868/20
адміністративне провадження № К/9901/11331/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №160/1868/20
за позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу 2 роти 2 Батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Красільнікової Анжеліки Григорівни, поліцейського взводу 1 роти 3 Батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Бєлікова Олександра Андрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПОРУ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до заступника командира взводу 2 роти 2 Батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Красільнікової Анжеліки Григорівни, поліцейського взводу 1 роти 3 Батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Бєлікова Олександра Андрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції (далі - Департамент, третя особа, скаржник, заявник), в якому, з урахуванням уточнення, просив визнати дії інспекторів поліції Бєлікова О.А. під час складання протоколу серії ОБ №134295 від 24 серпня 2019 року та ОСОБА_2 під час складання протоколу серії ОБ №213165 від 28 серпня 2019 року відносно ОСОБА_1 неправомірними та незаконними.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позов задоволено: визнано протиправними дії заступника командира взводу 2 роти 2 Батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу 1 роти 3 Батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Бєлікова Олександра Андрійовича під час виконання ними службових обов`язків, що полягали у складанні відносно позивача протоколів про адміністративні правопорушення від 24 серпня 2019 року та 28 серпня 2019 року.
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, третьою особою - Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу Департаменту залишено без руху та запропоновано скаржнику надати до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.
5. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції вказав на те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції третьою особою отримано 28 вересня 2020 року, тоді як апеляційну скаргу подано 02 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
6. На усунення недоліків ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху Департаментом патрульної поліції подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому заявник звертає увагу на те, що ним неодноразово зверталась увага суду першої інстанції на адресу на яку необхідно надсилати процесуальні документи третій особі у цій справі (місто Дніпро, площа Троїцька, 2а). Заявник наголошував на тому, що оскаржуване рішення суду першої інстанції надійшло на вказану адресу Департаменту 02 жовтня 2020 року.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №160/1868/20.
8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції направлено судом першої інстанції на офіційну адресу Департаменту патрульної поліції, а саме: вулиця Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, копію якого скаржником отримано 28 вересня 2020 року. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що наведені скаржником причини пропуску строку не є поважними.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
9. Оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Департамент патрульної позиції вказує на те, що уповноваженим представником Департаменту завчасно подано відповідну заяву із зазначенням конкретної адреси, за якою належить направляти, в тому числі, копію рішення суду першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав припускати, що таке рішення може бути направлено судом за іншою, ніж зазначено, адресою.
10. Вимога про надіслання всіх процесуальних документів за конкретно визначною адресою зумовлена необхідністю забезпечення своєчасного інформування особи, яка здійснює представництво сторони по справі, крім іншого, про початок перебігу певних процесуальних строків.
11. Як вказує скаржник, справа розглянута судом першої інстанції в письмовому проваджені, тобто без учасників справи. При цьому рішення суду надійшло на вказану Департаментом патрульної поліції 02 жовтня 2020 року, та враховуючи наведене, підстав очікувати надходження судового рішення за іншою адресою заявник не мав.
12. Департамент акцентує увагу на тому, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана в межах тридцятиденного строку з дня надходження такого судового рішення на адресу, зазначену Департаментом у поданих до суду документах для направлення кореспонденції по даній справі. Проте, вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не надав оцінки наведеним обставинам, повністю їх проігнорувавши.
13. Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
IV ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
16. За змістом частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
17. Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
18. Стаття 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
19. Так, згідно з цією статтею апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
20. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
21. Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
23. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для відкриття апеляційного провадження є лише наявність поважних причин.
24. Слід зазначити, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
25. Дотримання строків на оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
26. Суд враховує також і те, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
27. Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статей 295, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.
28. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року надіслано третій особі на адресу - вулиця Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, тоді як в клопотанні про залучення Департаменту патрульної поліції як третьої особи адресою для листування вказано - місто Дніпро, площа Троїцька, 2а.
29. З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції, надіслане на адресу - вулиця Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, отримане - 28 вересня 2020 року (том 1 а.с. 212), інформації, яка б підтверджувала надіслання рішення суду першої інстанції на адресу вказану в клопотанні третьої особи, матеріали справи не містять.
30. Департамент стверджує про отримання рішення суду першої інстанції 02 жовтня 2020 року, однак у вказаний день рішення суду першої інстанції було отримано відповідачами, які є посадовими особами Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області. Саме отримання відповідачами (адреса яких співпадає з адресою третьою особою) рішення суду першої інстанції, дозволило представникам Департаменту патрульної поліції ознайомитися з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.
31. Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не врахував зазначені обставини та передчасно відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції.
32. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 04 грудня 2019 року у справі №362/1445/18, від 07 вересня 2018 року у справі №810/85/15.
33. З огляду на викладене, а також беручи до уваги подані відповідачем, на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд приходить до висновку, що вирішуючи питання про поважність пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд прийшов до необґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено наявність перешкод для своєчасного оскарження судового рішення, у зв`язку з чим необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
34. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.