ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2021 року
Київ
справа №808/1290/18
адміністративне провадження № К/9901/64122/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 808/1290/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування пункту протоколу та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді Калашник Ю.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок травми та захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби, відповідно Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII;
- скасувати пункт 6 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 133 від 22 грудня 2017 року;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок поранення та захворювання, отриманого під час виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2014 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 240000,00 грн.;
- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання прийнятого на користь позивача рішення суду протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням законної сили;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що набув право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до вимог статті 16 Закону № 2011-XII та Порядку № 975, оскільки 15 лютого 2017 року йому при первинному огляді встановлено ІІI групу інвалідності у зв`язку з пораненням, контузією та захворюванням, отриманим під час виконання обов`язків військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан. Позивач зазначив, що Міністерство оборони України протиправно відмовило йому, посилаючись на те, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, в разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 19 червня 2018 року Запорізький окружний адміністративний суд вирішив: адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності III групи, внаслідок травми та захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби, відповідно Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Скасувати пункт 6 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 133 від 22 грудня 2017 року.
Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок поранення та захворювання, отриманого під час виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2014 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 240 000,00 грн.
Відмовити у задоволенні позовний вимог щодо зобов`язання Міністерство оборони України подати звіт про виконання рішення суду протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовний вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, виникло з моменту встановлення йому інвалідності з 15 лютого 2017 року, відповідно до пункту 4 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби. Сума одноразової грошової допомоги - 240 000 грн визначена відповідно до пункту "б" частини першої статті 16-2 вказаного Закону в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.
Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає частина п`ята статті 134 КАС України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 25 вересня 2018 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив: апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 808/1290/18 скасувати в частині зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 240 000,00 грн.
Прийняти нове рішення в частині.
Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності III групи, що настала внаслідок поранення, заподіяного під час виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року залишити без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції помилково застосував пункт 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ замість пункту 6 частини другої статті 16 цього Закону, що у свою чергу призвело до неправильного висновку в частині розміру одноразової грошової допомоги, яка має бути нарахована та виплачена позивачеві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 17 жовтня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2018 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.П.
У касаційній скарзі скаржник, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач проходив строкову військову службу, а тому, згідно з приписами законодавства, яке діяло станом на момент встановлення йому інвалідності ІІI групи, не мав права на виплату спірної грошової допомоги поза межами тримісячного строку з дня звільнення з військової служби.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25 червня 2019 № 836/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2021 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи за його участю, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 21 грудня 2021 року.
В подальшому, у зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Стеценка С.Г. у відпустці на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2021 року у справі № 808/1290/18 здійснено заміну судді Стеценка С.Г. на суддю Бучик А.Ю.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 07.07.1988 року по 11.08.1988 року проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.
У витягу протоколу № 5147 від 20.12.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, зазначено, що під час проходження служби позивач у 1988 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, тулуба, кінцівок, контузію головного мозку, наслідком яких стали захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії,
За висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 2921/Ж від 20.12.2016 описані рубці є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в 1988 році.
15.02.2017 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із пораненням та захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії, що підтверджено випискою з акту огляду МСЕК серії АВ №0825513.
21.02.2017 позивачеві видано посвідчення інваліда війни ІІІ групи.
Потім, позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги.
На засіданні комісії Міністерства оборони України прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби.
Як зазначено Міністерством оборони з посиланням на пункт 6 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пп.3 п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби в разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби те не передбачено в інших випадках.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
10. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
11. Нормою частини 2 цієї статті Закону № 2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.
12. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
13. Водночас, 01.01.2017 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (надалі - Закон № 1774-VIII), якими норми пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ викладено в новій редакції, відповідно до якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
14. Також, згідно з пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ, в редакції Закону № 1774-VIII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
15. Частиною 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
16. Зокрема, підпунктом 3 пункту 6 Порядку № 975 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 18.05.2017 № 335, яка застосовується з 01.01.2017) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.
17. Отже, до моменту набрання чинності Законом №1774-VIII право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.
18. Натомість, з 01 січня 2017 року, після набрання чинності Законом №1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону № 2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
19. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу.
20. При цьому, пунктом 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
21. Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи - 15 лютого 2017 року, пунктом 6 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.
22. Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №2040/5602/18, від 02 квітня 2020 року у справа №823/207/18, від 11 березня 2021 року у справу №813/1488/18, від 20 квітня 2021 року у справі №1640/2919/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків під час розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження Міністерства оборони україни про те, що станом на час встановлення позивачу ІІІ групи інваліда війни, він не мав права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
23. За приписами частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на наведене, касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 355-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду