ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 712/8979/17
адміністративне провадження № К/9901/8478/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест-К" до Черкаської міської ради про визнання нечинними рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест-К" на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 06.11.2017 (суддя - Пересунько Я.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 712/8979/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест-К" (далі - ТОВ "Житлобуд-Інвест-К") звернулось до Соснівського районного суду міста Черкаси з трьома окремими позовами, в яких просило визнати нечинними та такими, що не набрали чинності:
1) рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси";
2) рішення Черкаської міської ради від 22.01.2015 № 2-672 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси";
3) рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси".
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2017 об`єднано справу № 712/8979/17 за адміністративним позовом ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" до Черкаської міської ради про визнання нечинним (таким, що не набрало чинності) рішення № 2-1312 від 26.06.2015 разом із справою № 712/8984/17 за позовом ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" до Черкаської міської ради про визнання нечинним (таким, що не набрало чинності) рішення № 2-136 від 28.01.2016 та справою № 712/8981/17 за позовом ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" до Черкаської міської ради про визнання нечинним (таким, що не набрало чинності) рішення № 2-672 від 22.01.2015, із присвоєнням об`єднаній справі єдиного номера - 712/8979/17 та відповідного номера провадження.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, адміністративний позов ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" до Черкаської міської ради про визнання нечинними (такими, що не набрали чинності) рішень від 25.06.2015 № 2-1312, від 22.01.2015 № 2-672 та від 28.01.2016 № 2-136 залишено без розгляду.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.11.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено помилкове трактування поняття офіційного оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування, безпідставно врахувавши здійснені відповідачем оголошення про прийняття спірних рішень, які були опубліковані у віснику "Місто", оскільки зазначене друковане видання немає статусу офіційного друкованого видання Черкаської міської ради, у зв`язку з чим публікація оголошення про прийняття рішення не є офіційним оприлюдненням такого рішення. Враховуючи приписи частини п`ятої статті 59 "Про місцеве самоврядування в Україні" відсутні підстави вважати оскаржувані рішення такими, що набрали чинності, оскільки вони не були у визначений законом строк і спосіб оприлюднені. Відповідач не надав суду доказів публікації цих рішень у друкованих засобах масової інформації Черкаської міської ради чи у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цим органом та посадовими особами.
У відзиві на касаційну скаргу Черкаська міська рада вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про залишення даного адміністративного позову без розгляду є правильним, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема, вказує, що спірні рішення були оприлюднені в Інформаційному віснику Черкаської міської ради "Місто" та на офіційному сайті Черкаської міської ради. Обов`язковість опублікування нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування виключно у друкованих засобах масової інформації спростовується частиною другою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якою передбачено право розпорядника інформації оприлюднювати нормативно-правові акти на своєму веб-сайті. Отже, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У відповіді на відзив ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" вказує, що відповідно до положень статті 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" та частини п`ятої статті 12 Закону України "Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності" нормативно-правові та регуляторні акти публікуються та оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частина 5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
22.01.2015 Черкаською міською радою прийнято рішення від № 2-672 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", 25.06.2015 - № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", а 28.01.2016 - № 2-136 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Черкаської міської ради від 22.01.2015 № 2-672 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" було оприлюднено в інформаційному віснику Черкаської міської ради "Місто" № 1 від 02.02.2015 та на офіційному сайті Черкаської міської ради; рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" - в інформаційному віснику Черкаської міської ради "Місто" № 5 від 30.06.2015 та на офіційному сайті Черкаської міської ради, а рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 № 2-136 "Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" - в інформаційному віснику Черкаської міської ради "Місто" № 1 від 05.02.2016 та на офіційному сайті Черкаської міської ради.
Таким чином, оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування були прийняті та оприлюднені ще в 2015 та 2016 роках, а їх положення з того часу застосовуються до відповідних суб`єктів, у тому числі й до позивача.
Щодо доводів скаржника про те, що оскаржувані рішення не були у визначений законом строк і спосіб оприлюднені слід зазначити, що стосовно рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, які є нормативно - правовим актом, як у положеннях Податкового кодексу України, так і у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", або буд-якому іншому акті законодавства, відсутня конкретизація способу їх оприлюднення, а також не регламентовано обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації.
За змістом статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі нормативно-правового характеру, підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", статтею 15 якого встановлено обов`язок оприлюднення розпорядниками своїх нормативно - правових актів невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх затвердження. Ця ж стаття Закону України "Про доступ до публічної інформації" у імперативній формі визначає, що у разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №0940/2301/18.
Як встановлено судом першої інстанції представник позивача не заперечував, що ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" сплачувало місцевий податок на нерухомість за належні йому об`єкти нерухомого майна на території міста Черкаси у 2015 та 2016 роках, що також підтверджується наданим представником Черкаської міської ради розрахунком сплаченого цим товариством податку на нерухомість за 2015 та 2016 роки.
Таким чином, ще у 2015 та 2016 роках ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" було відомо про існування оскаржуваних рішень Черкаської міської ради, оскільки під час сплати ним податків позивачем застосовано положення цих рішень.
За доводами позивача, з відповіді Черкаської міської ради на запит від 04.07.2017, ТОВ "Житлобуд-Інвест-К", яке є власником нерухомості у м. Черкаси, стало відомо про прийняття оскаржуваних рішень.
Однак, позивач не вказував, що доступ до тексту і змісту оскаржуваного ним рішення органу місцевого самоврядування було ускладнено або ж він, з яких-небудь причин, взагалі не мав можливості ознайомитись з цим документом і не був обізнаний про його наявність.
При цьому, ТОВ "Житлобуд-Інвест-К" звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з даними позовами 18.07.2017 (згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, враховуючи, що позивач дізнався про існування оскаржуваних рішень Черкаської міської ради рішень від 25.06.2015 № 2-1312, від 22.01.2015 № 2-672 та від 28.01.2016 № 2-136 (про порушення своїх прав та законних інтересів) у 2015 та 2016 роках та дату звернення позивача до суду першої інстанції - 18.07.2017, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про залишення даної позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -