ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/21735/18
адміністративне провадження № К/9901/31126/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року (суддя: Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року (судді: Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, треті особи - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Кабінету Міністрів України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним прийняте Конкурсною комісією з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти рішення, оформлене протоколом засідання Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 05 грудня 2018 року № 5;
- зобов`язати Конкурсну комісію з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скасувати рішення, оформлене протоколом засідання Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 05 грудня 2018 року № 5.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 5 статті 205 АС України, оскільки позивачка в судове засідання, що призначено на 22 квітня 2019 року о 10:00 год. та на 27 травня 2019 року о 09:45 не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на відсутність інформації про належне повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду справи на 27 травня 2019 року, судом першої інстанції прийнято передчасне рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, третя особа - ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив змінити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року у мотивувальній частині, скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції, мотивуючи рішення з підстав неналежного повідомлення позивачки про дату, час та місце судового розгляду справи, призначеної на 27 травня 2019 року фактично вийшов за межі поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, оскільки такі доводи були відсутні в апеляційній скарзі.
На переконання скаржника він був позбавлений можливості сформулювати свою позицію з цих питань, зокрема зібрати відповідні докази, які могли б підтвердити факт повідомлення позивачки про підготовче засідання 27 травня 2019 року і подати їх до суду, що призвело до порушення принципу рівності і змагальності сторін.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд на 04 лютого 2019 року.
04 лютого 2019 року в судовому засіданні судом першої інстанції відкладено розгляд справи на 18 лютого 2019 року.
У подальшому довідкою від 18 лютого 2019 року судовий розгляд справи було відкладено на 11 березня 2019 року з організаційно-технічних причин.
Надалі у судовому засіданні 11 березня 2019 року оголошено про відкладення розгляду справи на 25 березня 2019 року.
За клопотанням представника позивача у судовому засіданні 25 березня 2019 року судовий розгляд справи відкладено на 22 квітня 2019 року.
У судове засідання 22 квітня 2019 року о 10:00 позивачка не з`явилась, будучи належним чином 03 квітня 2019 повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки до суду не повідомила.
У зв`язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 27 травня 2019 року. Повістку про виклик направлено ОСОБА_2 23 квітня 2019 року, але не вручено під час доставки з "інших причин", що підтверджується наявним у матеріалах справи відстеженням поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0105103855744, роздрукованим із офіційного веб-порталу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта".
У судове засідання 27 травня 2019 року позивачка не з`явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла про причини неявки не повідомляла.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин 27 травня 2019 року.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
За правилами частини першої та другої статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Частиною п`ятою статті 205 КАС України закріплено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Порядок направлення судових викликів та повідомлень визначений Главою 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
Пунктом 1 частини першої статті 127 КАС України визначено, що часом вручення повістки вважається день вручення судової повістки під розписку.
Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі встановлені статтею 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду.
Отже, за змістом вищезазначених процесуальних норм, суд залишає позовну заяву без розгляду лише за наявності певних умов, а саме, якщо особа належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте повторно не прибула у судове засідання без поважних причин і не заявила про розгляд справи за її відсутності.
Як свідчать матеріали справи, у судове засідання 22 квітня 2019 року о 10:00 позивачка не з`явилась, будучи належним чином 03 квітня 2019 повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки до суду не повідомила (а.с. 219 т.1).
У той же час, надіслане судом першої інстанції ОСОБА_2 поштове відправлення з повісткою про виклик у судове засідання на 27 травня 2019 року станом на 23 травня 2019 не було вручено під час доставки, про що свідчить результати відстеження поштового відправлення № 0105103855744 (а.с. 233т.1).
Чинне законодавство не визначає належним доказом направлення поштового відправлення інформацію, що міститься на веб-сайті ПАТ "Укрпошта".
Згідно з пунктом 106 "Правил надання послуг поштового зв`язку" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.
Відповідно до абз. 3 п. 116 вказаних Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що доказами належного повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду справи у випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку є розписка про одержання повістки (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення) або повернуте поштове відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507 цс 18), від 10 квітня 2019 року у справі №461/10610/13-ц (провадження № 14-108 цс 19) повернення поштового повідомлення із відміткою "за завершенням терміну зберігання" або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.
З огляду на вказані норми, наявна у матеріалах справи роздруківка відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором № 0105103855744 за умови відсутності у матеріалах справи повернутого поштового відправлення з повісткою про виклик позивача у судове засідання на 27 травня 2019 року не може свідчити про належне повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 233 т.1).
Тому з огляду на відсутність інформації про належне повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду справи на 27 травня 2019 року, судом апеляційної інстанції прийнято обґрунтоване рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, відповідно до листка непрацездатності серії від 05 червня 2019 року АДХ № 557856, що позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 03 травня 2019 року по 05 червня 2019 року.
Згідно з довідкою № 868 від 24 травня 2019 року з 03 травня 2019 року по 24 травня 2019 року позивачка знаходилась у Київській міській клінічній лікарні № 18 на лікуванні у терапевтичному відділенні.
У той же час, 24 січня 2019 року між позивачкою та адвокатом Шайком С.В. укладено угоду про надання правової допомоги для представництва інтересів в Окружному адміністративному суді міста Києва. 24 квітня 2019 року адвокатом Шайком С.В. складено повідомлення про припинення вищевказаної угоди.
З огляду на зазначені обставини, позивач була позбавлена можливості з`явитися до суду або надіслати заяву про розгляд справи без її участі чи вказати причини неявки у судове засідання на 27 травня 2019 року.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.
Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи касаційної скарги щодо виходу суду апеляційної інстанції за межі поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції висновки суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 2 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.