Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 263/1036/21
Провадження № 51 - 4864 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020055770000671 від 09 листопада 2020 року, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ст. 190 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Одуденка А.В. на ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 березня 2021 року задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Кравчук Л.Є. та закрито кримінальне провадження № 12020055770000671 від 09.11.2020 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 07 липня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вказану ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Не погоджується із висновками судів обох інстанцій про те, що у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 сплинув строк досудового розслідування на момент подання прокурором обвинувального акту до суду 28 січня 2021 року. Вважає, що суду необхідно було керуватися положеннями ст. 219 ч. 3 п. 2 КПК України, із застосуванням якої останнім днем досудового розслідування було 05 лютого 2021 року, оскільки у органу досудового розслідування була необхідність проведення додаткових слідчих дій, а саме у зверненні до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які перебували у володінні ТОВ "Мейек буд". Зазначає, що апеляційний суд не перевірив належним чином такі доводи апеляційної скарги прокурора та в порушення вимог ст. 370 КПК України постановив ухвалу з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В клопотанні про розгляд справи у його відсутність захисник особи, кримінальне провадження щодо якої закрито ОСОБА_1, - адвокат Кравчук Л.Є. вказує на безпідставність доводів касаційної скарги прокурора та просить залишити її без задоволення.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин, а суд в межах визначених повноважень здійснює відповідний контроль за дотриманням цих строків.
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі "Іванов проти України" зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж до чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України).
Частина 4 статті 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 283 КПКУкраїни прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями статті 293 КПКУкраїни одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду. Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу.
У вказаному кримінальному провадженні судом першої інстанції встановлено, що 16 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, після чого 18 січня 2021 року відповідно до вимог ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування, того ж дня було складено обвинувальний акт, у зв`язку із чим прокурору із врахуванням вищезазначених вимог статті 219 КПК України слід було звернутись до суду включно до 21 січня 2021 року.
Проте, прокурор звернувся з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 за ст. 190 ч. 1 КК України до суду лише 28 січня 2021 року (супровідний лист № 38-01-55-3299-20 від 28.01.2021 року), тобто поза межами строку досудового розслідування і період часу з 21 січня 2021 року (включно) до 28 січня 2021 року (включно), визначений місцевим судом як строк прострочення досудового розслідування. При цьому з наданих суду матеріалів кримінального провадження не вбачалося, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжувався.
За таких обставинсудом першої інстанції правильно застосовано вимоги пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України та прийнято рішення про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1, оскільки після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Апеляційний суд, переглянувши вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора погодився із висновком суду першої інстанції щодо звернення прокурором із обвинувальним актом до суду поза межами строку досудового розслідування, належним чином обґрунтувавши своє рішення та навів відповідні мотиви прийнятого рішення про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення.
При цьому апеляційний суд визнав безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора проте, що у вказаному кримінальному провадженні суду необхідно було застосувати положення ст. 219 ч. 3 п. 2 КПК України та обраховувати 20-денний строк з дня повідомлення ОСОБА_1 про підозру через виниклу у органу досудового розслідування необхідність проведення додаткових слідчий (розшукових) дій, належним чином обґрунтувавши своє рішення.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що після повідомлення 16 січня 2021 року ОСОБА_1 про підозру, йому та його захиснику 18 січня 2021 року було надано доступ до матеріалів кримінального провадження та вручено його копії. Обвинувальний акт складений прокурором 18 січня 2021 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 219 ч. 3 п. 1 КПК України. Після проведення зазначених слідчих дій проведення додаткових слідчих дій процесуальний закон не передбачає.
За таких обставин звернення прокурором до суду із обвинувальним актом 28 січня 2021 року судами обох інстанцій правильно визнано як таким, що здійснене поза межами строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 ч. 3 п. 1 КПК України, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, не виявлено.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора і скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд