Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 381/2101/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/662/2021
Провадження № 51 - 4210 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110330000059 від 15 травня 2019 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фастова Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 185 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Кравчук Л.В. на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 червня
2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 185 ч. 1 КК України та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 2 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
09 травня 2019 року о 14 годині 03 хвилини ОСОБА_1 з метою придбання продуктів харчування прийшов до приміщення магазину № 994 ТОВ "АТБ-маркет", розташованого за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Галафєєва, 43-а, взяв продуктовий кошик та попрямував до торговельного залу, де вирішив протиправно, незаконно заволодіти чужим майном. Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу і таємно від оточуючих з полиць торговельного залу взяв наступні товари: пляшку горілки марки "Козацька рада класична", упаковку сосисок марки "Добров молочні", упаковку яловичини марки "Своя лінія", стегно свиняче марки "Глобино", упаковку ватних паличок марки "Своя лінія" та сховав до сумки, яку мав з собою. Після чого ОСОБА_1 прямував далі по магазину, брав інші товари та клав їх до продуктового кошика. У подальшому в касовій зоні ОСОБА_1 виклав на товарну лінію частину товарів, які оплатив готівкою, а зазначені товари, приховуючи від касира, охорони та інших працівників магазину, виніс повз касову зону, таємно викравши майно на загальну суму 393 гривні 88 копійок.
Продовжуючи свої злочинні дії, об`єднанні єдиним злочинним умислом, того ж дня о 18 годині та 10 травня 2019 року приблизно о 19 годині 37 хвилин ОСОБА_1 за аналогічних обставин таємно викрав продукти харчування і засоби гігієни на суму відповідно 257 гривень 60 копійок та 500 гривень 90 копійок. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв ТОВ "АТБ-маркет" матеріальну шкоду на загальну суму 1 152 гривні 38 копійок.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Кравчук Л.В. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно поставили під сумнів наявність в діях ОСОБА_1 складу продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України. При цьому посилається на те, що ОСОБА_1 суду детально розповідав про обставини викрадення товару, зазначав, що товари йому були потрібні, а викрадав частинами, щоб легше було проходити повз касову зону. Крім того, указує на те, що судом було прийнято рішення про розгляд кримінального провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних про особу ОСОБА_1, а у судовому засіданні 21 червня 2019 року суд повернувся із нарадчої кімнати та відновив стадію з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами щодо долученої за клопотанням прокурора постанови про визнання речовими доказами від 16 травня 2019 року, рішення про повний порядок дослідження доказів судом не приймалось. Звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виправдовуючи ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов до висновку, що під час розгляду зазначеного кримінального провадження стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом, а судом не встановлено, що саме
ОСОБА_1 вчинив інкриміновану продовжувану крадіжку, тому він підлягає виправданню на підставі ст. 373 ч. 1 п. 2 КПК України.
У апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Свирипа В.А., посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, указував на незаконність та необґрунтованість виправдувального вироку щодо ОСОБА_1, просив його скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 67 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Просив також повторно дослідити докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги про незаконність виправдання ОСОБА_1 прокурор серед іншого зазначав про те, що суд першої інстанції не врахував та не надав належної оцінки показанням ОСОБА_1 та письмовим доказам, а саме: протоколу огляду речей від 15 травня 2019 року; постанові про визнання речовими доказами від 16 травня 2019 року та заяві представника потерпілого Яворської Н.М.; диску з відеозаписом камер спостереження магазину ТОВ "АТБ-маркет".
Так, будучи допитаним у суді першої інстанції, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, наведених в обвинувальному акті, повідомив, що 09 травня 2019 року та 10 травня 2019 року він тричі приходив до магазину АТБ та викрадав товар. Зауважив, що всі викрадені товари йому були необхідні для організації поїздки на пікнік з сім`єю та друзями, викрадав частинами, оскільки боявся бути поміченим. Також повідомив, що частину товарів він повернув працівникам поліції, а за частину розрахувався в магазині після передачі справи до суду.
Надаючи пояснення безпосередньо в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 також визнав свою провину, надав суду чек про відшкодування ТОВ "АТБ-маркет" вартості частини викраденого товару, який було долучено до матеріалів кримінального провадження та досліджено в судовому засіданні. Зауважив, що в магазині був зі своєю дружиною, викрадений товар ховав під куртку.
У порядку ст. 404 ч. 3 КПК України суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив письмові докази, зокрема: протокол огляду місця події від 15 травня 2019 року, в ході якого в кабінеті № 8 в приміщенні ВП на ст. Фастів ГУНП в Київській області ОСОБА_1 добровільно видав викрадені ним в магазині АТБ речі; заяву ОСОБА_1 від 15 травня 2019 року про добровільну видачу ним викрадених предметів; заяву представника магазину АТБ Яворської Н.М. про отримання на зберігання викрадених речей; постанову про визнання речовими доказами від
16 травня 2019 року; відеозапис камер спостереження магазину ТОВ "АТБ-маркет".
Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, належним чином не оцінив показання ОСОБА_1 щодо обставин вчинення саме ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення в сукупності з письмовими доказами та даними відеозапису. Крім того, апеляційний суд не надав мотивованих відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність виправдання ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України, дійшовши передчасного висновку про законність виправдувального вироку суду першої інстанції.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково. При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти в точних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, а висновки суду за наслідками розгляду не мають містити суперечностей. Інші доводи апеляційної скарги прокурора про порушення судом першої інстанції вимог ст. 349 ч. 2,
ст. 371 ч. 4 КПК України і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність підлягають перевірці та вирішенню при новому розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд