Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 629/2764/18-ц
провадження № 61-15864св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2020 року у складі судді Каращука Т. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації іншого речового права-оренди, зобов`язання повернути власнику земельну ділянку.
Позовну заяву мотивовано тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 6, 3334 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, з цільовим використанням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323985000:02:000:0291.
02 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 5 років.
Позивач зазначала, що у грудні 2015 року вона зверталась до ФОП ОСОБА_2 з проханням повернути земельну ділянку, оскільки строк дії договору закінчився, проте останній відмовився повертати земельну ділянку з підстав того, що договір укладено строком не на 5 років, а на 49 років, на підтвердження чого надав їй примірник договору оренди землі.
21 лютого 2018 року адвокат позивача зверталася до міськрайонного управління Держгеокадастру у Лозівському районі та м. Лозова з адвокатським запитом, у відповідь на який було надано копію примірника договору оренди та інші документи, пов`язані з укладенням договору. З отриманих документів було встановлено, що договір дійсно укладено на 49 року, хоча позивач укладала договір оренди лише на 5 років.
На думку ОСОБА_1, в примірниках договору оренди строком на 49 років підпис замість неї здійснено невідомою їй особою.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
визнати договір оренди земельної ділянки від 02 вересня 2010 року недійсним;
скасувати державну реєстрацію іншого речового права-оренди ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 6,3334 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, з цільовим використанням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323985000:02:000:0291;
зобов`язати ФОП ОСОБА_2 повернути їй земельну ділянку площею 6,3334 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, з цільовим використанням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323985000:02:000:0291.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування підстав для встановлення недійсності правочину.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 лютого 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні належні та допустимі докази того, що оспорюваний договір було підписано не позивачем, а іншої невідомою їй особою. Судово-почеркознавча експертиза не була проведена у справі через її неможливість і повернення відповідною установою матеріалів справи до суду. Повторних клопотань щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи не заявлялось та позивачем на її проведенні не наполягалось. Під час апеляційного розгляду цієї справи клопотань щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи позивачем також не заявлялось.
Суд апеляційної інстанції вважав, що висновок судово-почеркознавчої експертизи неможливо замінити засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для перевірки доводу позивача про те, що вона не підписувала спірний договір та правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні знання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 629/2764/18-ц із Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
ОСОБА_1 вважає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі № 471/761/17-ц (провадження № 61-24209св18), а також не досліджено зібрані у справі докази (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 6, 3334 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, з цільовим використанням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323985000:02:000:0291, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 743360 та Інформацією з Державного реєстру від 23 листопада 2017 року (а. с. 16, 17).
02 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 49 років, що підтверджується копією договору оренди землі (а. с. 8-10).
Відповідно до висновку Державного комітету України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему у Харківській області міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області про погодження реєстрації справи щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки б/н, а також заяви ОСОБА_4 від 29 червня 2016 року, як свідка про те, що термін дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 6,3334 га, кадастровий номер 6323985000:02:000:0291, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, зазначено 49 років (а. с. 15, 58).
Згідно акта прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди від 02 вересня 2010 року ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 6, 3334 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, з цільовим використанням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6323985000:02:000:0291 (а. с. 11).
Відповідно до відомостей про договір оренди земельної ділянки договір підписано 02 вересня 2010 року, а державну реєстрацію та видачу здійснено 10 лютого 2012 року (а. с. 18).
02 вересня 2010 року ОСОБА_1 отримала авансовий платіж у розмірі 25 000,00 грн. за договором оренди землі від 02 вересня 2010 року від ОСОБА_2, що підтверджується копією розписки (а. с. 47).
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 грудня 2016 року у справі № 629/2210/16-ц позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2, третя особа - Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області, про розірвання договору оренди землі, залишено за заявою ОСОБА_1 без розгляду.
Згідно клопотання експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 16 листопада 2018 року № 411 у зв`язку із відсутністю оригіналів досліджуваних документів та відсутністю порівняльного матеріалу, відповідно до статті 72 ЦПК України, необхідно надати, зокрема: оригінал договору оренди землі від 02 вересня 2010 року; оригінал акта прийому-передачі земельної ділянки без дати до договору оренди від 02 вересня 2010 року; оригінал акта без дати визначення меж земельної ділянки в натурі; вільних зразків підпису ОСОБА_1 (оригінали); вільних зразків почерку ОСОБА_1 (оригінали); експерементальних зразків підпису ОСОБА_1 та експерементальних зразків почерку ОСОБА_1 у вигляді власного прізвища, ім`я та по батькові (а. с. 91, 92).
18 січня 2019 року матеріали справи № 629/2764/18-ц, об`єкти досліджень та порівняльний матеріал, які 17 січня 2019 року надійшли до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у відповідь на клопотання експерта від 16 листопада 2018 року, були повернуті Лозівському міськрайонному суду Харківської області, у зв`язку із тим, що 02 січня 2019 року судовим експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України було складено повідомлення про неможливість проведення судової експертизи № 411, яке 02 січня 2019 року за вих. № 19/121/10-3 було направлено на адресу суду (а. с. 95).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.