Постанова
Іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 466/3234/16-ц
провадження № 61-1022св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж", Приватне акціонерне товариство "Ірокс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року у складі судді Глинської Д. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ірокс" (далі - ПрАТ "Ірокс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж" (далі - ТОВ "Галичбудмонтаж") про визнання недійсним договору підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва від 21 березня 2012 року № 67/6, укладеного між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказувала, що відповідно до договору підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва від 19 травня
2011 року № 37/6 зі змінами та доповненнями від 17 квітня 2013 року,
додатком 1 до договору від 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 повинна оплатити вартість будівельно-монтажних робіт, необхідних для завершення будівництва, а ПАТ "Ірокс" зобов`язалося завершити будівництво та передати їй квартиру № 219-а (нумерація квартири з № 219 на № 219-а змінена відповідно до додатка 1 до договору № 37/6 на 10-му поверсі (6 секція) десятиповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 загальною площею 90,4 кв. м, яка складається з приміщення площею 45,7 кв. м на 10-му поверсі та мансардного приміщення площею 44,7 кв. м (пункт 4.1.7 договору № 37/6), що з`єднані між собою вирізаним отвором у плиті перекриття.
Позивач свої зобов`язання за договором виконала і сплатила 100 % пайового внеску за однокімнатну квартиру № 219-а загальною проєктною площею
45,7 кв. м у сумі 255 138,81 грн, що підтверджується довідкою від 08 червня
2016 року № 351.
ПрАТ "Ірокс" свої зобов`язання виконало частково, завершило будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, ввело його в експлуатацію, однак не передало їй у власність квартиру № 219-а у цьому будинку.
21 березня 2012 року між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж" укладено договір підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва
№ 67/6, згідно з яким ТОВ "Галичбудмонтаж" зобов`язалося оплатити вартість будівельно-монтажних робіт, необхідних для завершення будівництва,
а ПрАТ "Ірокс" - передати право власності на мансарду № 219-а загальною площею 44,83 кв. м, що знаходиться в секції 6 на мансардному поверсі десятиповерхового житлового будинку з мансардою на
АДРЕСА_1, тобто приміщення мансарди стало об`єктом і договору № 37/6,
і договору № 67/6 - як два мансардні приміщення з різними площами,
але під одним номером, як окремі об`єкти нерухомого майна над квартирою
№ 219-а у цьому будинку.
Посилаючись на те, що між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж" укладено фіктивний договір без наміру створення правових наслідків, який мав на меті уникнути передання спірного житлового приміщення ОСОБА_1, будь-яких банківських документів, що підтверджують рух коштів між
ТОВ "Галичбудмонтаж" і ПрАТ "Ірокс" суду не надано, хоча розрахунки між юридичними особами мають відбуватися шляхом переказу коштів через банківські установи, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва від 21 березня 2012 року № 67/6, укладений між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж",
з підстав його фіктивності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2016 року цивільну справу № 466/7994/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ"Ірокс",
ТОВ "Галичбудмонтаж" про визнання договору № 67/6 підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва недійсним об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 466/3234/16-ц за позовом ОСОБА_1
до ПрАТ "Ірокс" про визнання права власності. Об`єднаній цивільній справі присвоєно № 466/3234/16-ц.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог до ПрАТ "Ірокс" про визнання права власності залишено без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада
2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 21 грудня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції,
з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час укладання оспорюваного договору ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж" дотримали вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчиненого правочину,
їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а доводи позивача про визнання оспорюваного правочину недійсним з підстав його фіктивності не знайшли свого підтвердження.
Суди дійшли висновку, що позивач не набула права на мансардне (стріхове) приміщення, щодо якого укладено оспорюваний договір.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року
та постанову Львівського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій не провели судової почеркознавчої експертизи з метою отримання відповіді на питання,
чи відповідає стан (якість) паперу, на якому надруковано текст договору між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж", даті цього документа, а також з метою встановлення дати, коли дійсно був виготовлений оспорюваний документ.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права і як на підставу відкриття касаційного провадження посилається на те, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17 (провадження № 61-37522св18), від 03 липня 2019 року у справі № 193/345/17 (провадження № 61-37521св18), від 01 липня 2019 року у справі № 500/1892/15-ц (провадження № 61-32580св18), від 20 березня 2019 року у справі
№ 465/3669/16-ц (провадження № 61-1869св19), від 20 травня 2020 року у справі № 826/8001/16 (провадження № К/9901/6027/19), від 11 листопада 2019 року
у справі № 815/1137/16 (провадження № К/9901/13213/18), від 12 лютого
2020 року у справі № 640/3493/17 (провадження № 61-16154св19).
Також ОСОБА_1 зазначає, що суди не врахували, що приміщення, які
є предметом укладеного з нею та оспорюваного договорів, - це одне
і те саме приміщення, що технічно пов`язане з першим рівнем квартири № 219-А, яка належить їй, та становить з належною їй квартирою єдиний цілісний об`єкт.
Суди не дали оцінки тому, що відповідачі не надали суду оригіналів банківських документів, які підтверджували б проведення між сторонами розрахунків
і свідчили б про вчинення реальних дій, і саме це є ознакою фіктивності договору.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Ірокс" вказує на її безпідставність та вважає оскаржувані судові рішення законними й обґрунтованими.
Посилається на те, що укладення договору завершення та фінансування будівництва не є правовою підставою для виникнення у позивача права власності чи іншого майнового права на приміщення, що було предметом договору. Об`єкт договору щодо завершення будівництва від 19 травня 2011 року № 37/6, укладеного з позивачем, та об`єкт оспорюваного договору відрізняються між собою за технічними характеристиками.
До того ж ОСОБА_1 самовільно улаштувала дворівневу квартиру шляхом переобладнання своєї квартири та горищного приміщення, і тому її доводи про фіктивність договору підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва від 21 березня 2012 року № 67/6 між ПрАТ "Ірокс"
і ТОВ "Галичбудмонтаж" є надуманими.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Галичбудмонтаж" також вважає доводи позивача про фіктивність договору надуманими, адже предмет оспорюваного договору ніяким чином не стосується її прав. У договорі підряду, укладеному
з ОСОБА_1, до якого були внесені зміни у листопаді 2013 року, йдеться про фінансування будівництва однокімнатної квартири, а не мансардного поверху.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказує на безпідставність твердження відповідача про самовільне переобладнання квартири у дворівневу. Звертає увагу на те, що предметом позову є оспорювання договору з підстав фіктивності, а не правомірність заволодіння нею мансардним поверхом над своєю квартирою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 466/3234/16-ц, справу витребувано із Шевченківського районного суду м. Львова.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 14 січня 2010 року між ЗАТ "Ірокс" (правонаступником якого
є ПрАТ "Ірокс") і ТОВ "Галичбудмонтаж" укладений договір підряду
на виконання будівельно-монтажних робіт (далі - договір підряду), відповідно
до пункту 1.1 якого ПрАТ "Ірокс" доручає, а ТОВ "Галичбудмонтаж" виконує будівельно-монтажні роботи на об`єкті з будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (т. 3, а. с. 3).
Пунктом 2.2 договору підряду передбачено, що ПрАТ "Ірокс" після підписання актів та довідок про виконані роботи оплачує ТОВ "Галичбудмонтаж" вартість виконаних будівельно-монтажних робіт шляхом перерахування грошових коштів або передання у власність матеріальних цінностей (в тому числі об`єктів нерухомості) на суму вартості виконаних будівельно-монтажних робіт.
16 лютого 2012 року між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж" укладено додаткову угоду до договору підряду (далі - додаткова угода), відповідно
до пункту 1 якої ПрАТ "Ірокс" за виконані ТОВ "Галичбудмонтаж" будівельно-монтажні роботи на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зобов`язується здійснити розрахунок шляхом передання у власність ТОВ "Галичбудмонтаж" об`єктів нерухомості на суму вартості виконаних будівельно-монтажних робіт (т. 3, а. с. 5).
Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що для здійснення розрахунку у спосіб, передбачений договором підряду та пунктом 1 додаткової угоди, сторони домовились, що протягом 3 (трьох) календарних місяців з дня укладення додаткової угоди погодять перелік об`єктів нерухомості, які ПрАТ "Ірокс" передасть ТОВ "Галичбудмонтаж" у власність та між сторонами будуть укладені відповідні договори підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва і підписано відповідні акти приймання-передачі цих об`єктів нерухомості від ПрАТ "Ірокс" ТОВ "Галичбудмонтаж", що будуть підставою для оформлення ТОВ "Галичбудмонтаж" права власності на них.
Відповідно до договору підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва від 21 березня 2012 року № 67/6 (далі - договір
№ 67/6), укладеного між ПрАТ "Ірокс" і ТОВ "Галичбудмонтаж", об`єктом цього договору є приміщення мансардного поверху № 219-а у житловому десятиповерховому будинку з мансардою на АДРЕСА_1 загальною проєктною площею 44,83 кв. м (т. 1, а. с. 7).
Згідно з договором № 67/6 ТОВ "Галичбудмонтаж" оплачує вартість будівельно-монтажних робіт, необхідних для завершення ПрАТ "Ірокс" будівництва "об`єкта" з такими характеристиками: місцезнаходження: АДРЕСА_1, (номер мансарди) № 219-а, (6-та секція); загальна проєктна площа 44,83 кв. м, мансардний поверх; характеристика будинку: цегляний, десятиповерховий
з мансардою (пункт 1 договору).
ТОВ "Галичбудмонтаж" сплатило пайовий внесок у розмірі 201 150,00 грн,
що становить повну вартість об`єкта інвестування, а саме мансарди, яка знаходиться безпосередньо над квартирою
№ 219-а, загальною проєктною площею 44,7 кв. м, мансардний поверх у будинку на АДРЕСА_1 (6-та секція) у м. Львові (т. 1, а. с. 30).
01 червня 2012 року підписано акт приймання-передачі, згідно з яким ПрАТ "Ірокс" передало ТОВ "Галичбудмонтаж" об`єкт інвестування - мансарду
№ 219-а мансардного приміщення загальною площею 44,83 кв. м, мансардний поверх у будинку на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 28).
19 травня 2011 року між ЗАТ "Ірокс" та ОСОБА_2 укладено договір № 037/6, згідно з яким сторони зобов`язались у майбутньому на умовах
та в строки, викладені нижче, укласти договір підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва: однокімнатної квартири
№ 219 (6-та секція, 10-й поверх) загальною проєктною площею 44,83 кв. м у АДРЕСА_1, яка знаходиться на стадії 30 % готовності
до експлуатації (т. 2, а. с. 6).
Також 19 травня 2011 року між ЗАТ "Ірокс" (підрядник) та ОСОБА_2 (замовник) укладено договір підряду будівництва (завершення) об`єкта незавершеного будівництва № 37/6 (далі - договір № 37/6), предметом якого
є об`єкт незавершеного будівництва: однокімнатна квартира
№ 219 (6-та секція, 10-й поверх) загальною проектною площею 44,83 кв. м у АДРЕСА_1, яка знаходиться на стадії 30 % готовності
до експлуатації (т. 1, а. с. 12).
Пунктом 4.1.7 договору № 37/6 також передбачено, що підрядник зобов`язується виконати та передати замовнику стріхове приміщення з вікном (висота стелі
по осі В - 3 м, по осі Б - 1,5 м) загальною площею 32 кв. м, що знаходиться над квартирою № 219, 10 -й поверх, 6-та секція.
Відповідно до пункту 4.4.1 договору № 37/6 замовник має право змінювати
за погодженням підрядника "об`єкт". Така зміна здійснюється обов`язково
з відповідним переоформленням додатків до цього договору зі сплатою додаткових коштів, передбачених пунктом 2.6 статті 2 цього договору.
ОСОБА_2 передав усі свої права та обов`язки за договорами № 037/6
і № 37/6 в повному обсязі ОСОБА_1, про що 17 квітня 2013 року внесені відповідні зміни та доповнення до зазначених договорів (т. 1, а. с. 18).
25 листопада 2013 року між ПрАТ "Ірокс" і ОСОБА_1 підписано зміни
та доповнення до договорів № 037/6 і № 37/6, згідно з якими пункт 1.3 договору № 37/6 викладено у такій редакції: "Замовник фінансує будівництво однокімнатної квартири
№ 219-а, 10-й поверх, загальною проєктною площею 45,7 кв. м. на АДРЕСА_1 (6-та секція) у м. Львові (т. 1, а. с. 17).
Нумерацію семи квартир у АДРЕСА_1, у тому числі і квартири № 219 на № 219-а, змінено на прохання ТОВ "Ірокс", викладене
у листі на ім`я директора Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП "БТІ") від 21 жовтня 2013 року № 839.
Згідно з довідкою ПрАТ "Ірокс" від 08 червня 2016 року ОСОБА_1 відповідно до договорів № 037/6 і № 37/6 від 19 травня 2011 року сплатила пайовий внесок у розмірі 255 138,81 грн, що становить повну вартість об`єкта інвестування,
а саме: однокімнатної квартири № 219-а на десятому поверсі (6-та секція) десятиповерхового житлового АДРЕСА_1, загальною проєктною площею 45,7 кв. м (т. 1, а. с. 29).
Відповідно до листа від 21 жовтня 2013 року № 839, адресованого директору ОКП "БТІ", ПрАТ "Ірокс" просило змінити нумерацію семи квартир, в тому числі квартири № 219 на № 219-а, 6-ї секції будинку на АДРЕСА_1 . Нумерацію змінено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.