ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9328/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Державного підприємства "Гарантований покупець"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Ващенко Т.М.
від 26.07.2021
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.
від 20.10.2021
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 1 577 652 044,83 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 577 652 044,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов`язання за договором з ідентифікатором № 0414-01051 від 25.06.2019, не сплативши вартість електричної енергії для врегулювання небалансів за січень-квітень 2021 року.
21.07.2021 Державне підприємство "Гарантований покупець" подало до Господарського суду міста Києва зустріну позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 2 595 721 376,04 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано несплатою Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" Державному підприємству "Гарантований покупець" вартості поставленої електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.07.2019 по 31.05.2021 за договором № 0414-01051 від 25.06.2019.
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.07.2021 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 2 595 721 376,04 грн повернув заявнику.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції своє рішення обґрунтовував тим, що підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, отже, не є взаємопов`язаними, а прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом в межах даної справи та об`єднання в одне провадження вимог за зустрічним позовом з первісним позовом не сприятиме швидкому здійсненню правосуддя, економії процесуального часу та призведе до затягування учасниками судового процесу вирішення спору по суті.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.10.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі № 910/9328/21 залишив без змін.
Апеляційний господарський суд погодився з твердженням апелянта про те, що вимоги за первісним та зустрічним позовами в даній справі виникли на підставі одного й того ж договору про врегулювання небалансів від 25.06.2019 №0414-01051, проте посилання скаржника на один договір не є свідченням того, що позови виникли з одних і тих же правовідносин.
А також зазначив про відсутність правових підстав для спільного розгляду заявленого відповідачем зустрічного позову з первісним позовом у даній справі, оскільки первісний та зустрічний позов не є взаємопов`язаними, і задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, а тому спільний розгляд цих позовів не є доцільним.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/9328/21, у якій просило їх скасувати. Справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив, що висновки судів про те, що вимоги у зустрічному позові не є зустрічними по відношенню до первісного позову в розумінні статті 180 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими та передчасними, а оскаржувані судові рішення прийняті з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.
Зазначив, що первісний та зустрічний позови виникли на підставі одного договору - договору про врегулювання небалансів від 25.06.2019 № 0414-01051; регулюються одними і тими ж нормативно-правовими актами; обсяг, вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, період постачання вказані в одних і тих самих первинних документах (актах купівлі-продажу), тобто зустрічний і первісний позов ґрунтується на одних і тих самих доказах; в залежності від небалансу електричної енергії (позитивний чи негативний) обов`язок щодо купівлі небалансів електричної енергії виникав в обох сторін договору; позивачем здійснювались зарахування зустрічних однорідних вимог та сальдування платежів за договором.
А також зазначив про порушення судом апеляційної інстанції процесуального закону, у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова прийнята 20.10.2021, тобто до закінчення строку, встановленого апеляційним господарським судом в ухвалі від 08.10.2021, для надання позивачем за зустрічним позовом оригіналу зустрічної позовної заяви.
5. Узагальнена позиція інших учасників справи.
Позивач за первісним позовом відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
6. Позиція Верховного Суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо суті касаційної скарги
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічного позову.
Згідно із вимогами частин 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно із частинами 4 та 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Висновки щодо наявності умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 (пункти 5.15., 5.16.) зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 45).
Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).
Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
В оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для спільного розгляду заявленого відповідачем зустрічного позову з первісним позовом у даній справі, з тих підстав, що первісний та зустрічний позов не є взаємопов`язаними, і задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, а тому спільний розгляд цих позовів не є доцільним.
Суди не врахували, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про врегулювання небалансів від 25.06.2019 № 0414-01051. Обидва позови безпосередньо пов`язані з цим договором та стосуються питань виконання іншою стороною своїх зобов`язань по оплаті електричної енергії за договором про врегулювання небалансів від 25.06.2019 № 0414-01051. Вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, придбаної сторонами цього договору за розрахунковий період зазначається в одних і тих же первинних документах - актах купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів та актах-коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів. Тобто в одному і тому ж первинному документі зазначаються обсяги придбаної/проданої електричної енергії кожної із сторін за договором.
Конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Проте, суди попередніх інстанцій, при вирішенні питання прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, вийшли за межі встановлення обставин, обумовлених частиною 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України щодо взаємопов`язаності та доцільності, та дійшли помилкового висновку, що наявність саме таких обставин (первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову), не є обов`язковою передумовою, яка є в будь-якому випадку підставою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.
В силу приписів частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність є одними з основних засад господарського судочинства. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до норм чинного Господарського процесуального кодексу України відповідач наділений правом пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, яким він у даному випадку скористався.
Відтак суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували статтю 180 Господарського процесуального кодексу не врахували зазначені вище правові позиції Верховного Суду, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.
При цьому слід зауважити, що апеляційний господарський суд помилково послався на викладену у постанові Верховного Суду від 04.07.2019 у справі № 915/1350/18 позицію про відсутність правових підстав для спільного розгляду заявленого відповідачем зустрічного позову з первісним позовом. У даній справі судами встановлено, що в разі задоволення зустрічного позову та внесення змін до Договору поставки, цей договір, згідно приписів частини 5 статті 188 Господарського кодексу України буде вважатися зміненим лише з дня набрання чинності відповідним рішенням суду, а, отже, така обставина не вплине на вирішення вимог за первісним позовом про стягнення за договором поставки попередньої оплати, 3 % річних та штрафу, оскільки ці вимоги ґрунтуються на умовах договору в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин за первісним позовом. Виходячи з цих обставин, Верховний Суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій, що хоча первісний та зустрічний позов і стосуються одного й того ж договору поставки, вони не є взаємопов`язаними, відтак задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, а тому спільний розгляд цих позовів не є доцільним.
Подібних обставин у справі № 910/9328/21 судами попередніх інстанцій не встановлено.
Верховний Суд погоджується також з доводами касаційної скарги, що дії суду апеляційної інстанції з прийняття оскаржуваної постанови від 20.10.2021 у справі № 910/9328/21, до закінчення строку, встановленого самим же судом в ухвалі від 08.10.2021 (5 днів з дня вручення цієї ухвали), для надання позивачем за зустрічним позовом оригіналу зустрічної позовної заяви, не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, та ставлять заявника в становище правової невизначеності.