ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 46/606
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
представники учасників справи:
-представників позивача - Мануілової Я.І. - адвокат;
-представника відповідача - Ербелідзе А.О. - адвокат;
-представника третьої особи НАК "Нафтогаз України" Когутенко М.Г. - адвокат;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Омельченко Л.В.)
від 14.03.2011
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді - Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.)
від 01.06.2021
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Інвест";
2) Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України
про визнання договору укладеним,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У грудні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта", яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариства "Укрнафта" (надалі - ПАТ "Укрнафта", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - АТ "Укртрансгаз", відповідач) про визнання укладеним договору зберігання природного газу № 659/10/ін. від 05.05.2010 у викладеній позивачем редакції.
1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач стверджував, що відповідач неправомірно відмовився від укладення договору зберігання природного газу від 05.05.2010 строком дії до 15.04.2011 про умови зберігання і повернення переданого відповідачеві природного газу, видобутого позивачем за період січня 2007 року - березня 2010 року, а також газу, що передаватиметься в період дії такого договору відповідачеві для зберігання, який буде видобуто позивачем та/ або прийнято від третіх осіб.
1.3. АТ "Укртрансгаз" проти позову заперечував з підстав недоведеності, що позивач не довів факт видобутку та передачі відповідачеві природного газу в обсягах, вказаних у проекті договору. Відповідач посилався також на те, що провадження у справі за заявленими позивачем вимогами підлягає припиненню через невірно обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, а також неможливість винесення судового рішення про визнання договору укладеним.
1.4. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - АТ "НАК "Нафтогаз України", третя особа 2) надало письмові пояснення по суті спору, в яких підтримало позицію відповідача, що позов не підлягає задоволенню, а спір -вирішенню по суті, тому провадження у справі необхідно закрити.
2. Фактичні обставини справи, установлені судами
2.1. 24.11.2000 між Нафтогазовидобувним управлінням "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" та ТОВ "Надра-Інвест" укладено договір № 1215/00-СД про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтогазопромисловому районі без створення юридичної особи (надалі - договір про спільну діяльність).
2.2. 13.04.2007 між ПАТ "Укрнафта" та ДК "Укртрансгаз" було укладено договір № 117-72/448/07/ін зберігання природного газу, за умовами пункту 2.2 якого при отриманні газу на зберігання в ПСГ (підземних сховищах газу) відповідач не набуває права власності на отриманий для зберігання газ.
2.3. Враховуючи зміни та доповнення, внесені додатковою угодою № 1 від 15.04.2007 до цього договору, строк зберігання газу позивача в ПСГ в сезонах зберігання 2006-2007 років та 2007-2008 років визначається з моменту закачування газу в ПСГ або передачі газу відповідачу (зберігачу) в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15.04.2008.
2.4. 01.07.2008 між сторонами укладено договір зберігання природного газу № 118-235, за умовами якого відповідач зобов`язався за плату протягом строку, встановленого цим договором зберігати в ПСГ природний газ, переданий йому позивачем і повернути поклажодавцеві (позивачеві) в схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а позивач зобов`язався внести плату за зберігання в установлені договором строки.
2.5. Відповідно до пункту 2.6 договору строк зберігання газу позивача в ПСГ в сезоні зберігання газу 2008-2009 років визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15.04.2009.
2.6. Згідно з пунктом 9.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 16.04.2008 і діє в частині зберігання газу до 15.04.2009, а в частині проведення розрахунків за надані зберігачем послуги - до повного виконання поклажодавцем (позивачем) своїх зобов`язань.
2.7. 06.05.2010 ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) Нафтогазовидобувного управління "Полтавнафтогаз", як управляючий за договором про спільну діяльність, листом № юр/2059 від 05.05.2010 направило відповідачеві підписаний зі своєї сторони проект договору № 659/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010.
2.8. Лист та проект договору АТ "Укртрансгаз" отримав 11.05.2010, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
2.9. Згідно з проектом договору від 05.05.2010 вартість послуг зберігача за зберігання природного газу позивачем пропонується визначати в установленому законодавством порядку, а саме: відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифу на послуги з зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 11.05.2006 № 575.
2.10. У запропонованому проекті позивач просить визначити строк дії договору в частині зберігання газу -до 15.04.2011, в частині проведення розрахунків за надані послуги -до повного виконання позивачем своїх зобов`язань за даним договором.
2.11. Крім того, у проекті договору від 05.05.2010 вказується, що поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання в обсязі 457742 тис. куб.м, а також інші обсяги газу, які поклажодавець планує видобути та передати зберігачу для зберігання в ПСГ протягом дії даного договору та/або прийняти від третіх осіб.
2.12. Відповідно до п.п. 2.1.1 та п.п. 2.1.2 проекту договору до обсягів в розмірі 457 742 тис. куб.м відносяться 169 784 тис. куб.м природного газу, який видобутий у січні -грудні 2007 року та переданий на зберігання в ПСГ; 287 958 тис. куб.м природного газу, який переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ, з них: 129 717 тис. куб.м, який видобутий у січні -грудні 2008 року, 31 869 тис. куб.м, який видобутий у січні -березні 2009 року, 96 463 тис. куб. м, який видобутий у квітні -грудні 2009 року, 29909 тис. куб. м, який видобутий у січні -березні 2010 року.
2.13. Відповідач заперечував зазначені позивачем обсяги, вказані у п.п. 2.1.1 та п.п. 2.1.2 проекту договору з мотивів недоведеності факту видобутку і передачі, а також з огляду на те, що 244 млн. куб.м природного газу, видобутого по спільній діяльності позивачем у 2006-2007 роках і який знаходився в ПСГ відповідача було відібрано НАК компанією "Нафтогаз України" та реалізовано населенню у 1-му кварталі 2008 року.
2.14. Відповідач договір зберігання природного газу № 659/10/ін від 05.05.2010 не підписав, протоколу розбіжностей не склав, відмови від договору позивачеві не надіслав, в зв`язку з цим останній звернувся з цим позовом до суду й просив визнати укладеним договір зберігання природного газу № 659/10/ін від 05.05.2010, в редакції проекту договору, наведеного в прохальній частині позовної заяви.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 позов задоволено. Визнано укладеним договір №659/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 в редакції, викладеній у рішенні суду.
3.2. 01.06.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
3.3. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з таких обставин:
- норми Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" регулюють порядок розпорядження видобутим після набрання цими Законами України чинності у 2010 році природним газом, не є підставою виникнення у 2010 році обов`язку позивача здійснювати продаж газу видобутку попередніх періодів у 2010 році, а отже, позивач має право вільно і без обмежень розпоряджатися у 2010 році природним газом, видобутим, але нереалізованим ним у 2007-2009 роках, у тому числі для забезпечення потреб промислових споживачів виробників азотних мінеральних добрив;
- запропонований позивачем проект договору від 05.05.2010 не може бути визнаний неприйнятним для укладення з відповідачем, оскільки суду не надано доказів того, що після одержання відповідачем проекту договору від 05.05.2010, уповноважений Кабінетом Міністрів України суб`єкт оформив у встановленому порядку з позивачем правочин про щомісячний продаж позивачем товарного природного газу для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення. При цьому, Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу" не встановлює порядок, за яким має відбуватися такий щомісячний продаж власником газу, видобутого ним товарного природного газу та не встановлює обов`язок саме власника газу на ініціювання оформлення продажу;
- відповідач як газозберігаюче підприємство і суб`єкт природних монополій не має права відмовити в укладенні договору зберігання природного газу позивачеві, якому належить природний газ на праві, що виникло з договору про спільну діяльність № 410/95 від 14.09.1995;
- підставою звернення до суду стало те, що відповідач своїми діями (бездіяльністю) порушив право позивача на доступ до ПСГ (шляхом укладання договору зберігання природного газу) як таке, а не право на зберігання якогось конкретного обсягу природного газу;
- застосування до договору про спільну діяльність приписів ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" призведе до порушення права власності ТОВ "Надра Інвест";
- обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та законних інтересів не суперечить нормам чинного законодавства.
3.4. Суд апеляційної інстанції не прийняв надані позивачем та відповідачем докази, оскільки вони не були подані ними суду першої інстанції й місцевий суд не давав їм оцінки, більше того частина із зазначених доказів, зокрема, протокольне рішення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №77 від 20.04.2011 та Угода про внесення змін та доповнень від 28.04.2011 до договору № 5/56 від 21.12.2000 взагалі не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції та на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
3.5. Суд апеляційної інстанції також відхилив твердження відповідача, що зазначений в позовній заяві проект договору не відповідає вимогам постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2499 "Про затвердження типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу" з огляду на те, що ця постанова прийнята після звернення позивача з цим позовом до суду, тому наведена ним редакція договору не могла відповідати типовому договору, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2499.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
4.1. 07.07.2021 АТ "Укртрансгаз" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та ухвали нове рішення про відмову в позові.
4.2. Скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №46/603, від 17.11.2020 у справі №46/603, щодо застосування ст. 638 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), а також посилається на порушення вимог ст. 13,15,16, 243, 244, 248,1135 ЦК України та ст. 5 ГПК України.
4.3. 25.08.2021 AT "НАК "Нафтогаз України" також подав касаційну скаргу на судові рішення, просить їх скасувати та ухвали нове рішення про відмову в позові.
4.4. AT "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що підставою касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції при оцінці висновку експерта (ст. 104 ГПК України) та встановленні обставин щодо передачі газу у спірних обсягах, не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.11.2020 у справі №46/603, що при оцінці висновку експертизи згідно з приписами статті 104 ГПК України суд повинен з`ясовувати, на підставі яких первинних документів експерти дійшли відповідних висновків щодо обсягів переданого газу.
4.5. Також АТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що у зв`язку зі специфікою даних правовідносин і спеціальним регулюванням на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме, приписів ст.ст. 638, 641 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України у їх взаємозв`язку в розрізі визнання договору зберігання природного газу укладеним, якщо відсутній предмет договору (ПАТ "Укрнафта" не передавала відповідних обсягів природного газу за зберігання до підземних сховищ АТ "Укртрансгаз"; по-друге, відсутня ціна договору, тобто вартість послуг зі зберігання природного газу; по-третє, сторонами не погоджено строку дії договору - вказаний договір стосується періодів зберігання, що мали місце в минулому).
4.6. У відзивах на касаційні скарги ПАТ "Укрнафта" заперечує проти їх задоволення та просить залишити без змін, посилаючись на те, що:
- касаційна скарга AT "Укртрансгаз" не містить обґрунтування підстав касаційного оскарження;
- касаційні скарги щодо питання застосування (ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України) суперечать одна одній;
- у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №46/603 відсутній правовий висновок щодо застосування статті 104 ГПК України; міститься просто посилання на відповідну норму;
- на даний час існує сформована судова практика при розгляді аналогічного спору у справі № 46/605 (постанова ВГСУ від 19.05.2014 у справі № 46/605);
- вирішення переддоговірного спору має значення для визначення статуту обсягів природного газу; ця справа фактично є справою про право власності на природний газ, який експропрійований державною компанією шляхом махінацій з природним газом в ПСГ шляхом умисного не підписання первинних документів про передачі газу до ГСТ, ПСГ, щоб потім забезпечити можливість його відібрання, оформивши як газ "невизначеного власника".
4.7. 24.11.2021 АТ "НАК "Нафтогаз України" подало пояснення, в яких вказало:
- суд не може закрити касаційне провадження відповідно до висновків, що викладені у постанові ВГСУ від 19.05.2014 у справі № 46/605;
- обставини, встановлені у справі № 42/392, не мають преюдиційне значення;
- фактично такий спір є спором про право, проте ПАТ "Укрнафта" не заявляло вимоги про визнання права власності на обсяги природного газу;
- у постанові від 01.07.2021 у справі № 46/603 Верховний Суд зробив висновок, що "з огляду на предмет і підстави заявленого позову, залишилося поза увагою суду і питання щодо обрання позивачем належного способу захисту порушеного права у тій частині, яка стосується питання переданого, за твердженням позивача, газу в газотранспортну систему відповідача (що не визнається останнім), оскільки згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття".