ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/10982/19
адміністративне провадження № К/9901/35573/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року (головуючий суддя: Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року (колегія суддів: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі №640/10982/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" до Головного ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" звернулося з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Астра Стиль Груп", ТОВ "Сірмой", ТОВ "Люкс Консоріс", ТОВ "Електропром Пласт" за період 01.01.2015 по 30.06.2017 на підставі направлення від 21.02.2019 №95/26-15-14-07-02-18, відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.2017 та наказу ГУ ДФС у м. Києві №2132 від 19.02.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №1192615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №1202615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (код 31445803) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Астра Стиль Груп" (код 40467120), ТОВ "Сірмой" (код 39991877), ТОВ "Люкс Консоріс" (код 40207026), ТОВ "Електропром Пласт" (код 40515729) за період 01.01.2015 по 30.06.2017 на підставі направлення від 21.02.2019 №95/26-15-14-07-02-18, відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.201 та наказу ГУ ДФС у м. Києві №2132 від 19.02.2019.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №1192615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №1202615147 винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві від 28 березня 2019 року.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у розмірі 24973,00.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент перевірки з 21.02.2019 по 27.02.2019 ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к була чинною, а тому підлягала виконанню. Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи наказ про призначення перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу про проведення перевірки, контролюючий орган діяв всупереч вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Проведення перевірки контролюючим органом у межах кримінального провадження на виконання ухвали, зокрема, слідчого судді, є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні. Суд указав, що за своїм змістом, наданий ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року дозвіл на проведення перевірки згідно статті 93 КПК України є заходом кримінального провадження, який відповідно до статті 164 згаданого Кодексу не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. Відтак, на момент прийняття ГУ ДФС у м. Києві наказу від 19.02.2019 № 2132 строк дії цієї ухвали суду від 10 серпня 2017 року сплинув у вересні 2017 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року залишено без змін.
Колегія суддів не в повній мірі погодилась з висновком суду першої інстанції та визнала за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині. Судом апеляційної інстанції зазначено, що в даному випадку слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством. Винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання ухвали слідчого судді, яка скасована, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі. Колегія суддів вказала, що скасовуючи ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення перевірки позивача, Київський апеляційний суд констатував, що вирішення слідчим суддею клопотання про призначення позапланової документальної перевірки не віднесено до його повноважень і така процесуальна дія не передбачена КПК України. Скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. та надано дозвіл на призначення документальної позапланової перевірки ряду підприємств, серед яких призначено документальну позапланову перевірку ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Астра Стиль Груп", ТОВ "Сірмой", ТОВ "Люкс Консоріс", ТОВ "Електропром Пласт" за період 01.01.2015 по 30.06.2017, проведення якої доручено ГУ ДФС у м. Києві, що тягне за собою відповідні наслідки, тому дії контролюючого органу з проведення такої перевірки та податкові повідомлення-рішення винесені за її наслідком є протиправними та підлягають скасуванню.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Головним управління ДФС у м. Києві винесено наказ від 19.02.2019 № 2132 про проведення документальної перевірки ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (код 31445803) на підставі пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17-к, в рамках кримінального провадження №32016100050000055 від 30.06.2016, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
На підставі направлення від 21.02.2019 № 95/26-15-14-07-02-18, відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055 від 30.06.2016, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві №2132 від 19.02.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (код 31445803) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Астра Стиль Груп" (код 40467120), ТОВ "Сірмой" (код 39991877), ТОВ "Люкс Консоріс" (код 40207026), ТОВ "Електропром Пласт" (код 40515729) за період 01.01.2015 по 30.06.2017.
За результатами проведення перевірки податковим органом складено акт від 06.03.2019 № 54/26-15-14-07-02-10/31445803.
Згідно з висновків указаного акту в ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 266 059 грн, в т.ч. по періодам: за березень 2016 року на суму 430235 грн, за червень 2016 року на суму 212400 грн, за липень 2016 року на суму 663117 грн, за серпень 2016 року на суму 820929 грн, за вересень 2016 року на суму 114837 грн, за жовтень 2016 року на суму 24541 гривень.
На підставі акта перевірки від 06.03.2019 №54/26-15-14-07-02-10/31445803 ГУ ДФС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення: від 28.03.2019 №1192615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 399 088,50 грн, у т.ч. основана сума грошового зобов`язання - 2 266 059,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 1 133 029,50 грн; від 28 березня 2019 року №1202515147, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 510,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Батрина Ю.М. та надано дозвіл на призначення документальної позапланової перевірки ряду підприємств, серед яких призначено документальну позапланову перевірку ТОВ "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Астра Стиль Груп", ТОВ "Сірмой", ТОВ "Люкс Консоріс", ТОВ "Електропром Пласт" за період 01.01.2015 по 30.06.2017, проведення якої доручено ГУ ДФС у м. Києві.
Разом із тим, у подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва Жежери О.В. від 10.08.2017 у справі №756/10077/17.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.07.2019 у справі №826/16076/17, від 30.09.2020 у справі №826/2145/17 у подібних правовідносинах.
Указує на те, що правові наслідки для позивача у вигляді виникнення обов`язку сплатити певну суму податків створює лише рішення, прийняте за результатом перевірки. Зазначає, що на момент проведення перевірки ухвала слідчого судді була чинною, правомірною та законною. Також скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно розглянули справу в порядку письмового провадження, оскільки зазначена адміністративна справа відповідно до ст. 257 КАС України не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 11.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Отже, однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.
Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладені у постановах від 02.07.2019 у справі №826/16076/17, від 30.09.2020 у справі №826/2145/17 у подібних правовідносинах.
Скаржник указує, що у постанові від 02.07.2019 у справі №826/16076/17 Верховний Суд зазначив, що на момент прийняття наказу про проведення перевірки, складення акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Адвансед Трейдінг Солюшнс" та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2017 року була чинною і підлягала виконанню. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що оскільки податкова перевірка проводилась на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2017 року (чинної на час проведення перевірки), то Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Водночас колегія суддів зауважує, що при постановленні оскаржуваних судових рішень у цій справі (№640/10982/19) судами попередніх інстанцій було ураховано практику Верховного Суду, викладену у постановах від 19 серпня 2018 року (справа №822/573/17), від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа №816/1938/18), від 15 січня 2020 року (справа №820/609/18) та ухвалі від 18 листопада 2019 року (справа №320/6748/18).
Так, згідно з висновками, наведеними у цих справах, проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, а результати перевірки є доказом в кримінальному провадженні. У свою чергу, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.
Відмінність від встановлення протиправними актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів є істотною та полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлене законом або не застережене судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання ухвали слідчого судді, яка скасована, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.
У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.
Відповідно до доктрини з умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованої Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2018 року (справа №822/573/17), від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18) та ухвалі від 18 листопада 2019 року (справа №320/6748/18).
Отже, посилання скаржника на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.07.2019 у справі №826/16076/17, не знайшли свого підтвердження.
Суд також критично оцінює посилання скаржника на обставини неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №826/2145/17, оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, що було предметом розгляду вказаної справи, слугували обставини ненадання (відсутність) позивачем до перевірки первинних документів по господарських операціях з контрагентами. При цьому позивач не вказував, що ним оскаржувався наказ на проведення перевірки чи дії контролюючого органу щодо проведення перевірки, на підставі якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Таким чином, наведена скаржником постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №826/2145/17 ухвалена за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а тому посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цій постанові Верховного Суду, є безпідставними.
Щодо посилань скаржника на безпідставність розгляду вказаної справи в порядку письмового провадження Суд зауважує, що скаржник помилково ототожнює поняття "письмове провадження" та "спрощене позовне провадження".
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року у цій справі відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
За визначенням, наведеним у п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Оскільки представником позивача в суді першої інстанції було виявлено бажання здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, а неявка відповідача без повідомлення причин не перешкоджає подальшому розгляду справи, дана адміністративна справа розглядалась судом першої інстанції у письмовому порядку.
Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Таким чином, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального законодавства при розгляді вказаної справи в порядку письмового провадження.
Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -