ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 460/1446/21
адміністративне провадження № К/9901/39122/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 460/1446/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини 2382 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Друзенко Н.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, ухвалену у складі головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини 2382 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за період з 09 серпня 2016 року по 14 грудня 2020 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за період з 09 серпня 2016 року по 14 грудня 2020 року.
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, позов залишено без розгляду.
4. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду із зазначеними вимогами.
5. Суди попередніх інстанцій вказали, що 15 грудня 2020 року відповідач повністю розрахувався з позивачем, у зв`язку з чим з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку позивач до суду міг звернутися не пізніше 14 грудня 2020 року. Водночас до суду позивач звернувся лише 01 березня 2021 року, тобто з пропуском 30-денного строку, установленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Уважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що день початку перебігу строку звернення до суду в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено альтернативно: це день, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення її прав рішенням, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
8. Позивач доводить, що 15 грудня 2020 року на його картковий рахунок дійсно надійшли кошти, проте щодо їхнього призначення він дізнався лише 17 лютого 2021 року, у зв`язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про те, що строк звернення необхідно обчислювати з 15 грудня 2020 року є помилковим.
9. Позивач також зазначає, що суд першої інстанції не дав йому можливості скористатися своїм правом подати заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду, у зв`язку з чим передчасно залишив позов без розгляду.
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаними вимогами.
11. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 28 жовтня 2021 року.
12. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
13. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
14. Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
15. Відповідно до частин першої-третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
16. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
17. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
18. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.