Постанова суду № П/811/3334/15 від 20.12.2021 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі П/811/3334/15 за позовом...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року

м. Київ

справа №П/811/3334/15

адміністративне провадження №К/9901/21703/20, №К/9901/23326/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №П/811/3334/15

за заявою ОСОБА_1

про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі П/811/3334/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити дії за виключними обставинами

за касаційними скаргами ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.)

і ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року

(головуючий суддя Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (далі - "ТУ ДСА України в Кіровоградській області"), в якому просила:

- визнати відмову ТУ ДСА України в Кіровоградській області у виплаті позивачці вихідної допомоги як судді у зв`язку з відставкою відповідно до частини першої статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI;

- зобов`язати ТУ ДСА України в Кіровоградській області відповідно до частини першої статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI виплатити позивачці вихідну допомогу в розмірі: 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення ТУ ДСА України в Кіровоградській області від 26 жовтня 2015 року, яким судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 відмовлено у виплаті вихідної допомоги у зв`язку з відставкою.

Зобов`язано ТУ ДСА України в Кіровоградській області нарахувати і виплатити судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року в касаційному порядку не переглядалась і набрала законної сили.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду від 5 квітня 2016 року за виключними обставинами, а саме: у зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення №2-р(ІІ)/2020 від 15 квітня 2020 року, яким визнано неконституційним положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що суд відмовив позивачці у перегляді справи за "нововиявленими обставинами".

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року виправлено допущену судом описку у вступній, описовій, мотивувальній і резолютивній частинах і зазначено, що замість помилково зазначеного "про перегляд за нововиявленими обставинами" вважати вірним "про перегляд за виключними обставинами" у всьому тексті постанови.

З такими судовим рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не погодилась і подала касаційні скарги на них.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року і залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року.

Скаржниця у касаційній скарзі зазначає, що до апеляційного суду вона зверталась із заявою про перегляд постанови за виключними обставинами. Натомість постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року позивачці було відмовлено у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таку відмову позивачка вважає незаконною, адже оскаржуване рішення мотивоване доводами, на які ОСОБА_1 не покликалась, звертаючись до суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження.

Відповідач свого відзиву на скаргу не подав, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційної скарги отримав 12 жовтня 2020 року.

До того ж, у березні 2021 року від ТУ ДСА України в Кіровоградській області надійшла заява про закриття провадження у справі з підстав того, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року.

До того ж, позивачка зауважує, що судом було допущено не описку, про що він зазначив в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року, а здійснено перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про що вона не просила апеляційний суд. Також зауважила, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року було змінено зміст судового рішення, що в свою чергу не може вважатись опискою.

Ухвалою Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначив про необхідність відмови у задоволенні її позовних вимог до ТУ ДСА України в Кіровоградській області у повному обсязі.

ІІ. МОТИВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалами Верховного Суду від 30 вересня 2020 року і 1 жовтня 2020 року відкриті касаційні провадження у цій справі.

У касаційній скарзі на постанову апеляційного суду ОСОБА_1 зазначає, що станом на дату ухвалення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року Конституційним судом України не ухвалювалось рішення про неконституційність Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року в частині виключення статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Так, частиною першою статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було встановлено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27 березня 2014 року" було виключено частину першу статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

За такого правового регулювання, а саме: виключення положення Закону, яким передбачалось право на отримання вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою, апеляційним судом було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

15 квітня 2020 року Конституційним Судом України було ухвалено рішення №2-р(ІІ)/2020, відповідно до якого:

визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII;

положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Саме на підставі того, що рішенням Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2020 від 15 квітня 2020 року було визнано неконституційним положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким скасовано право судді на отримання вихідної допомоги при звільненні у зв`язку з відставкою, ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за виключними обставинами.

Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року убачається, що суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови за виключними обставинами, встановив, що наведені позивачкою у заяві обставини не є нововиявленими, вони є новими, оскільки виникли вже після ухвалення судами рішень у цій справі.

Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції 2 липня 2020 року було протиправно розглянуто заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року не за виключними обставинами, як просила позивачка, а за нововиявленими обставинами. Вимогу про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 не заявляла. Отже, суд апеляційної інстанції неправомірно вийшов за межі вимог заяви ОСОБА_1, а щодо заявлених вимог не ухвалив судового рішення по суті, що є порушенням норм процесуального права.

Стосовно касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду про виправлення описки, Верховний Суд зазначає про таке.

Відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року апеляційний суд зазначив, що у описовій, мотивувальній та резолютивній частинах постанови від 2 липня 2020 року судом допущено описки, а саме: помилково зазначено "про перегляд за нововиявленими обставинами".

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року апеляційний суд вирішив виправити описки, допущені у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, а саме: замість помилково зазначених "про перегляд за нововиявленими обставинами" вважати вірним "про перегляд за виключними обставинами".

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду зводяться до того, що апеляційним судом не було допущено описку, натомість він фактично переглянув судове рішення не за виключними обставинами, як просила позивачка, а за нововиявленими. До того ж, ухвалою від 4 вересня 2020 року апеляційний суд допустив зміну змісту судового рішення, що не може вважатись опискою.

Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги ОСОБА_1 з огляду на таке.

Частиною першою статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року №521/1074/17.

Зважаючи на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року апеляційний суд змінив зміст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, допущені процесуальні порушення апеляційного суду не можуть вважатись опискою.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2020 року.

Стосовно заяви ТУ ДСА України в Кіровоградській області про закриття провадження у справі у зв`язку зі смертю позивачки, Верховний Суд зазначає про таке.

1 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ТУ ДСА України в Кіровоградській області про закриття провадження у справі №П/811/3334/15, у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 .

Частина перша статті 354 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року було витребувано у Знам`янського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином засвідчену копію актового запису про смерть ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: Кіровоградська область, місто Знам`янка; адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

18 жовтня 2021 року на виконання ухвали Суду від 30 вересня 2021 року від Знам`янського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла належним чином засвідчена копія актового запису про смерть ОСОБА_1 №543, з якого вбачається, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі №П/811/3334/15 у якості правонаступника позивачки, з підстав того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року і закриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року у справі П/811/3334/15 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити дії за виключними обставинами у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 .

З огляду на результат касаційного розгляду Верховний Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 238, 354 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

................

Перейти до повного тексту