ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 904/6670/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 (головуючий Орєшкіна Е.В., судді: Антонік С.Г. і Дармін М.О.)
у справі № 904/6670/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське" (далі - Відповідач)
про стягнення 5 593 783,33 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення 678 040,97 грн неустойки, 137 257,24 грн відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати, 4 735 935,00 грн штрафу та 45 550,12 грн річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 07.05.2020 № РГДФ001 (далі - Договір) у частині поставки товару.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 610 236,88 грн пені, 4 262 341,50 грн штрафу, 81 209,64 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що:
- Відповідачем порушено умови Договору в частині поставки насіння ріпаку (українського походження врожаю 2020 року) у кількості 1 500,000 тонн +/- 5% за вибором покупця;
- матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення Позивача з вимогою про повернення суми перерахованої передоплати за товар, повернення Відповідачем 02.07.2020 попередньої оплати до моменту порушення строків поставки, встановлених у пункті 4.1 Договору, свідчить про безпідставність позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 137 257,24 грн відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати;
- 42 550,12 грн річних нараховані на розмір неустойки, тому така вимога не підлягає задоволенню;
- позовні вимоги в частині стягнення 678 040,97 грн пені та 4 735 935,00 грн штрафу є обґрунтованими, при цьому суд, розглянувши клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, дійшов висновку про його часткове задоволення, а саме зменшення розміру вказаних штрафних санкцій на 10%.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 скасовано в частині стягнення 542 432,78 грн пені та 3 788 748,00 грн штрафу та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 542 432,78 грн пені та 3 788 748,00 грн штрафу відмовлено. У решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 залишено без змін. Викладено абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 у такій редакції:
"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Христофорівське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градолія Фудс" 67 804,10 грн пені, 473 593,50 грн штрафу, 81 209,64 грн судового збору".
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- судом першої інстанції не надано належної оцінки протоколу від 15.07.2020 № 35, складеному за участю голови райдержадміністрації Криворізького району Дніпропетровської області, головного спеціаліста з питань агропромислового комплексу райдержадміністрації, головного агронома Відповідача щодо загибелі 698 га посівів ріпаку озимого у 2020 році як обставини, наявність якої є підставою для зменшення розміру неустойки у розумінні статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки судом першої інстанції надавалась оцінка вказаному доказу (протоколу від 15.07.2020 № 35) як обставині, наявність якої не є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності, а не як обставині, наявність якої є підставою для зменшення штрафних санкцій;
- загальний розмір штрафних санкцій, заявлених Позивачем до стягнення, складає 175% від суми попередньої оплати, яка, за доводами сторін, повністю повернута Відповідачем. Значний розмір штрафних санкцій несумісний з принципом розумності, справедливості та носить не компенсаційний характер, а є додатковими надходженнями для Позивача, які він би не отримав за умови належного виконання відповідачем зобов`язання;
- справедливим є зменшення штрафних санкцій на 90%.
Позивач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №904/6670/20 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021.
Заява обґрунтована тим, що:
- доводи Відповідача щодо втрати урожаю ріпаку 2020 року внаслідок несприятливих погодних умов та про можливість поставити лише 300 тонн товару спростовуються інформацією, отриманою позивачем на адвокатський запит від товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон") у листі від 13.07.2021 № 8471/3-21/27 про придбання у Відповідача протягом травня-жовтня 2020 ріпаку 1 класу у кількості 831 тонни 640 кг;
- вказана нововиявлена обставина свідчить про недобросовісну поведінку Відповідача, який фактично ввів в оману Позивача та суд щодо неможливості виконати зобов`язання за Договором, безпідставність посилання Відповідача на форс-мажорні обставини та має бути врахована при розгляді клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій;
- нововиявлена обставина (продаж Відповідачем ріпаку у кількості 831 тонни 640 кг іншій юридичній особі) впливає на ступінь виконання зобов`язання боржником та свідчить про умисне ухилення від поставки товару Позивачу, впливає на майновий стан останнього, який міг би отримати від Відповідача хоча б 831 тонну 640 кг ріпаку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 відмовлено у задоволенні заяви Позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 904/6670/20 залишено в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що інформація, викладена в листі від 13.07.2021 №8471/3-21/27 ТОВ СП "Нібулон" про придбання у Відповідача протягом травня-жовтня 2020 ріпаку 1 класу у кількості 831 т 640 кг, не впливає на прийняте апеляційним господарським судом рішення про зменшення штрафних санкцій на 90% з огляду на те, що матеріалами справи встановлено та підтверджено сторонами, що Відповідачем взагалі не здійснювалась поставка ріпаку Позивачу за Договором, Відповідачем повернуто Позивачу аванс у повному обсязі, ці обставини, крім інших, також були враховані під час прийняття рішення про зменшення розміру штрафних санкцій.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій [з урахуванням уточнення до касаційної скарги (усунення недоліків)], посилаючись на неправильне застосування та порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував та порушив норми матеріального права в частині зменшення розміру штрафних санкцій та норм процесуального права в частині належності доказів і обґрунтованості судового рішення.
Від Відповідача 09.12.2021 надійшов відзив на касаційну скаргу, який залишається колегією суддів без розгляду, оскільки відзив подано на касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021, проте предметом касаційного провадження, у даному випадку є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021.
Також Відповідач подав відзив на касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ним обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Апеляційний суд, постановляючи ухвалу, виходив з того, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, як передбачено пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Предметом спору у справі № 904/6670/20 є стягнення з постачальника на користь покупця 678 040,97 грн неустойки, 4 735 935,00 грн штрафу за непоставку товару за Договором, 137 257,24 грн відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати, та 42 550,12 грн 3% річних.
Звертаючись із заявою про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у цій справі як на нововиявлену обставину, Позивач посилається на лист ТОВ СП "Нібулон" від 13.07.2021 № 8471/3-21/27, наданий на адвокатський запит, про придбання у Відповідача протягом травня-жовтня 2020 ріпаку 1 класу у кількості 831 тонни 640 кг, що, на думку заявника, спростовує доводи Відповідача щодо втрати урожаю ріпаку 2020 року внаслідок несприятливих погодних умов та про можливість поставити лише 300 тонн товару, свідчить про недобросовісну поведінку Відповідача, який фактично ввів в оману Позивача та суд щодо неможливості виконати зобов`язання за Договором, безпідставність посилання Відповідача на форс-мажорні обставини та має бути врахована при розгляді клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.
Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами апеляційний господарський суд також врахував практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Крім того, Позивач зазначав, що нововиявлена обставина (продаж Відповідачем ріпаку у кількості 831 тонни 640 кг іншій юридичній особі) впливає на ступінь виконання зобов`язання боржником та свідчить про умисне ухилення від поставки товару Позивачу, впливає на його майновий стан, який міг би отримати від Відповідача хоча б 831 тонну 640 кг ріпаку.
З такими посиланнями Позивача не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки під час розгляду справи Відповідач посилався на наявність форс-мажорних обставин у вигляді обставини непереборної сили як на підставу звільнення від відповідальності, однак місцевим господарським судом, з яким погодився апеляційний господарський суд, такі посилання Відповідача відхилені з тих підстав, що матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють Відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання; таких документів Відповідачем до суду надано не було; надані Відповідачем докази на підтвердження втрати посівів через несприятливі погодні умови, а саме: акт про обстеження земельних ділянок комісією у складі представників підприємства та депутата сільської ради, погоджений начальником Відділу агропромислового розвитку Криворізької райдержадміністрації від 05.06.2020; протокол № 35 позачергового засідання Криворізької районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 15.07.2020; довідка Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 14.07.2020 про місячні суми опадів у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі за вересень-грудень 2019 та січень-квітень 2020 року та про максимальну та мінімальну температуру повітря у Кривому Розі у квітні 2020 року також не підтверджують наявність таких обставин.
При цьому підставою нарахування неустойки є непоставка товару урожаю 2020 року через неврожай, тому наданим Відповідачем доказам на підтвердження неможливості виконання зобов`язання та в обґрунтування заявленого клопотання про зменшення штрафних санкцій має бути надана оцінка і як обставинам, наявність, яких є/не є підставою для звільнення від відповідальності, так і як обставинам, наявність яких є/не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій у разі, якщо відсутні підстави для звільнення від відповідальності за непоставку товару.
Апеляційний господарський суд під час розгляду справи по суті погодився з доводами Відповідача про те, що непоставка товару відбулась внаслідок, у тому числі, й неврожаю товару, який мав бути поставлений, однак, погодився з доводами Позивача, що, укладаючи договір на поставку майбутнього врожаю, Відповідач мав передбачити ризики укладення такого договору, тому відсутні підстави для звільнення Відповідача від відповідальності, однак є підстави для зменшення розміру неустойки.
Взяті до уваги апеляційним судом також доводи Відповідача про те, що запропоновані позивачем умови щодо поставки ріпаку в кількості 300 тонн та насіння соняшнику зводились до поставки їх в рахунок нарахованих позивачем збитків у розмірі 105 000 доларів США, тобто мали на меті не зміну умов поставки за договором, а компенсацію нарахованих Позивачем збитків, які не є предметом спору у справі №904/6670/20.
Таким чином, під час ухвалення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №904/6670/20 надавалась оцінка як і доводам Відповідача про те, що непоставка товару відбулась внаслідок, у тому числі, й неврожаю товару, який мав бути поставлений, так і доводам Позивача про те, що, укладаючи договір на поставку майбутнього врожаю, Відповідач мав передбачити ризики укладення такого договору; і обставинам щодо пропозиції Позивача про поставку відповідачем ріпаку в кількості 300 тонн та насіння соняшнику в рахунок нарахованих Позивачем збитків у розмірі 105 000 доларів США.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.
Водночас висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України.
У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 904/6670/20 вказано, що загальний розмір штрафних санкцій, заявлених Позивачем до стягнення, складає 175% від суми попередньої оплати, яка, за доводами сторін, повністю повернута Відповідачем; значний розмір штрафних санкцій несумісний з принципом розумності, справедливості та носить не компенсаційний характер, а є додатковими надходженнями для Позивача, які він би не отримав за умови належного виконання Відповідачем зобов`язання, тому апеляційний господарський суд погодився із доводами апелянта про те, що є справедливим зменшення штрафних санкцій на 90%.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що інформація, викладена у листі від 13.07.2021 №8471/3-21/27 ТОВ СП "Нібулон" про придбання у Відповідача протягом травня-жовтня 2020 ріпаку 1 класу у кількості 831 тонни 640 кг, не впливає на прийняте апеляційним господарським судом рішення про зменшення штрафних санкцій на 90% з огляду на те, що матеріалами справи встановлено та підтверджено сторонами, що Відповідачем взагалі не здійснювалась поставка ріпаку Позивачу за Договором, Відповідачем повернуто позивачу аванс у повному обсязі, ці обставини, крім інших, також були враховані під час прийняття рішення про зменшення розміру штрафних санкцій.
Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулося 22.09.2021, представник Відповідача пояснив, що ТОВ СП "Нібулон" здійснено поставку ріпаку 1 класу, а умовами Договору хоч і не визначений клас ріпаку, однак за своїми характеристиками він є ріпаком 2 класу, тобто має місце продажу іншій юридичній особі ріпаку іншого класу, ніж той, що мав бути поставлений позивачу.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 904/6670/20 та, відповідно, для задоволення заяви Позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 904/6670/20.
Водночас доводи, викладені скаржником у касаційній скарзі, не спростовують обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та покладених в основу оскаржуваної ухвали.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно із статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.
У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд