ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 07/5004/96/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на ухвалу Господарського суду Волинської області
(суддя - Дем`як В.М.)
від 07.07.2021
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мельник О.В., судді - Розізнана І.В., Гудак А.В.)
від 14.09.2021
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
про бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Луцьк"
до Державного підприємства "Волиньвугілля"
про стягнення 5 232 372, 47 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та скарги на бездіяльність ДВС
1.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.02.2011 стягнуто з Державного підприємства "Волиньвугілля" (надалі - ДП "Волиньвугілля", боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", стягувач) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" 5 232 372,47 грн заборгованості за кредитним договором та державне мито.
1.2. На виконання рішення Господарським судом Волинської області 28.02.2011 видано наказ, який був пред`явлений ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до виконання.
1.3. 17.06.2021 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду зі скаргою, в якій просило визнати у виконавчому провадженні №АСВП:25777182 незаконною бездіяльність керівника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невиконання вимог частини 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та зобов`язати його вчинити дії із подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, які необхідні для перерахування ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" коштів відповідно до наказу Господарського суду Волинської області від 28.02.2011 №07/5004/96/11-1, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
1.4. В обґрунтування скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" посилався на те, що державним виконавцем порушено приписи статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пунктів 2-4, 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим було позбавлено стягувача прав на виконання рішення суду в порядку, який встановлений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.07.2021 провадження за скаргою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження ВП №25777182 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області № 07/5004/96/11-1 від 28.02.2011 про стягнення з ДП "Волиньвугілля" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Луцьк" 5 232 372,47 грн боргу та державного мита приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП №56660962, в якому об`єднано виконання судових рішень за правилами різних юрисдикцій, тому скаргу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.07.2021 залишено без змін з аналогічних підстав.
2.4. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника про необхідність врахування правових висновків, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №908/85/16 та Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.08.2020 у справі №906/465/17, оскільки ці висновки зроблено за інших фактичних обставин. Зокрема, у вказаних справах оскаржувались дії державних виконавців в межах виконавчих проваджень, які на момент вчинення оскаржуваних дій були виведені зі зведених виконавчих проваджень.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
3.1. 13.10.2021 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду скарги до суду першої інстанції.
3.2. У касаційній скарзі скаржник зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог частин 2, 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та не врахування висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17, які, на думку стягувача, підтверджують, що перебування провадження у зведеному не є перепоною для розгляду скарг у виконавчих провадженнях у господарському судочинстві, оскільки виконання вимог цього Закону стосується окремого рішення суду, а не дій у зведеному виконавчому провадженні.
3.3. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, яка передбачає закриття провадження у справі господарським судом виключно, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, натомість спір між сторонами у цій справі вирішено і ухвалене рішення у 2011 році, яке перебуває на примусовому виконанні та потребує судового контролю щодо його виконання відповідно до розділу VI ГПК України. Водночас цей розділ не передбачає процесуальних прав суду закривати провадження у справі на цій стадії.
3.4. Також ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вказує, що судами не враховано правовий висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 908/85/16, що вирішальне значення при визначенні юрисдикції суду з розгляду скарги у виконавчому провадженні має суть оскаржуваних дій, у випадку, якщо матеріалами справи не підтверджується оскарження дій/бездіяльності державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження, то такі скарги повинні розглядатися судом, який видав виконавчий документ. Скаржник стверджує, що подана ним скарга на бездіяльність державного виконавця стосується лише його прав на виконання рішення у цій справі і жодним чином не стосується прав та інтересів інших учасників зведеного виконавчого провадження.
3.5. Крім того, судами порушено норми частини 9 статті 80, статті 86, частин 2, 4 статті 170, частини 4 статті 74, статті 246, пунктів 5, 6 частини 1 статті 267, частини 3 статті 269 та статей 339-345 ГПК України.
3.6. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.1. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, проаналізувавши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарським судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання норм процесуального права вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
4.3. Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
4.4. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
4.5. При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
4.6. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
4.7. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
4.8. Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
4.9. Водночас згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
4.10. Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
4.11. Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
4.12. При цьому, законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (пункт 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18 ).
4.13. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12.09.2018 у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17.10.2018 у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19).
4.14. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 було надано облікову картку на зведене виконавче провадження ВП №56660962, відповідно до якої вказане виконавче провадження об`єднало в собі 553 виконавчих провадження про стягнення боргу з ДП "Волиньвугілля" на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму 378179507,07 грн, в тому числі виконавче провадження ВП №25777182.
4.15. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зведеному виконавчому провадженні на виконанні перебувають виконавчі документи видані на виконання судових рішень ухвалених за правилами різних юрисдикцій та виконавчі документи видані іншими суб`єктами, зокрема: виконавчі листи та судові накази видані господарським судом Волинської області, Волинським окружним адміністративним судом, Нововолинським міським судом, Іваничівським районним судом, Червоноградським міським судом Львівської області, господарським судом міста Києва, а також вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську, Нововолинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби та ГУ ДФС у Волинській області.
4.16. З огляду на те, що виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Волинської області від 28.02.2011 (ВП № 25777182) перебуває у зведеному виконавчому провадженні ВП №56660962, в якому, зокрема, об`єднано виконавчі документи, видані на виконання судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій та рішень інших органів, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність керівника органу ДВС підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суди правильно закрили провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
4.17. Суд касаційної інстанції відхиляє заперечення скаржника, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про застосування вимог частин 2, 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", викладені у постанові від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17, які, на думку стягувача, підтверджують, що перебування провадження у зведеному не є перепоною для розгляду скарг у виконавчих провадженнях у господарському судочинстві, оскільки виконання вимог цього Закону стосується окремого рішення суду, а не дій у зведеному виконавчому провадженні з огляду на таке.
4.18. У постанові від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, застосувавши частини 2, 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання управління усунути порушення шляхом вжиття всіх необхідних заходів для повного виконання рішення.
4.19. У справі № 905/2999/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обставини, передбачені частинами другою та третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відтак, лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто після закінчення цього строку, рішення суду повинно виконуватися згідно з частинами другою та третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
4.20. Також у вказаній справі суд зазначив, що чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні.
4.21. Жодних висновків, що "перебування провадження у зведеному не є перепоною для розгляду скарг у виконавчих провадженнях у господарському судочинстві, оскільки виконання вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стосується окремого рішення суду, а не дій у зведеному виконавчому провадженні" Верховний Суд не робив, а тому твердження скаржника на необхідність врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17 є безпідставним.
4.22. Доводи скаржника, що судами попередніх інстанцій порушено норми пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, яка передбачає закриття провадження у справі господарським судом виключно, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, натомість спір між сторонами у цій справі вирішено і ухвалене рішення у 2011 році, яке перебуває на примусовому виконанні та потребує судового контролю щодо його виконання відповідно до розділу VI ГПК України, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на наявність сталої судової практики, яка вказана в пункті 4.13. цієї постанови, необхідності відступати від якої суд не вбачає.
4.23. Твердження скаржника, що суди попередніх інстанцій не застосували норми частин 2 та 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки суди попередніх інстанцій не здійснювали розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця по суті, вони, дослідивши подану скаргу, лише дійшли висновку, що її слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
4.24. Доводи ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про необхідність врахування правового висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 908/85/16, що подана ним скарга на бездіяльність державного виконавця стосується лише його прав на виконання рішення у цій справі, а не прав та інтересів інших учасників зведеного виконавчого провадження Верховний Суд відхиляє, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" стосується судового оскарження бездіяльності керівника органу ДВС під час виконання ним саме зведеного виконавчого провадження ВП №56660962.