УХВАЛА
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 1-74/09
провадження № 13-240зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Григор?єва І. В. перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2009 року та ухвал Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 серпня 2009 року й Верховного Суду України від 11 березня 2010 року і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2009 року, залишеним без зміни 7 серпня 2009 року Апеляційним судом Дніпропетровської області, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього належного йому майна. Такі рішення Верховний Суд України 11 березня 2010 року залишив без зміни.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 16 вересня 2021 року в справі "Макаренко та інші проти України" (заява № 53747/09 та 4 інші) констатував порушення щодо ОСОБА_1 ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв?язку з непроведенням національними органами влади ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження працівників міліції. З огляду на це ЄСПЛ постановив, що держава-відповідач повинна виплатити ОСОБА_1 як справедливу сатисфакцію в рахунок відшкодування моральної шкоди 7500 євро.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 18 грудня 2021 року звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд згаданих вироку й ухвал за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК. На переконання заявника, висновки міжнародної судової установи спонукають до відновлення його попереднього юридичного стану шляхом повторного розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом є виключною обставиною.
Статтею 461 КПК регламентовано строк звернення про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Згідно з приписами п. 2 ч. 5 зазначеної статті заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК, може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що зі змістом рішення ЄСПЛ на його користь він ознайомився лише 2 грудня 2021 року. Однак заявник у своєму зверненні до Великої Палати не відобразив дати, коли він дізнався про набуття рішенням ЄСПЛ від 16 вересня 2021 року статусу остаточного, і на підтвердження цього не надав відповідного документа (сповіщення).
Наведена обставина перешкоджає з?ясуванню питання додержання ОСОБА_1 вимог процесуального закону щодо строків звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, а отже, - і відкриттю провадження.
Крім того, як убачається зі змісту заяви, її автор усупереч ст. 462 КПК свої вимоги про скасування оспорюваних вироку й ухвал обстоює, посилаючись на рішення міжнародної судової установи на користь іншої особи ("Мельник проти України"). Натомість не наводить аргументів, які би підтверджували факт установлення ЄСПЛ саме у справі ОСОБА_1 таких порушень конвенційних прав, що ставлять під сумнів справедливість судового провадження щодо нього та вимагають процедури повторного розгляду справи, з урахуванням також присуджених у якості сатисфакції коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.
З огляду на викладене заяву засудженого належить залишити без руху з наданням йому строку для усунення допущених недоліків.
Керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, суддя