УХВАЛА
10 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 755/12875/16-ц
Провадження № 11-496за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила звернення у формі клопотання ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про відшкодування шкоди, і
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-6", яке надалі було замінено на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.
Позов обґрунтував тим, що 01 березня 1984 року під час спорудження " Водогрязелечебницы" на вул. Попудренка, 34 в Дніпровському районі міста Києва, він отримав трудове каліцтво, внаслідок якого став особою з інвалідністю 1-ї групи безстроково, з постійним стороннім доглядом, паралічем обох ніг, 100% втратою професійної працездатності, втратою контролю над функціями тазових органів.
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 15 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановою від 01 квітня 2020 року у справі № 755/12875/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року скасувала, провадження у справі закрила й повідомила позивача, що розгляд справи за його ( ОСОБА_1 ) позовом віднесений до юрисдикції адміністративних судів та про те, що протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови він може звернутися до суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
07 травня 2020 року до Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2020 року справу № 755/12875/16-ц передала для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 09 вересня 2021 року в задоволенні значеного позову відмовив. Цей суд виходив з того, що підставою для отримання соціальних виплат, а також для здійснення фінансування витрат на санаторно-курортне лікування є заява, яка подається потерпілою особою. Натомість, матеріалами цієї справи підтверджується тільки факт волевиявлення ОСОБА_1 щодо припинення соціальних виплат, тоді як інші заяви, зокрема, про надання путівки на санаторно-курортне лікування, позивач не подавав.
ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове про задоволення позовних вимог повністю.
Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та недотримався положень процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2021 року залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року
08 грудня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло звернення у формі клопотання ОСОБА_1, в якому останній зазначає, що ця справа має для нього виняткове значення та просить переглянуту рішення суду апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами статті 24 КАС України визначено, що Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Частиною першою статті 331 КАС України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що означені норми процесуального закону встановлюють, що касаційна скарга подається саме до касаційного суду, який за наслідками її розгляду має ухвалити одне із встановлених законом судових рішень, продиктованих змістом касаційної скарги, відповідністю її форми, порядку та строку подання вимогам процесуального закону.
В адміністративних справах судом касаційної інстанції є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
ОСОБА_1 подав звернення у формі клопотання до Великої Палати Верховного Суду, яка для розгляду заявлених звернень не є судом касаційної інстанції.
Понад те, процесуальний закон не передбачає право подання стороною (учасником справи) такого звернення безпосередньо до цього суду. Питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує саме касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС України.
Отже, ОСОБА_1 правильно надіслав звернення до Верховного Суду, але помилково адресував її Великій Палаті Верховного Суду у спосіб, який не можна визнати належним.
Попри це, Велика Палата Верховного Суду вважає, що помилку, якої припустився скаржник, можна виправити направленням його звернення у формі клопотання до належного суду у складі Верховного Суду, яким є Касаційний адміністративний суд.
З огляду на викладене, керуючись статтями 24, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду