Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 2-491/11
провадження № 61-15994св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошниченко Олена Петрівна,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Рубан С. М., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У жовтні 2020 року державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошниченко О. П. звернулася до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого документу, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтинг" (далі - ТОВ "Гамма-Консалтинг"), боржник - ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні в органах виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 50610381 з примусового виконання виконавчого листа № 2-491/11, виданого 16 травня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Гамма-Консалтинг" заборгованості у розмірі 1 954 602,84 грн. За результатами фактичної перевірки було встановлено, що виконавчий документ втрачено, а відібрати пояснення у державного виконавця, на виконанні у якого перебувало зазначене виконавче провадження, не має можливості у зв`язку з його звільненням.
Ураховуючи наведене, державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошниченко О. П. просила суд видати дублікат виконавчого документу № 2-491/11, виданого 16 травня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року подання державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошниченко О. П. задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу № 2-491/11, виданого 16 травня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Гамма-Консалтинг" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 954 602,84 грн на виконанні рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Районний суд послався на положення пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України та вважав, що подання державного виконавця підлягає задоволенню, оскільки ним підтверджено обставину втрати виконавчого листа.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року - залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки районного суду про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця є правильними.
При цьому апеляційний суд врахував факт перебування виконавчого листа № 2-491/11 на примусовому виконанні у Голосіївському районному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відсутність доказів на підтвердження пересилання виконавчого документа стягувачу відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" та довідку про втрату виконавчого документу, складену начальником відділу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацьким Ю.О.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що після винесення постанови Голосіївського ДВС м. Києва від 25 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50610381 виконавчий лист перебував на виконання у Голосіївському ДВС м. Києва. При цьому провадження у даному виконавчому провадженні не закривалось, виконавчий лист стягувачу не повертався, отже, переривання строків, як це встановлено статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження", не відбулося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні подання державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мірошниченко О. П. про видачу дублікату виконавчого листа відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення, які не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 вказує неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Вважає, що державний виконавець звернулася з поданням про видачу дублікату виконавчого листа поза межами строку, встановленого для пред`явлення виконавчих документів до виконання та судами не було вирішено питання щодо спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України.
Пунктом 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Отже, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Задовольняючи подання державного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа, районний суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість поданого подання у зв`язку з наявністю доказів втрати оригіналу виконавчого листа.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання не переривалися.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року в справі № 2-491/11 позовні вимоги ТОВ КБ "АРМА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ КБ "АРМА" 175 882 доларів США 20 центів, що становить 1 402 414,31 грн та 552 188,53 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 01 квітня 2013 року замінено сторону позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ "АРМА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ КБ "АРМА" про зобов`язання змінити умови договору неустойки на його правонаступника - ТОВ "Гамма-Консалтинг".
На виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року в справі № 2-491/11 судом видано виконавчий лист, який 16 травня 2013 року отримано представником ТОВ "Гамма-Консалтинг" (том 2, а. с. 71).
06 червня 2013 року на підставі виконавчого листа, поданого на виконання до Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва, відкрито виконавче провадження № 38325180.
15 квітня 2015 року виконавче провадження було закрито, а виконавчий лист повернуто стягувачу в зв`язку із неможливістю виконання (інформація про виконавче провадження: витяг з реєстру виконавчих проваджень, розділ для учасників провадження).
25 березня 2016 року на підставі поданого стягувачем виконавчого документа до Голосіївського ДВС м. Києва було відкрито виконавче провадження № 50610381.
На підтвердження доводів про втрату оригіналу виконавчого документа державним виконавцем подано суду довідку про втрату виконавчого документу, складеної начальником відділу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацьким Ю. О., у якій зазначено, що фактичною перевіркою наявності виконавчого провадження встановлено відсутність оригіналу виконавчого документа, що свідчить про його втрату.
Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа відповідають нормам процесуального права, оскільки державним виконавцем доведено факт втрати оригіналу виконавчого листа у виконавчому провадженні № 50610381.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість доводів ОСОБА_1 щодо спливу строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, як підставу для відмови у задоволенні подання державного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували такі доводи.
Натомість, встановлено та підтверджено відповідною постановою, що 25 березня 2016 року на підставі поданого стягувачем виконавчого документа до Голосіївського ДВС м. Києва було відкрито виконавче провадження № 50610381. Доказів про завершення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа стягувачеві матеріали справи не містять, отже, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущений.
З огляду на зазначене, висновки судів попередніх інстанцій відповідають нормам процесуального права, а оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, скасуванню не підлягають.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду