Постанова
Іменем України
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 348/742/19
провадження № 61-15651св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Ногін Володимир Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегріті груп юей",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Семківом Миколою Несторовичем, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Ногіна В. В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегріті груп юей" (далі - ТОВ "Інтегріті груп юей") про визнання дій протиправними, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії державного реєстратора Ногіна В. В. від 08 листопада 2018 року в частині державної реєстрації права власності на нерухоме майно: міні маркет з кафетерієм, за адресою: АДРЕСА_1 за номером запису 28812776, земельної ділянки кадастровий номер 2624086801:03:002:0035 площею 0,03 га за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис за номером 28813797 на вказане нерухоме майно в частині зміни власника на ТОВ "Інтегріті групп юей".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним дії державного реєстратора Ногіна В. В. від 08 листопада 2018 року в частині державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: міні маркет з кафетерієм, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер запису 28812776 та земельну ділянку з кадастровим номером 2624086801:03:002:0035, площею 0,03 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано запис за номером 28813797 на нерухоме майно: міні маркет з кафетерієм, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за номером запису 28812776 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624086801:03:002:0035, площею 0,03 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в частині зміни власника на ТОВ "Інтегріті групп юей".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Інтегріті групп юей" задоволено частково.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2021 року скасовано.
Провадження у вказаній справі закрито.
Роз`яснено позивачу, що даний спір віднесено до юрисдикції господарського суду.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спірні правовідносини виникли щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа та фізична особа - підприємець, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Семків М. Н., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції незаконно закрив провадження у справі, оскільки поручителем та іпотекодавцем за кредитним договором є фізичні особи, які несуть солідарну відповідальність з боржником, тому, на його думку, справу слід розглядати саме в рамках цивільного судочинства. При цьому, посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14-123цс18).
Решта доводів касаційної скарги стосуються суті спору та обґрунтувань законності ухваленого районним судом рішення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ТОВ "Інтегріті груп юей" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи, є безпідставними, не спростовують правильність оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, тому просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14-123цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 753/1534/16-ц та від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Семківа М. Н., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК Українивизначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.
Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.
З огляду на наведені вище норми законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або)фізичні особи - підприємці.
У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) та від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановивши, що спірні правовідносини виникли щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа та фізична особа - підприємець, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірні правовідносини відносяться до юрисдикції господарського суду, правильно закривши провадження у справі.
Доводи касаційної скарги про те, що оскільки поручителем та іпотекодавцем за кредитним договором є фізичні особи, які несуть солідарну відповідальність з боржником, то справу слід розглядати саме в рамках цивільного судочинства, є необґрунтованими та спростовуються наведеними вище нормами процесуального права та правовими висновками Великої Палати Верховного Суду.
Посилання заявника на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14-123цс18), є помилковим, оскільки він стосується позовних вимог, заявлених до 15 грудня 2017 року, тобто до вступу в силу чинної редакції ЦПК України, у той час, як позовна заява у справі, яка переглядається, була подана ОСОБА_1 у квітні 2019 року .
Решту доводів касаційної скарги колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони стосуються суті заявлених позовних вимог, проте провадження у справі було правильно закрито судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду