ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/2006/19
адміністративне провадження № К/9901/26180/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019, ухвалене у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020, прийняту у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), Чалого І.С., Любчич Л.В.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд скасувати як неправомірні податкові повідомлення-рішення від 09.11.2018 № 0005381305, № 0005391305.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що перевірка проведена без дослідження будь-яких первинних документів; наказ про проведення перевірки позивач не отримував; під час проведення перевірки інспектором розголошено відомості які містять гриф ДСК.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що фахівцями відповідача на підставі наказу від 31.07.2018 № 6416 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, про що складено акт від 23.10.2018 № 4445/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 .
4. Актом перевірки зафіксовані порушення п.49.1-49, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.176.1 в п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 та 2014 роки; пп.164.2.20 п.164.2 , п.164.4 ст.164, п.168.1.3 ст.168, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПК України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 181928.96 грн., в тому числі за 2013 на суму 120584.33 грн., за 2014 у сумі 61344.63 грн.
5. Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 09.11.2018 № 0005381305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 227411.20 грн., в тому числі основний платіж 181928.96 грн., штрафні санкції 45482.24 грн. та № 0005391305, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 340 грн.
6. Не погодившись з указаними рішеннями відповідача, позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами якого прийнято рішення від 12.02.2019 № 786/8, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
7. Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 25.11.2019 позов задовольнив у повністю.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним рішень.
10. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.09.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати і напрвити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
12. Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КС України.
13. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Згідно з положеннями пунктів 179.1- 179.2 статті 179 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
15. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
16. Відповідно до пункту 102.2 статті 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
17. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами", акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
18. За приписами розділу 3 цього Порядку акт перевірки в т.ч. повинен містити інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий); інформацію про запити, які у разі необхідності надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. У разі неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій (им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу; інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.