ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року
м. Київ
справа №208/6097/17(2а/208/319/17)
адміністративне провадження № К/9901/23371/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" до Кам`янської міської ради про визнання рішення незаконним, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Кепітал Груп" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, прийняту у складі колегії суддів: Кругового О.О. (головуючий), Прокопчук Т.С., Шлай А.В.
І. Суть спору
1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Нафта Кепітал Груп" звернулося до суду з позовом Кам`янської міської ради, в якому просило суд визнати незаконними пункти рішення Кам`янської міської ради від 23.07.2017 №725-17/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста".
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Нафта Кепітал Груп" зазначило, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було дотримано порядку прийняття регуляторних актів, зокрема, рішення було прийнято без проведення відповідного аналізу регуляторного спливу, проект регуляторного акту не був оприлюднений належним чином у строк встановлений Законом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що між ТОВ "Нафта Кепітал Груп" та відповідачем Кам`янською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 02.06.2015 №14024.
4. Пунктом 1 рішення Кам`янської міської ради від 23.06.2017 №725-17/VІІ було затверджено "Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", із зазначенням про набрання чинності таким рішенням з 1 липня 2017 року (далі - Положення).
5. Цим Положенням установлено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотковому значенні від нормативної грошової оцінки за ставками, наведеними у таблиці, приведеній у Положенні.
6. Так, ставки орендної плати за земельній ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 3% від нормативної грошової оцінки; ставка орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1., 5.3.-3,5% від нормативної грошової оцінки; ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - 12% від нормативної грошової оцінки.
7. Згідно з пунктом 3 Положення вважаються такими, що втратили чинність пункти 2, 3, 4 рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 24.02.2017 №621-14/ VII) з 01 липня 2017 року.
8. Пунктом 4 пункти 5-9 рішення міської ради від 12.07.2013 №84238/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 24.02.2017 року №621-14/ VII) визначено вважати пунктами 2-6 та змінено нумерацію підпунктів відповідно.
9. У подальшому 29.09.2017 Кам`янською міською радою прийнято рішення №816-19/VІІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", яким вирішено затвердити Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста. Дане рішення набирає чинності з 01.10.2017 року. Вважати таким, що втратив чинність пункт 1 рішення міської ради від 23.06.2017 року №725-17/VIІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста" з 01.10.2017.
10. Не погоджуючись рішенням Кам`янської міської ради від 23.07.2017 №725-17/VII позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Заводський районний суд міста Дніпродзержинська рішенням від 15.08.2018 у задоволенні позову відмовив.
12. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв в порядку та в межах повноважень визначених Законом, тому підстави для визнання рішення ради протиправним відсутні.
13. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 26.06.2019 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційні скарзі ТОВ "Нафта Кепітал Груп", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
15. Відповідач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Оцінка Верховного Суду
16. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності та обґрунтованості винесення Кам`янською міською радою рішення щодо обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки в частині встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік.
17. ТОВ "Нафта Кепітал Груп" є орендарем земельної ділянки у м.Кам`янське у відповідності з договором оренди земельної ділянки від 02.06.2015 №14024.
18. 23.06.2017 з метою раціонального та ефективного використання земель міста, забезпечення соціально-економічного розвитку міста, наповнення місцевого бюджету від плати за землю та виконання рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.03.2017 №4/01-14/04-17, відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 №1791-VІІІ, Кам`янською міською радою прийнято оскаржуване рішення №725-17/VІІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", яким вирішено:
19. 1)затвердити Положення про порядок обчислення та оплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста;
20. 2)дане рішення набирає чинності з 1 липня 2017 року;
21. 3)вважати такими, що втратять чинність пункти 2, 3, 4 рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VІ "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 24.02.2017 №621-14/ VІІ) з 1 липня 2017 року.
22. Відповідно до статей 10, 12 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
23. Згідно із пунктом 12.5 статі 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
24. Податковим кодексом України, в редакції до 01.01.2017, визначено:
25. - 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
26. - 274.2 ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності);
27. - 288.5 розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. 288.5.3 може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
28. - 289.2 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік;
29. - у разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.
30. Пунктами 25, 28, підпунктом 3 пункту 33 Розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон №1791-VIII) до Податкового кодексу України були внесені зміни, які стосувались справляння плати за землю у формі земельного податку та впливали на визначення розміру орендної плати.
31. Законом №1791-VIII внесено до Податкового кодексу України такі зміни:
32. - пункт 274.1 статті 274 викладено в такій редакції: " 274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки";
33. - пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.4 такого змісту: " 288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку";
34. - у розділі XX "Перехідні положення": 3) підрозділ 6 доповнено пунктом 8 такого змісту: " 8. Установити, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків".
35. Пунктами 3 та 4 Розділу ІІ Закону №1791-VIII "Прикінцеві та перехідні положення" визначено наступне:
36. - установити, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5;
37. - установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
38. Пунктами 120, 121 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України, які стосувались справляння плати за землю у формі земельного податку.
39. Зокрема, Законом №1797-VIII внесено такі зміни до Податкового кодексу України: у статті 288: 1) у пункті 288.1:
40. - в абзаці третьому слово "податкової" замінити словом "фінансової";
41. - доповнити абзацом четвертим такого змісту: "Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України";
42. 2) у пункті 288.5:
43. - підпункт 288.5.1 викласти в такій редакції: " 288.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території";
44. Абзац четвертий пункту 289.2 статті 289 викласти в такій редакції: "У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115".
45. Пунктом 3 Розділу ІІ Закону №1797-VIII "Прикінцеві та перехідні положення" визначено наступне:
46. - установити, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону.
47. Закон №1791-VIII та Закон №1797-VIII в частині наведених змін набрали чинності з 1 січня 2017 року.
48. З 01.01.2017 нормами Податкового кодексу України передбачено:
49. - 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; (пункт 274.1 статті 274 в редакції Закону № 1791-VIII);
50. - 274.2 ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності);
51. - 288.1 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
52. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
53. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. (пункт 288.1 статті 288 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII).
54. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
55. 288.5 розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
56. 288.5.1 не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;
57. 288.5.2 не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
58. 288.5.3 може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2 у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
59. 288.5.4 для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
60. 288.5.5 для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
61. 288.6. плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
62. 288.7. податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
63. 289.2 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
64. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
65. 289.3. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
66. Органи місцевого самоврядування, в межах визначених законодавством, мали привести свої рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік у відповідність до вимог ПК України із врахуванням вимог Законів № 1791-VIII та № 1797-VIII
67. З системного аналізу наведених вище змін, та тексту оскаржуваного Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста (рішення №725-17/VІІ) вбачається, що змінені норми відображені в оскаржуваному рішенні, тобто воно прийнято на виконання норм Закону №1791-VIII та Закону №1797-VIII.
68. Щодо доводів позивача про недотримання Кам`янською міською радою вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" колегія суддів зазначає таке.
69. З набранням чинності 01.01.2017 Закону № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" змінено граничні розміри місцевих податків і зборів, зокрема: ставки орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності.
70. Згідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
71. Тобто, враховуючи наведене, рішення міської ради про встановлення місцевих податків і зборів, прийняте у 2017 році, не підлягає проходженню регуляторної процедури.
72. Надаючи оцінку аргументам позивача щодо порушення оскаржуваним рішенням принципу стабільності, принципу юридичної визначеності, права позивача, закріпленого статтею 1 Першого протоколу Конвенції, колегія суддів виходить з такого.
73. Статтею 1 Протоколу першого Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
74. Суд зазначає, що принцип стабільності у податкових правовідносинах є складовою частиною процедури запровадження змін до елементів податків і зборів, що впливає на податковий період, з якого застосовуватимуться відповідні зміни, однак, не впливає на право прийняття оскаржуваного рішення.
75. Касаційний суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 15.05.2019 (справа №825/1496/17) викладена правова позиція щодо застосування принципу стабільності, співвідношення приватних і публічних інтересів, висновки стосовно порядку оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків чи зборів або внесення змін до них.
76. Слід враховувати, що цей принцип скерований (орієнтований на) органам законодавчої влади, а у випадку передбаченому пунктом 4.4 статті 4 Кодексу - органам місцевого самоврядування, з метою дотримання певного порядку внесення змін до будь-яких елементів податків.
77. Згідно з загальноприйнятою у правозастосуванні юридичною кваліфікацією змін до податкового законодавства Закон, який вносить зміни всупереч пункту 4.1.9 Податкового кодексу України вважається чинним, оскільки не суперечить Конституції, як і іншим нормативно-правовим актам, аналогічно щодо місцевих податків і зборів, право на встановлення яких законодавчо передано органам місцевого самоврядування. Норма підпункту 4.1.9 Кодексу встановлює обмеження, не передбачаючи жодних наслідків (зокрема санкцій) у разі його порушення.
78. У справі "Феррадзіні проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що зміни, які, можливо, відбулися у сфері оподаткування в демократичних суспільствах, не торкаються сутності обов`язку фізичних осіб чи компаній сплачувати податок. Порівняно із ситуацією на момент прийняття Конвенції, ці зміни не призвели до подальшого втручання держави у "цивільну" сферу життя людини. Суд вважає, що податкові питання і досі становлять частину основного пакету прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Беручи до уваги, що Конвенція та протоколи до неї мають тлумачитися в контексті всієї сукупності їхніх положень, Суд також зазначає, що стаття 1 Протоколу N 1, яка стосується захисту права власності, зберігає право за державою запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для забезпечення сплати податків (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Ґасус-Досьєр - унд Фордертехнік ҐмбХ проти Нідерландів" від 23.02.1995 серія A, N 306-B, с. 48-49, п. 60). Хоча Суд не надає вирішального значення цьому факторові, він все-таки бере його до уваги.
79. Податковим кодексом України норма, яка врегульовує право відповідача на встановлення орендної плати у розмірі до 12% від нормативної грошової оцінки, закріплена підпунктом 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 та діє з дня набрання чинності Податковим кодексом України, а саме - з 01.01.2011, отже, доводи позивача про непередбачувальність для нього можливого збільшення розміру орендної плати, не є обґрунтованими.
80. Доводи щодо порушення принципу юридичної визначеності у розглянутих правовідносинах не є застосовними, оскільки вказаний принцип згідно з рішенння ЄСПЛ визначає наступне: "Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі". В тому ж пункті рішення ЄСПЛ наголошує, що "повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи".
81. Таким чином, вказаний принцип в аспекті застосування як складової частини права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, застосовується у разі необхідності оцінки наявності порушення права особи у разі скасування остаточного судового рішення, що у розглянутому спорі відсутнє.
82. На підставі наведеного, виходячи із системного аналізу вказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що Кам`янська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення від 23.06.2017 №725-17/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста" діяла в порядку та в межах повноважень визначених законом, підстави для визнання рішення протиправним відсутні.
83. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
84. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення в цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і її рогляд не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає її у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
85. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.