ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/6200/19
адміністративне провадження № К/9901/32157/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТО ТРЕЙД" до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Оксененка О.М., Мельничука В.П.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРТО ТРЕЙД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.12.2018 №1009851/41159141 про відмову у реєстрації податкових накладних №18 від 28.09.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРТО ТРЕЙД" (індивідуальний податковий номер 411591426537);
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №18 від 28.09.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРТО ТРЕЙД" (індивідуальний податковий номер 411591426537).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та сплати судового збору..
Із наявного у матеріалах справи зворотного повідомлення вбачається, що зазначена ухвала вручена апелянту 06 жовтня 2020 року,.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання вмотивоване тим, що несвоєчасне надходження до підрозділів правової роботи платіжних документів про сплату судового збору є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду та беззаперечною підставою для поновлення строку оскарження. Наголошує, що положеннями КАС України визначено право сторони на повторне звернення з апеляційною скаргою після повернення такої скарги, яка залишена судом без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТО ТРЕЙД" до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії.
Відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/6200/19 витребував з суду першої інстанції.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган указує на те, що Відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: відповідальним юристом, незважаючи на скрутне матеріальне становище постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору, а до суду подавалися клопотання про усунення недоліків з метою недопущення повернення апеляційної скарги.
Також звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції залишаючи апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві виходив з того, повний текст рішення суду першої інстанції від 27 квітня 2020 року отримано відповідачем 30 квітня 2020 року. Водночас, апеляційна скарга подана лише 14 вересня 2020 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.
Проте, Суд із указаним не погоджується, оскільки відповідачем у справі є Державна фіскальна служба України, тоді як ГУ ДПС у м. Києві подавало апеляційну скаргу, як особа, яка не брала участі у справі.
Утім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м.Києві у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не врахував.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
При цьому, доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.
Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 241-246, 341, 344, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -