ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 року
м. Київ
справа №620/5373/20
адміністративне провадження № К/9901/27546/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталіт" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталіт" звернулось з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області: № 1886035/39436026 від 01.09.2020 щодо податкової накладної № 106 від 07.08.2020 на суму 285 999,91 грн.; № 1900710/39436026 від 04.09.2020 щодо податкової накладної № 107 від 07.08.2020 на суму 129 999,96 грн.; № 1791655/39436026 від 03.08.2020 щодо податкової накладної № 108 від 10.08.2020 на суму 114 399,96 грн.; № 1900726/39436026 від 04.09.2020 щодо податкової накладної № 109 від 10.08.2020 на суму 171 599,95 грн.; № 1895937/39436026 від 03.09.2020 щодо податкової накладної № 110 від 11.08.2020 на суму 290 928,00 грн.; № 1886386/39436026 від 01.09.2020 щодо податкової накладної № 111 від 13.08.2020 на суму 298 999, 91 грн.; № 1900725/39436026 від 04.09.2020 щодо податкової накладної № 112 від 14.08.2020 на суму 129 999,96 грн.; № 1958790/39436026 від 23.09.2020 щодо податкової накладної № 115 від 21.08.2020 на суму 253 176,00 грн.
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ "Наталіт" (місцезнаходження, Чернігівська обл., Чернігівський р-н., с. Новоселівка вул. Шевченка, буд. 20 Б, код ЄДРПОУ 39436026) № 106 від 07.08.2020 на суму 285 999,91 грн.; № 107 від 07.08.2020 на суму 129 999,96 грн.; № 108 від 10.08.2020 на суму 114 399,96 грн.; № 109 від 10.08.2020 на суму 171 599,95 грн.; № 110 від 11.08.2020 на суму 290 928,00 грн.; № 111 від 13.08.2020 на суму 298 999,91 грн.; № 112 від 14.08.2020 на суму 129 999,96 грн.; № 115 від 21.08.2020 на суму 253 176,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у було залишено без руху.
Відповідачу надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 25 224 грн. 00 коп.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року задоволено клопотання ГУ ДПС у Чернігівській області та продовжено Апелянту строк для усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку було отримано Апелянтом 01.03.2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в адміністративній справі № 620/5373/20 повернуто.
29 березня 2021 року податковий орган удруге звернувся з апеляційної скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в адміністративній справі № 620/5373/20 залишено без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися із заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 25 224 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Із наявного у матеріалах справи зворотного повідомлення вбачається, що зазначена ухвала вручена апелянту 17.06.2021, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 29.06.2021 (з урахуванням вихідних днів).
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в адміністративній справі № 620/5373/20.
Відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 21 вересня 2021 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 620/5373/20 витребував з суду першої інстанції.
06 жовтня 2021 року справа № 620/5373/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
12 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.
Колегія суддів зазначає, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд, звертає увагу податкового органу на те, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Неспроможність відповідача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд апеляційної інстанції не визнав поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Стосовно доводів скаржника про те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первісному подані апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з повторної апеляційною скаргою, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №620/5373/20 податковий орган також не сплатив судовий збір.
Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.
При цьому, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №620/5373/20.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд