ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року
м. Київ
справа №815/6005/16
адміністративне провадження № К/9901/31403/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф0022951301 від 15 вересня 2016 року, рішення №0022991301 від 15 вересня 2016 року та податкових повідомлень-рішень від 03 жовтня 2016 року №0025141301, №0025131301.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець вказувала на помилковість та недоведеність висновків акту перевірки про порушення нею вимог податкового законодавства України, адже встановлена в акті перевірки обставина використання нею праці найманих осіб та виплати їм заробітної плати без оформлення договорів трудового найму і відрахувань обов`язкових платежів ґрунтується лише на поясненнях опитаних працівників без дослідження будь-якої первинної документації, відтак прийняті податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення є протиправними й такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність прийнятих Інспекцією вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення та податкових повідомлень-рішень, оскільки Підприємцем праця найманих осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) використовувалась без оформлення договорів трудового найму, а заробітна плата останнім виплачувалась без відрахування до відповідних фондів обов`язкових платежів.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
При цьому, апеляційний суд, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшов переконання про недопущення Підприємцем встановлених в акті перевірки порушень, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірний період часу працювали в ТОВ "Камбіо сіті", у якого, в свою чергу, в подальшому позивачем і було орендовано приміщення кафе, за результатами перевірки якого відповідачем прийнято спірні рішення.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке вона просила залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що у період з 05 вересня 2016 року по 07 вересня 2016 року посадовою особою Інспекції проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності Підприємця в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01 травня 2015 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт №1592/10/15-03-13-01/ НОМЕР_1 від 15 вересня 2016 року, в якому, в свою чергу, зазначено про порушення позивачем вимог статей 162, 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, статей 168, 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника у вигляді заробітної плати, у сумі 14 139,84 грн.; підпунктів 1.1, 1.3, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, пункту 168.1 статті 168, статті 171, пункту 176.2 статті 176 ПК України, у зв`язку із чим донараховано військовий збір у сумі 1 237,65 грн.; пункту 1 статті 4, пунктів 2, 4 статті 6, пункту 1 статті 7, пункту 1 статті 8, пункту 8 статті 8, пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464), що призвело до донарахування єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, у сумі 24 124,00 грн.
При цьому, в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що Підприємцем у перевіряємий період використовувалась праця найманих осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) без належного оформлення трудових відносин, а заробітна плата останнім виплачувалась без сплати податків та інших обов`язкових платежів.
На підставі акту перевірки Інспекцією прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0022991301 від 15 вересня 2016 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0022951301 від 15 вересня 2016 року та податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2016 року №0025141301, №0025131301.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішенням, Підприємець звернулась до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 5 Закону №108/95-ВР організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Приписами статті 30 Закону №108/95-ВР встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) суму заробітної плати, що належить до виплати.
Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно підпунктів 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Підпунктами ж 164.2.1 та 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
За змістом пункту 18.1 статті 18 ПК України податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.
Відповідно ж до пункту 171.1 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету згідно підпункту Перейти до повного тексту