ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року
м. Київ
справа №810/4475/13-а
касаційне провадження № К/9901/36329/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2017 року (суддя - Мєзєнцев Є.І.)
у справі № 810/4475/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспіль Домобуд"
до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспіль Домобуд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Броварська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року № 0004171520.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Київський окружний адміністративний суд постановою від 10 березня 2017 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач 21 червня 2017 року оскаржив його в апеляційному порядку. Одночасно контролюючим органом заявлено клопотання про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку письмового провадження, отримано ним 07 червня 2017 року, проте передано до юридичного управління за належністю лише 20 червня 2017 року.
Визнаючи наведену підставу для поновлення строку неповажною, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 липня 2017 року запропонував відповідачу вказати інші підстави для поновлення строку, в зв`язку з чим залишив подану апеляційну скаргу без руху в порядку частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції).
На виконання вимог цієї ухвали 21 серпня 2017 року контролюючим органом подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження аналогічного змісту.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою суду від 25 серпня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Броварської ОДПІ, оскільки наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог Броварська ОДПІ посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
Зокрема, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (частина друга статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції).
Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене у справі, яка переглядається, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції), адже труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Невжиття суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок виконувати функції і завдання держави, заходів щодо своєчасного оскарження судового рішення не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
У цій справі суд апеляційної інстанції правильно застосував вказані норми процесуального права, відтак підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Броварської ОДПІ без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -