ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 826/6955/16
адміністративне провадження № К/9901/38428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 826/6955/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С"
до Державної фіскальної служби України,
треті особи: Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС,
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "Текссол-С") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України), треті особи: Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган протиправно не забезпечив збільшення показника SМитн на рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 59297,44 грн згідно з складеними митним органом 14.11.2015 та 16.11.2015 аркушами коригування.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Іщук І.О., судді - Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо незбільшення показника загальної суми податку, сплаченого ТОВ "Текссол-С" при ввезені товарів на митну територію України (SМитн), в системі електронного адміністрування ПДВ за номером рахунку Товариства 37517000125834 на 59297,44 грн;
- зобов`язано ДФС України збільшити на 59297,44 грн показник SМитн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за номером рахунку ТОВ "Текссол-С" 37517000125834, що визначається як різниця між сумою податку, сплаченою Товариством при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до наступних аркушів коригування митної декларації, та сумою, на яку вже збільшений показник SМитн відповідно до таких аркушів коригування митної декларації: аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/342513 від 07 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/342514 від 07 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/342797 від 11 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/343475 від 19 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/343982 від 25 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/344190 від 27 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/344217 від 27 листопада 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/353490 від 16 грудня 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/353577 від 16 грудня 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/353721 від 18 грудня 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/931500 від 31 грудня 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2013/931501 від 31 грудня 2013 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2014/001711 від 29 січня 2014 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №125110000/2014/002379 від 05 лютого 2014 року, виданий Київською митницею ДФС 14 листопада 2015 року; аркуш коригування митної декларації №100270000/2013/230047 від 01 жовтня 2013 року, виданий Київською міською митницею ДФС 16 листопада 2015 року;
- судові витрати в сумі 2756,00 грн присуджено на користь ТОВ "Текссол-С" за рахунок асигнувань Державної фіскальної служби України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки платник податку здійснив доплату коштів до Державного бюджету України у зв`язку зі збільшенням митної вартості імпортних товарів, в результаті чого відбулось оформлення аркушів коригування, останній має право на збільшення показника SМитн на рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року апеляційні скарги ДФС України та Київської митниці ДФС задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказана позивачем сума ПДВ не підпадає під випадки збільшення значення суми податку, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2016 року. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що аркуші коригування до митних декларацій були складені митним органом лише 14 та 16 листопада 2015 року, а тому висновки суду апеляційної інстанції про обнуління спірної суми показника SМитн станом на 03 серпня 2015 року є помилковими.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
15 травня 2017 року від Київської митниці ДФС надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких третя особа зазначає про законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство є платником податку на додану вартість. Одним із видів діяльності позивача є імпорт (ввезення) товарів на митну території України з метою їх подальшого перепродажу.
У листопаді 2015 року позивач отримав аркуші коригування до митних декларацій: № 125110000/2013/342513 від 07.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/342514 від 07.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/342797 від 14.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/343475 від 19.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/343982 від 25.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/344190 від 27.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/344217 від 27.11.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/353490 від 16.12.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/353577 від 16.12.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/353721 від 18.12.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/931500 від 31.12.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2013/931501 від 31.12.2013, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2014/001711 від 29.01.2014 року, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 125110000/2014/002379 від 05.02.2014, виданий Київською митницею ДФС 14.11.2015; № 100270000/2013/230047 від 01.10.2013, виданий Київською міською митницею ДФС 16.11.2015.
Загальна сума сплаченого Товариством податку на додану вартість становить 982649,39 грн.
18.12.2015 позивач подав до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управлінні ДФС у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 грудня 2015 року за звітний період - листопад 2015 року, в якій зазначив розмір податкового кредиту у розмірі 4423898,00 грн, з яких: 105387,00 грн - податковий кредит згідно з отриманими Позивачем податковими накладними від контрагентів; 4318511,00 грн - податковий кредит, сформований на підставі сплаченого позивачем ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України, в тому числі 982649,39 грн, згідно з вказаними вище аркушами коригування.
12.01.2016 відповідач в односторонньому порядку збільшив показник SНакл в системі електронного адміністрування ПДВ за номером рахунку позивача на 923351,95 грн, шляхом збільшення показника SМитн на цю суму.
Збільшення показника SМитн на рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ згідно з аркушами коригування було здійснено відповідачем на суму 923351,95 грн, що на 59297,44 грн менше фактично сплаченої Товариством суми податку на додану вартість, що становить 982649,39 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо незбільшення показника SМитн на рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на 59297,44 грн згідно з вказаними вище аркушами коригування протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення № 450).
Положення № 450 визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.
Пунктом 37 Положення № 450 визначено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом, зокрема, заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V ПК України.
Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку.
Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Підпунктами 2, 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (абзац 2 пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України).
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" набрав чинності 29.07.2015. Таким чином, з 03.08.2015 формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, - обнуляється, за винятком окремих складових цієї формули (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569).
Підпунктом 1 пункту 2 Порядку № 569 встановлено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Підпунктом 1 пункту 10 Порядку № 569 визначено, що ДФС обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, у складених митним органом 14.11.2015 та 16.11.2015 аркушах коригування відображено відомості щодо доплачених Товариством сум ПДВ.
На думку Товариства, сума ПДВ у розмірі 59297,44 грн, що була сплачена позивачем згідно з аркушами коригування, складеними митним органом 14.11.2015 та 16.11.2015 протиправно не була включена відповідачем до складу показника SМитн в системі електронного адміністрування ПДВ за номером рахунку позивача 37517000125834.
Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість доводів контролюючого органу про те, що сума податку за складеними митним органом 14.11.2015 та 16.11.2015 аркушами коригування сплачена Товариством протягом квітня-травня 2014 року, не враховується під час проведення розрахунку показника SМитн та зазначає, що спірна сума податку на додану вартість була зарахована до Державного бюджету України, аркуші коригування були складені митним органом лише 14.11.2016 та 16.11.2015, а тому доводи відповідача та висновки суду апеляційної інстанції про обнуління спірної суми показника SМитн станом на 03 серпня 2015 року є помилковими.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 345, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,