ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 908/1724/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора України - Сімаченко А.О.,
Запорізької обласної державної адміністрації - не з`явився,
Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Анхель Альянс" - Острика С.Ю.,
Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області - не з`явився,
Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анхель Альянс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021 (у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В. (головуючий), Дармін М.О., Подобєд І.М.), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021, прийнятого за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Анхель Альянс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019
у справі № 908/1724/19
за позовом Керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анхель Альянс", Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області,
про визнання незаконною та скасування державної реєстрації та витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2019 року керівник Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Запорізької ОДА, Позивач-1), Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство" (далі - ДП "Запорізьке лісомисливське господарство", Позивач-2) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анхель Альянс" (далі - ТОВ "Анхель Альянс", Відповідч-1), Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Запорізька РДА, Відповідач-2) про:
- визнавання незаконним та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.02.2018 № 24781379 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада;
- витребування із чужого незаконного володіння ТОВ "Анхель Альянс" спірної земельної ділянки, що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада, кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, на користь Запорізької ОДА.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі № 908/1724/19 позов задоволено у повному обсязі.
22.11.2019 ТОВ "Анхель Альянс" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі № 908/1724/19 за нововиявленими обставинами.
Заяву обґрунтовано тим, що проектною організацією ТОВ "Компанія "Земельно- кадастровий проектно-будівельний центр" на замовлення ТОВ "Анхель Альянс" 12.11.2019 виконано землевпорядні роботи, за наслідком яких складено схему розташування спірної земельної ділянки (кадастровий номер 2322155300:01:001:2102), на якій (схемі) зазначено про розташування 2 об`єктів нерухомого майна, які на праві власності зареєстровано за ТОВ "Анхель Альянс". Наявність на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна не було предметом дослідження при розгляді спору по суті, тому наявні підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, ТОВ "Анхель Альянс" заперечує, що наявні підстави для витребування спірної земельної ділянки, з огляду на приписи статті 377 Цивільного кодексу України, а також те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 22155300:01:001:2102 була виділена у власність з порушенням діючого законодавства, оскільки підставою для виникнення речового права власності у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗП №012416 від 15.01.2002 зазначено рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради від 13.09.2001 № 124/6.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021 у справі №908/1724/19 заяву ТОВ "Анхель Альянс" про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 скасовано. У позові відмовлено повністю.
Судове рішення мотивовано тим, що знаходження на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна належного Відповідачеві-1 є нововиявленими і суттєвими обставинами для вирішення даного спору та підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Анхель Альянс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі № 908/1724/19 залишено в силі. Судові витрати покладено на Відповідача-1.
Постанову мотивовано тим, що подана Відповідачем-1 схема та технічна документація є новими доказами, а не істотною для справи обставиною, яка не могла бути відома особі, яка звернулась із заявою, на час розгляду справи.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Анхель Альянс" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021, а рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2021 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 908/1724/19 за касаційною скаргою ТОВ "Анхель Альянс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2021 з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.11.2021; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 27.10.2021.
23.10.2021 Запорізька ОДА направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, заперечила доводи касаційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
27.10.2021 Запорізька обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому заперечила доводи, викладені у скарзі, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Запорізька ОДА, ДП "Запорізьке лісомисливське господарство", Запорізька РДА Запорізької області та Балабинська селищна рада у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ "Анхель Альянс" та Офісу Генерального прокурора України, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом розгляду у судах попередніх інстанції була заява ТОВ "Анхель Альянс" про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі № 908/1724/19 за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі №908/1724/19 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.02.2018 № 24781379 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322155300:01:001:2102 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482740223221), що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада за Корчинською В.В.. Витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "Анхель Альянс" земельну ділянку, що розташована: Запорізька область, Запорізький район, Балабинська селищна рада, кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, на користь Запорізької ОДА.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 2322155300:01:001:2102, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Корчинською В.В. на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІУ-ЗП № 012416, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Балабинської селищної Ради народних депутатів від 13.09.2001 № 124/6, та в подальшому передана засновниками до Статутного капіталу ТОВ "Анхель Альянс", за своїм цільовим призначенням є землями лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП "Запорізьке лісомисливське господарство", тому не могла бути надана у приватну власність Корчинській В.В. без її вилучення у постійного землекористувача у порядку, визначеному статтею 149 Земельного кодексу України.
Виконавчим органом Балабинської селищної ради вказаній особі спірна земельна ділянка не надавалась, оскільки рішення, на підставі якого видано державний акт, відсутнє у Державному архіві Запорізької області і на зберігання не передавалось; технічна документація із землеустрою та відомості про реєстрацію Державного акта серія ІУ-ЗП № 012416 в Міськрайонному управлінні у Запорізькому районі та місті Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відсутні (не приймались на зберігання). До того ж, повноваження власника щодо спірної земельної ділянки покладено на Запорізьку ОДА як орган, уповноважений державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб.
За встановлених обставин та з урахуванням положень Земельного кодексу України 1990 року та Лісового кодексу України, що діяли у 2001 році (на дату прийняття рішення № 124/6), якими не було визначено правових підстав для передачі у приватну власність земель лісового господарства, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника, що відповідно до вимог статті 388 Цивільного кодексу України підлягає витребуванню у останнього набувача на користь Позивача.
Як на нововиявлені обставини для перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у даній справі заявник посилається на схему розташування земельної ділянки кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, яка складена ТОВ "Компанія "Земельно-кадастровий проектно-будівничий центр", за описом меж якої від А до Б земельна ділянка ТОВ "Анхель Альянс", на території якої розташовано 2 об`єкти нерухомого майна. За доводами заявника, наявність на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна має істотне значення для правильного вирішення спору по суті, проте не було предметом дослідження в ході судового розгляду справи №908/1724/19 під час розгляду по суті.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду про задоволення заяви ТОВ "Анхель Альянс" про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 у справі № 908/1724/19 за нововиявленими обставинами, та приймаючи нове рішення, яким відмовлено у її задоволенні, виходив з того, що подана Відповідачем-1 схема земельної ділянки та технічна документація не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України, а є новими доказами обставини, яка була відома заявнику (наявність у нього нерухомого майна) на час розгляду справи, та яка не спростовує факти встановлені судом і не має значення для правильного вирішення спору по суті.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Анхель Альянс", посилаючись на наявність підстави оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав на те, що у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування статті 320 ГПК України та підпункту 2) пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, у випадку якщо на момент реєстрації права власності на нерухоме майно відомості про земельну ділянку не були відображені у розділі про реєстрацію нерухомого майна, та при цьому обставина реєстрації земельної ділянки підтверджена іншими доказами; застосування пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України за умови, коли особа, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не брала участі у справі під час розгляду цієї справи по суті, не була обізнана із станом судового розгляду справи та надала в обґрунтування нововиявлених обставин докази, що були виготовлені після ухвалення судового рішення (чи підтверджують такі докази наявність нововиявлених обставин); відсутній висновок Верховного Суду про те, чи можливо здійснювати судовий захист прав та інтересів обласної державної адміністрації, передаючи їй у власність земельну ділянку лісогосподарського призначення, якщо така земельна ділянка ніколи не перебувала у її власності; чи можливо розглядати в порядку господарського судочинства питання вилучення земельної ділянки; чи відноситься розгляд даного спору до адміністративного судочинства; якщо дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, чи підлягає обов`язковому встановленню питання наявності на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, власника таких об`єктів, вирішення долі таких об`єктів та компенсації власникам у зв`язку з відчуженням цих об`єктів; питання застосування статті 251 Цивільного кодексу України, аналогії права та аналогії закону щодо вимог до судового рішення про примусове вилучення земельної ділянки, визначені частинами 5 статті 267 КАС України
Також скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, вказав на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не розглянув подану до суду першої інстанції заяву ТОВ "Анхель Альянс" про застосування строку позовної давності, що відповідно до підпункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
Згідно з частиною 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.
Отже, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 910/6889/13.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Разом з тим, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Анхель Альянс", посилаючись на наявність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, вказало на те, що на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2322155300:01:001:2102 знаходиться належне йому нерухоме майно, і про це він дізнався лише після того, як на його замовлення ТОВ "Компанія "Земельно-кадастровий проектно-будівничий центр" було складено схему розташування зазначеної земельної ділянки з описом її меж та встановлено, що саме на цій земельній ділянці знаходяться два об`єкти нерухомого майна.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 26.06.2019, за ТОВ "Анхель Альянс" 24.06.2019 зареєстровано право власності на будинок відпочинку №5 літ. Д, загальною площею 36,7 кв. м, та будинок відпочинку №6 літ. Е, загальною площею 35,9 кв. м, які розташовані за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт Балабине, вул. Лісова, 5-А. При цьому інформація про те, на якій земельній ділянці розташоване зареєстроване за ТОВ "Анхель Альянс" нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
Водночас на підтвердження знаходження зазначеного майна на спірній земельній ділянці ТОВ "Анхель Альянс" надано до суду фотографічні зображення об`єктів нерухомого майна, схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2322155300:01:001:2102, виконану ТОВ "Компанія "Земельно-кадастровий проектно-будівничий центр" 12.11.2019, та технічну документацію з виконання топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, 2322155300:01:001:2101, виконана сертифікованим інженером-геодезистом Рудаковим О.О.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи офіційну інформацію розміщену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дійшов висновку, що ТОВ "Анхель Альянс" було обізнане про виникнення у нього права власності на будинки відпочину № 5 та № 6, і такі обставини існували на час розгляду справи № 908/1724/19 по суті, а тому відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України зазначені обставини не є нововиявленими, оскільки були відомі особі, яка звернулася із заявою, на час розгляду справи, та не могли суттєво вплинути на вирішення спору по суті. При цьому неучасть Відповідача-1 у судових засіданнях не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Крім цього, враховуючи положення статті 55 Закону України "Про землеустрій", якою встановлено вимоги до технічної документації, що розробляється у разі передачі у власність та користування земельної ділянки, суд апеляційної інстанції вказав на те, що схема розташування спірної земельної ділянки, виконана ТОВ "Компанія "Земельно-кадастровий проектно-будівничий центр" від 12.11.2019 та технічна документація з виконання топографо-геодезичної зйомки, виконана інженером-геодезистом Рудаковим О.О. від 27.11.2019, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 ГПК України, а є новими доказами, з урахуванням яких Відповідач-1 намагається здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (див., зокрема, підпункт 6.30 постанови від 02.07.2019 у справі № 48/340, абзац четвертий підпункту 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
За встановлених судом апеляційної інстанції обставин та враховуючи наведені нормативні положення, посилання ТОВ "Анхель Альянс" на необізнаність про те, що його власність розташована на земельній ділянці, яка є предметом спору у даній справі, Верховним Судом відхиляються, з огляду на те, що в силу положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує, у тому числі і оформити право користування земельною ділянкою під нерухомим майном відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", а згідно з даними Державного реєстру речових прав нерухомість реєстрацію вказаної нерухомості за Відповідачем-1 здійснено без зазначення інформації про земельну ділянку, на якій така нерухомість розташована.
До того ж, знаходження чи не знаходження майна Відповідача-1 на спірній земельній ділянці, не є тим фактом, який має значення для правильного вирішення спору про витребування земельної ділянки лісового господарства, яка з порушенням вимог цивільного та земельного законодавства вибула із володіння власника. При цьому права власника майна на земельну ділянку визначаються за умовами правочину, за яким перейшло право власності на такі об`єкти нерухомості, а якщо таким правочином не визначено площа земельної ділянки, на якій розташовано придбане нерухоме майно, то перехід прав відбувається лише на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що обґрунтування, наведені ТОВ "Анхель Альянс" у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та подані на їх підтвердження докази, не свідчать про наявність обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а фактично, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, є новими доказами, які не були своєчасно подані стороною та направлені на перегляд по суті вже розглянутої справи.
При цьому доводи скаржника, що він не зміг надати зазначені докази під час розгляду справи по суті, оскільки не брав участі при розгляді справи, Верховним Судом відхиляються, виходячи з наступного.
Під час розгляду цієї справи по суті у суді першої інстанції поштова кореспонденція направлялась ТОВ "Анхель Альянс" на адресу його місця реєстрації, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, 69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158, та яку зазначав сам Відповідач-1 при зверненні з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (при цьому окрім іншого вказав, що електронна пошта та інші засоби зв`язку відсутні), а також при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Суд касаційної інстанції зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18)) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Оскільки суду не надано підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання ТОВ "Анхель Альянс" поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які поверталися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
Положення статті 43 ГПК України зобов`язують учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із статтею 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи наведені процесуальні положення та наявність у справі доказів неодноразового направлення на дійсну адресу Відповідача-1 рекомендованих поштових повідомлень щодо судового розгляду, які повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата, свідчить про наявність у суду можливості вжити надані процесуальним законом заходи для прискорення процедури слухання та розгляду справи по суті, оскільки відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Інші доводи касаційної скарги щодо відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах та порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України (щодо не розгляду заяви про застосування строку позовної даності) стосуються вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам при розгляді справи по суті та чи правильно застосовано норми матеріального права, що належить до компетенції судів вищих інстанцій (апеляційної та/або касаційної) при перегляді оскарженого судового рішення, винесеного за результатами розгляду справи по суті, та не може вирішуватися в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині стосуються незгоди ТОВ "Анхель Альянс" з висновками, викладеними у рішенні Господарського суду Запорізької області від 16.10.2019 про задоволення позовних вимог, яке (рішення), зважаючи на те, що представник Відповідача-1 ознайомився з матеріалами даної справи 29.10.2019, не було оскаржено в апеляційному порядку по суті, а з огляду на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, яка не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для оцінки цих доводів скаржника в межах даного провадження.
Разом з тим, доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції неправильно надав оцінку нововиявленим обставинам вказавши, що вони є новими доказами, судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що суд апеляційної інстанції надав правильну оцінку наведеним ТОВ "Анхель Альянс" нововиявленим обставинам, оскільки не можуть вважатися нововиявленими обставини, які були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та підтверджені доказами, які виникли після ухвалення рішення суду.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 11 ГПК України, статей 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, як убачається з рішень ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Pravednaya v. Russia" ("Праведна проти Росії") та від 06.12.2005 у справі "Popov v. Moldova" № 2("Попов проти Молдови" № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Khristov v. Ukraine" ("Христов проти України") Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Ryabykh v. Russia" ("Рябих проти Росії") та від 09.06.2011 у справі "Zheltyakov v. Ukraine" ("Желтяков проти України")).
З огляду на викладене Верховного Суду вважає, що зазначені ТОВ "Анхель Альянс" обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність прийнятого у справі рішення по суті та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не допустив порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, касаційну скаргу ТОВ "Анхель Альянс" слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд