ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/2498/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
Ліквідатора ПрАТ "Росава" - арбітражного керуючого Комлика І.С. (посв. № 130 від 04.02.2013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на ухвалу господарського суду Київської області від 30.06.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021
у справі
за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава"
до боржника Приватного акціонерного товариства "Росава"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава", провадження в якій відкрите ухвалою суду від 27.11.2018.
2. Постановою господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ "Росава" та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ "Росава" призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
3. 27.10.2020 надійшла заява Офісу великих платників податків ДПС б/№, б/дати (вх. № 23378/20) про визнання поточних грошових вимог до Боржника у сумі 881 717,14 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2021, серед іншого, відмовлено у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС, заявлені вимоги в розмірі 881 717,14 грн відхилено.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 ухвалу господарського суду Київської області від 30.06.2021 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (попередній кредитор - Офіс великих платників податків ДПС) у справі № 911/2498/18 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Приватного акціонерного товариства "Росава" в сумі 881 717,14 грн.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
7.1. На думку Скаржника, необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Крім того, на думку скаржника висновки викладені в постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 на які послався суд першої інстанції, не підлягають застосуванню.
Заяви, клопотання, відзиви
8. Від ліквідатора боржника надійшов відзив у якому наводяться заперечення проти задоволення касаційної скарги.
Провадження справи у Верховному Суді
9. 01.11.2021 Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ДПС України в особі відокремленого підрозділу) подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2498/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2021.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 911/2498/18; призначено до розгляду касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на 08 грудня 2021 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
12. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.
13. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
14. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
14.1. Офіс великих платників податків ДПС (правонаступник - Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків -) звернувся до місцевого суду з заявою у якій просив визнати поточні кредиторські вимоги до банкрута в сумі 881717,14 грн. Заявлені вимоги визначені як Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахований на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності, який самостійно задекларовано Банкрутом згідно декларацій від 19.05.2020 № 9110371102 (термін сплати 20.05.2020) на суму 836637,90 грн та від 18.06.2020 № 9139487527 (термін сплати 22.06.2020) на суму 45079,24 грн.
14.2. Згідно письмових пояснень ліквідатора Банкрута від 29.06.2021 заявлені вимоги відхилені повністю, з посиланням на ст. 59 КУПБ, оскільки Боржника визнано банкрутом 04.12.2018, відповідно у Банкрута у 2020 році не виникає жодних додаткових зобов`язань, у т.ч. зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).
15. Відповідно до ч. 4 ст. 60 КУПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
16. Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 КУПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
17. Згідно положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
18. Системний аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України та положень ч. 1 ст. 59 КУПБ, дає підстави дійти до висновку, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом).
19. Беручи до уваги фактичні обставини справи, які встановлені судами попередніх інстанцій, про те, що термін сплати податкових зобов`язань боржника на суму 881717,14 грн виник в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо того, що слід відмовити у визнанні заявлених кредиторських вимог Офісу великих платників податків ДПС з ЄСВ на загальну суму 881717,14 грн.
20. Колегія суддів суду касаційної інстанції не вважає за необхідне відступати від висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16.
21. Наведене спростовує довід касаційної скарги про те, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
22. Також вищевикладене спростовує довід касаційної скарги про те, що викладені в постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16 висновки про застосування норм права на які послався суд першої інстанції, не підлягають застосуванню.
23. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
24. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
25. За таких обставин, на підставі ст. 309 ГПК України, ухвала господарського суду Київської області від 30.06.2021 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
26. Оскільки за наслідками касаційного розгляду оскаржувані судові рішення залишаються без змін, а касаційна скарга - без задоволення, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -