ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/5929/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Картель" - Стамбула В.М., адвокат (ордер від 25.11.2021),
відповідача - публічного акціонерного товариства "Банк Восток" - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - селянського фермерського господарства "Україна" - не з`явився,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Картель"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі № 904/5929/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Картель" (далі - ТОВ "Агро-Картель")
до публічного акціонерного товариства "Банк Восток" (далі - ПАТ "Банк Восток"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - селянське фермерське господарство "Україна" (далі - СФГ "Україна"),
про визнання недійсним договору банківського рахунку та встановлення фактів,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 касаційні скарги ПАТ "Банк Восток" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 904/5929/19 - без змін.
Інтереси ТОВ "Агро-Картель" у суді касаційної інстанції представляв адвокат Стамбула В.М., повноваження якого підтверджені ордером від 25.11.2021.
30.11.2021 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) від ТОВ "Агро-Картель" надійшла заява про стягнення з ПАТ "Банк Восток" витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
При цьому, попередньо заяву у відповідності до приписів частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ТОВ "Агро-Картель" зроблено у відзиві на касаційну скаргу.
Заяву ТОВ "Агро-Картель" згідно з ухвалою Суду від 07.12.2021 призначено до судового розгляду на 16.12.2021.
У судовому засіданні 16.12.2021 представник ТОВ "Агро-Картель" брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно з ухвалою Суду від 07.12.2021.
У відповідності до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.
Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини шостої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ПАТ "Банк Восток" у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (яке міститься у письмових поясненнях названого Банку) просило у задоволенні заяви ТОВ "Агро-Картель" відмовити повністю, а у разі задоволення заяви, - зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн. Так, ПАТ "Банк Восток" посилався, зокрема, на те, що згідно з умовами укладеної угоди про надання правової допомоги не передбачено представлення інтересів позивача у суді касаційної інстанції та оплату послуг з представлення таких інтересів; у відзиві на касаційну скаргу на додаткове рішення та постанову не було зазначено про будь-які судові витрати, що їх має понести ТОВ "Агро-Картель"; заявлені до стягнення витрати є явно завищеними; участь представника позивача у судовому засідання не визнавалася обов`язковою; у представника позивача не було необхідності подавати окремими процесуальними документами відзиви на касаційні скарги ПАТ "Банк Восток", оскільки їх розгляд здійснювався Судом спільно; розумність, реальність, співмірність витрат на правничу допомогу позивачем не доведені.
Водночас, дослідивши заяву ТОВ "Агро-Картель" про стягнення з ПАТ "Банк Восток" витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та докази, надані на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (договір від 01.11.2019 № 1 про надання правової допомоги, який укладений ТОВ "Агро-Картель" з адвокатом Стамбулою В.М.; додаткову угоду від 17.12.2019 № 1 до договору; акт від 26.11.2021 № 4 приймання-передачі наданої правової допомоги; розрахунок розміру витрат ТОВ "Агро-Картель", пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги; рахунок від 26.11.2021 № 4; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер від 25.11.2021 на надання правничої [правової] допомоги, виданий на ім`я адвоката Стамбули В.М.), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Надані документи (зокрема, договір від 01.11.2019 № 1 про надання правової допомоги, який укладений ТОВ "Агро-Картель" з адвокатом Стамбулою В.М.; додаткова угода від 17.12.2019 № 1 до договору, ордер) підтверджують повноваження адвоката Стамбули В.М. представляти інтереси ТОВ "Агро-Картель" в суді касаційної інстанції, надання адвокатом професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції і наявність правових підстав для відшкодування понесених ТОВ "Агро-Картель" витрат. Наслідком звернення ПАТ "Банк Восток" з двома касаційними скаргами у справі стало складання представником ТОВ "Агро-Картель" відзивів на кожну з них окремо. Забезпечення участі представника ТОВ "Агро-Картель" у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг ПАТ "Банк Восток" є правом ТОВ "Агро-Картель" незалежно від того, чи визнавалася Судом явка представників учасників справи обов`язковою. Спільну заяву у відповідності до приписів частини восьмої статті 129 ГПК України ТОВ "Агро-Картель" зроблено у відзиві на касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій. Сама ж по собі відсутність ще однієї аналогічної заяви у відзиві на касаційну скаргу на додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій не дає підстав для висновку про те, що така заява відсутня взагалі і її не було зроблено ТОВ "Агро-Картель" у суді касаційної інстанції під час касаційного перегляду судових рішень зі справи № 904/5929/19.
Твердження ПАТ "Банк Восток" про те, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є завищеними, - зводяться до його власної суб`єктивної оцінки змістовного навантаження кожного з відзивів на касаційні скарги. Жодного доказу неспівмірності заявлених до стягнення витрат не надано. Відтак у задоволенні клопотання ПАТ "Банк Восток" про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката слід відмовити.
Отже, надані ТОВ "Агро-Картель" докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування Судом витрат названого товариства на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції (складання адвокатом відзивів на касаційні скарги у справі № 904/5929/19, участь адвоката у судовому засіданні 25.11.2021 в суді касаційної інстанції) в розмірі 12 000,00 грн. за рахунок ПАТ "Банк Восток", оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статей 74, 86 ГПК України доведений, документально обґрунтований та у цій справі відповідає критеріям розумної необхідності таких витрат, реальності та пропорційності.
У зв`язку з тим, що касаційні скарги ПАТ "Банк Восток" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 зі справи № 904/5929/19 - без змін, з ПАТ "Банк Восток" на користь ТОВ "Агро-Картель" підлягають стягненню витрати ТОВ "Агро-Картель" на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 12 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд