ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 903/15/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021
у справі № 903/15/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ",
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.01.2021, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (далі - ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", боржник). Визнані вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "ТБ САД" до боржника в розмірі 168 851 002, 96 грн основного боргу та 22 700,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича. Вирішено інші процедурні питання.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у Волинські області (далі -Управління ДПС, скаржник) звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та закрити провадження у справі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 апеляційну скаргу Управління ДПС на ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.01.2021 у справі № 903/15/21 залишено без руху. Запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати доплати судового збору в розмірі 31 780,00 грн та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
У тексті вказаної ухвали, апеляційним судом роз`яснено заявникові, що відповідно до приписів частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (яке міститься в матеріалах справи) суд встановив, що апелянтом отримано копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 05.07.2021, тобто перебіг строку встановленого судом для усунення недоліків починається з 05.07.2021 та закінчується 15.07.2021.
Однак, скаржником вимоги суду, вказані в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №903/15/21, не виконані.
При цьому, 20.07.2021 на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги у справі №903/15/21. Як на підстави неможливості у встановлений судом строк виконати вимоги ухвали суду від 01.07.2021 Управлінням ДПС зазначено, що: (1) він є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету, а відтак залежить від обсягу встановлених бюджетних асигнувань, призначених для реалізації завдань та функцій контролюючого органу; (2) на рахунках скаржника недостатньо коштів для сплати судового збору в розмірі 31 780,00 грн, що підтверджується випискою від 16.07.2021 (додається); (3) з рахунків апелянта здійснюється безспірне списання коштів на виконання листів казначейського органу (додаються); (4) подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження пов`язане із сплатою судового збору та є недоцільним без останньої, тому відповідна заява буде подана разом із платіжкою при продовженні строку на усунення недоліків.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Управління ДПС про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління ДПС на ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.01.2021 у справі №903/15/21.
Ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України обґрунтована відсутністю правових підстав для задоволення заяви скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, враховуючи направлення вказаної заяви до суду після закінчення 10-денного строку, встановленого процесуальним законом щодо усунення недоліків.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021, Управління ДПС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та зазначає, що, враховуючи усі аспекти та засади здійснення правосуддя, право апеляційного оскарження (похідне від "права на суд") має превалюючий характер над обов`язковим дотриманням строку, якщо його порушення не є значним та має обґрунтоване ("розумне") пояснення.
Також, скаржник звертає увагу на тому, що надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження суперечить принципу верховенства права, завданням господарського судочинства та порушує право на доступ до суду, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/15/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2021 касаційну скаргу Управління ДПС залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.09.2021 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління ДПС на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 у справі № 903/15/21; ухвалено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
При цьому, касаційне провадження у справах залежить, за винятком визначених частиною четвертою статті 300 ГПК України випадків, виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Об`єктом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено Управлінню ДПС у задоволенні клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ".
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з справ людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Частинами третьою та четвертою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
У справі, що розглядається, скаржник подав неналежно оформлену апеляційну скаргу, яку апеляційний суд відповідно до викладених вище процесуальних норм залишив без руху ухвалою від 01.07.2021 та надав Управлінню ДПС строк у 10 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що керуючись приписами частини 2 статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України, та, встановивши вказані порушення вимог процесуального закону, обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення), апелянтом отримано копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 05.07.2021.
З наведеного вбачається правомірність висновку апеляційного суду, що перебіг строку встановленого судом для усунення недоліків почався з 05.07.2021 та закінчився 15.07.2021.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, вказані в ухвалі від 01.07.2021 вимоги суду Управлінням ДПС не виконані, при цьому 20.07.2021 на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строків усунення недоліків, обґрунтоване, зокрема, бюджетним фінансуванням податкового органу, недостатністю коштів для сплати судового збору (підтверджується доданою випискою від 16.07.2021) та безспірним списанням з рахунків апелянта на виконання листів казначейського органу; тож подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження пов`язане із сплатою судового збору та є недоцільним без останньої.
Ключові доводи апеляційної скарги зводяться до процесуальних порушень апеляційним судом з підстав відмови ним у задоволенні клопотання про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги.
Такі доводи колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
У справі, що розглядається, апеляційний суд виходив з наведеної правової позиції та вірно зауважив, що процесуальний строк, встановлений судом, на відміну від строків передбачених законодавством, може бути продовжений як за заявою учасника справи, за умови її подання до його закінчення, так і з ініціативи суду.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява скаржника про продовження процесуальних строків направлена до суду 16.07.2021 (підтверджується поштовим конвертом) та надійшла на адресу суду 20.07.2021 (підтверджується реєстраційним штампом суду), тобто після закінчення встановленого ГПК України 10-денного строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Одночасно, частиною третьою статті 261 ГПК України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З урахуванням наведених норм права, за умов не виконання вимоги ухвали суду від 01.07.2021 щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Разом з тим, касаційний суд вважає безпідставними у даній правовій ситуації аргументи скаржника щодо надмірного формалізму та про те, що право апеляційного оскарження має превалюючий характер над обов`язковим дотриманням строку, якщо його порушення не є значним та має обґрунтоване пояснення, оскільки у цій справі скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги на виконання ухвали суду з незначним пропуском строку, натомість наводилось обґрунтування неможливості сплати судового збору задля усунення таких недоліків. Крім того, скаржником подано клопотання про продовження відповідного строку на усунення недоліків апеляційної скарги після закінчення встановленого процесуальним законом (ГПК України) 10-денного строку.
Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження за касаційним розглядом справи.