ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/565/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання - Сотник А.С.,
учасники справи:
позивач - Виконуючий обов`язки першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області,
прокурор Офісу генерального прокурора - Янківський С.В. (посвідчення №054707 від 10.01.2020),
позивач - Комунальне підприємство "Полтава-сервіс",
представник позивача - не з`явився,
позивач - Полтавська міська рада,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан"
представник відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллан"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021
у складі колегії суддів: Тихий П.В. (головуючий), Терещенко О.І., Шутенко І.А.,
у справі за позовом
Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради та Комунального підприємства "Полтава-сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан"
про стягнення 102 541,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий зміст вимог
1. Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, м. Полтава в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради (далі - КП "Полтава-сервіс") та Полтавської міської ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллан" (далі - ТОВ "Оллан", Відповідач) з вимогами про стягнення 102 541,68 грн. заборгованості за користування місцями розташування рекламних засобів протягом 01.01.2020- 31.01.2021, відповідно до умов Договору № Д335 від 23.05.2013.
2. В обґрунтування наявності підстав для представництва держави органами прокуратури в суді у цій справі, прокуратура вказує наступне:
- органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є КП "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, на яке покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Полтаві та стороною Договору № Д335;
- Полтавська міська рада як отримувач бюджетних коштів та засновник комунального підприємства є органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах;
- прокурором, у порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено Полтавську міську раду та КП "Полтава-сервіс" про здійснення представництва інтересів держави в їх особі шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ "Оллан" про стягнення заборгованості в сумі 102 541,68грн.
Стислий зміст ухвали господарського суду першої інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 у справі №917/565/21 позов залишено без розгляду з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Ухвала місцевого господарського суду, з посиланням на статті 19, 131-1 Конституції України, статті 53, 174 ГПК України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", статтю 62 ГК України, статті 10, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", мотивована тим, що:
спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору № Д335 від 23.05.2013;
Полтавська міська рада не є стороною договору №Д335 від 23.05.2013;
прокурор просить стягнути кошти за спірним договором на користь КП "Полтава-сервіс", а не на користь органу місцевого самоврядування, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку, що визначення Полтавської міської ради як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є помилковим.
Також, суд зазначив, що пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі КП "Полтава-сервіс", яке є стороною у спірних правовідносинах, однак не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, прямо заборонено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, прокурор не обґрунтував наявність підстав для його звернення до суду в інтересах держави в особі комунального підприємства.
Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 апеляційну скаргу першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 у справі №917/565/21 в частині залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі Полтавської міської ради скасовано.
Справу в цій частині передано на розгляд суду першої інстанції.
В решті ухвалу залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
6. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, залишивши без розгляду позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, зробивши висновок про неналежність цього позивача, оскільки це є підставою для відмови в позові.
7. В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення КП "Полтава-сервіс" захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, не наведено доказів того, що підприємство не бажає здійснювати захист своїх інтересів та звертатись до суду з відповідним позовом.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що у будь-якому випадку свідчить про відсутність підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. ТОВ "Оллан" не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 в частині скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 в частині залишення без розгляду позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженої постанови, з вимогою прийняти нову постанову, якою ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 у справі № 917/565/21 залишити в силі.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/565/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2021.
10. Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2021 клопотання ТОВ "Оллан" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ТОВ "Оллан" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 917/565/21 Господарського суду Полтавської області за касаційною скаргою ТОВ "Оллан" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, датою проведення судового засідання визначено 14.12.2021.
11. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №917/565/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
12. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (14.12.2021) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.12.2021.
13. Прокурор Офісу генерального прокурора в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника викладених у касаційній скарзі заперечив, просив суд відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги.
14. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ "Оллан")
15. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржником визначено пункти 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, а саме, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема статті 275 ГПК України, щодо повноважень суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені наведеними вище нормами процесуального закону, а також вимоги та доводи касаційної скарги ТОВ "Оллан", предметом цього касаційного перегляду є постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 в частині скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 29.07.2021 в частині залишення без розгляду позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Полтавської міської ради.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. В цьому випадку на розгляд суду постало питання наявності підстав звернення прокурора в інтересах держави в особі міської ради.
19. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
20. Вказані положення Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
22. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
23. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
24. Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з позовом про стягнення 102 541,68 грн заборгованості за користування місцями розташування рекламних засобів (пункт 1 цієї Постанови) в інтересах держави в особі КП "Полтава-сервіс" та Полтавської міської ради.
26. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
27. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
28. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
29. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
30. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.
31. Беручи до уваги положення статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021, опублікована 22.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
32. У вказаній постанові, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
34. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
35. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
36. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17.
37. Звертаючись з позовом у цій справі в особі Полтавської міської ради, прокурор стверджував, що Полтавська міська рада як засновник КП "Полтава-сервіс" та отримувач бюджетних коштів є органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
38. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне також зауважити, що за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.
39. Так, судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем (ТОВ "Оллан") умов Договору №Д335 від 23.05.2013, а Полтавська міська рада не є стороною цього правочину, при цьому позовна заява містить вимоги про стягнення грошових коштів саме на користь КП "Полтава-Сервіс", а не на користь органу місцевого самоврядування, що свідчить про те, що саме прокурором визначено порушення прав комунального підприємства (суб`єкта господарювання), а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
40. Враховуючи приписи статті 236 ГПК України (пункт 29 цієї Постанови), колегія суддів також приймає до уваги правові висновки щодо застосування норми права Верховного Суду викладені у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21 (пункти 89, 90, 91), які у цьому випадку є релевантними, а саме:
"Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).
Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.".
41. Враховуючи встановлене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у цьому випадку у прокурора відсутні законні підстави для представництва інтересів держави у цій справі.
42. З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18.
43. Залишення позову без розгляду - це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення. Залишення позову без розгляду - це закінчення розгляду справи, викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу.
44. Отже, встановивши після відкриття провадження у справі відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про залишення без розгляду позовної заяви прокурора, зокрема, в особі Полтавської міської ради на підставі 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.