1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

22 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/235/20

Провадження № 11-414заі21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.

перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про зобов`язання вчинити дії, і

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 03 серпня 2020 року та надати публічну інформацію - електронні копії протоколів і технічних записів усіх засідань ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись у період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію; зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у десятиденний строк;

- стягнути з ВРП на користь позивача судовий збір.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 18 січня 2021 року у задоволенні позову відмовив.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 08 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2021 року скасувала та ухвалила нове рішення про часткове задоволення позову.

Зобов`язала ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03 серпня 2020 року про надання публічної інформації (електронних копій протоколів і технічних записів усіх засідань ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись у період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року).

У решті позову відмовила.

На виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за заявою ОСОБА_1 видав виконавчий лист від 30 серпня 2021 року у справі № 9901/235/20.

01 вересня 2021 року позивач звернувся до Верховного Суду із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 повернув з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 383 КАС України.

07 вересня 2021 року ВРП звернулася до Верховного Суду про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий у справі № 9901/235/20.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 жовтня 2021 року заяву ВРП задовольнив. Визнав таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20.

27 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла повторна заява ОСОБА_1 у порядку статті 383 КАС України, у якій заявник просить згідно з частиною шостою статті 383 КАС України постановити окрему ухвалу в порядку статті 249 цього Кодексу, у якій:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ВРП у вигляді відмови надати йому безоплатно електронні (відскановані) копії протоколів ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись у період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року, які викладені у листі від 31 серпня 2021 року № 25708/0/9-21;

- вказати відповідачу на такий спосіб вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, як обов`язок ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03 серпня 2020 року (у частині прохання надати протоколи ВРП і її дисциплінарних палат в електронному (відсканованому) вигляді) без вимоги сплати заявником відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк у разі, якщо протоколи будуть надаватись в електронному (відсканованому) вигляді без виготовлення паперових їх копій;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) ВРП у вигляді відмови надати йому технічні записи засідань ВРП і її дисциплінарних палат за період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року, які викладені у листі від 10 вересня 2021 року № П-2463/2-26217/0/9-21;

- вказати відповідачу на такий спосіб вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, як обов`язок ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 3 серпня 2020 року (у частині прохання надати технічні записи засідань ВРП і її дисциплінарних палат за період з 12 листопада 2019 року по 3 серпня 2020 року) без вимоги ознайомлення заявника з Переліком відомостей, що становлять службову інформацію у ВРП (із засвідченням такого ознайомлення власним підписом) та отримання DVD-R дисків безпосередньо у приміщенні ВРП.

Заяву мотивував тим, що ВРП не виконала судове рішення у справі № 9901/235/20, оскільки так і не надала на його запит від 03 серпня 2020 року електронні копії протоколів і технічних записів усіх засідань ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись у період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року.

Позивач уважає, що у листі від 31 серпня 2021 року № 25708/0/9-21 ВРП безпідставно зазначила, що за сканування документів він зобов`язаний сплатити кошти, оскільки, по-перше, це суперечить частині четвертій статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а по-друге, сканування не передбачає понесення розпорядником інформації матеріальних витрат (паперу, порошку картриджу принтера). Також у своїй заяві ОСОБА_1 наголосив на необґрунтованості посилань ВРП у зазначеному листі на те, що надання запитуваної інформації покладає на неї, як розпорядника інформації, надмірний тягар, оскільки потребує залучення додаткових працівників для вчинення таких дій.

Щодо пропозиції ВРП, викладеній у листі від 10 вересня 2021 року № П-2463/2-26217/0/9-21, про обрання позивачем одного із варіантів доступу до запитуваної інформації, то останній зазначив, що ця пропозиція не має під собою правового підґрунтя, адже чинне законодавство не передбачає отримання запитуваної інформації у вказаний відповідачем спосіб, а саме: у приміщенні ВРП ознайомитись з Переліком відомостей, що становлять службову інформацію у ВРП (у редакції наказу Голови ВРП від 25 лютого 2019 року № 23/0/1-19), засвідчивши це власним підписом, та отримати підготовлені DVD-диски.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 11 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1, подану у порядку статті 383 КАС України, залишив без задоволення.

ОСОБА_1 не погодився з цими рішеннями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року й в (одній) апеляційній скарзі навів доводи про їхнє скасування.

Велика Палата Верховного Суду перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 і дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження в частині вимог про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1, подану у порядку статті 383 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Згідно із частиною другою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Статтею 294 КАС України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Отже, норми КАС України не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України (подібний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/598/19, провадження № 11-143заі20).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відсутність права на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року не є порушенням права на доступ до суду, оскільки ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення до суду першої інстанції із заявою в порядку частини першої статті 383 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1, поданої в порядку у порядку статті 383 України у справі № 9901/235/20, треба відмовити.

Відносно вимог про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року про задоволення заяви ВРП, у якій відповідач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий у справі № 9901/235/20, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відповідно до частини другої статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може визнати такий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. За частиною п`ятою цією статті ухвалу суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 294 КАС України ухвала суду щодо внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повертаючись до форми й порядку подання апеляційної скарги ОСОБА_1 з вимогами про скасування ухвали від 11 жовтня 2021 року в частини визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, треба зазначити, що апеляційна скарга подана у строк, установлений частиною першою статті 295 КАС України, із дотриманням передбаченого статтею 297 цього Кодексу порядку, за формою та змістом відповідає вимогам статті 296 цього Кодексу.

Підстав для залишення апеляційної скарги без руху, їх повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження немає.

Керуючись статтями 119, 292, 294, 295, 300, 301, 304, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту