Постанова
іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 483/911/20
провадження № 51-4351ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Піх Ю.Г.,
в режимі відеоконференції:
виправданого ОСОБА_1,
захисника Влащука В.М.,
представника потерпілого Терпелюка Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Терпелюка Є.В. та прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2021 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 8 липня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018150100000690, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Давидів Брід Великоолександрівського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені
судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за
ч. 1 ст. 286 КК та виправдано за недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 8 липня 2021 року апеляційні скарги прокурора і представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Терпелюка Є.В. залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він
5 серпня 2018 року приблизно о 10:05, керуючи технічно справним автомобілем "Toyota Land Cruiser 200", д.н.з. НОМЕР_1, та рухаючись зі швидкістю приблизно
40 км/год по ґрунтовій проїзній частині в трьох кілометрах від с. Василівка Очаківського району Миколаївської області зі сторони с. Геройське у напрямку
с. Покровка, на заокругленні при повороті з обмеженою видимістю для водіїв праворуч по ходу свого руху, порушуючи вимоги п. 1.2, п.п. "б" п. 2.3, пунктів 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, рухався по лівій стороні дороги при встановленому правосторонньому русі в Україні, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її змінами, не контролював руху свого транспортного засобу, хоча зобов`язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, з`їхав у ліву сторону руху дороги, при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечної дистанції та бокового інтервалу, внаслідок чого, викрутивши кермо в лівий бік, допустив зіткнення із квадроциклом марки "BRP" без реєстраційного номера під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався по правій стороні проїзної частини. У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди водій квадроцикла ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Свій висновок про необхідність виправдати ОСОБА_1 за обвинуваченням
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, на підставі ч. 1 п. 3 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) через недоведеність того, що в його діях є склад кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтував тим, що сукупністю зібраних доказів не доведено пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, адже деякі докази не узгоджуються між собою, викликають сумніви і не підтверджують отримання виявлених у потерпілого ушкоджень саме від дій ОСОБА_1 .
Також цей суд зазначив про наявність підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, для закриття кримінального провадження, оскільки на момент звернення прокурора з обвинувальним актом до суду закінчився строк досудового розслідування.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційних скаргах
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Терпелюк Є.В., посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_1 і закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки за наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК ухвалив виправдувальний вирок. Крім того, представник потерпілого звертає увагу на те, що судовий розгляд здійснено неповно, суд неправильно встановив фактичні обставини кримінального провадження, не надав належної оцінки наявним у справі доказам і за наявності достатніх фактичних даних для доведеності винуватості ОСОБА_1 незаконно постановив виправдувальний вирок.
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Суть доводів скаржника зводиться до тверджень про те, що суд апеляційної інстанції всупереч правил ст. 419 КПК не дав вичерпної відповіді на всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, не зазначив підстав, з яких їх визнано неспроможними,
а скаргу - безпідставною, обмежившись лише обґрунтуванням своєї позиції про сплив строків досудового розслідування, а доводи скарги прокурора про невмотивованість та необґрунтованість виправдувального вироку стосовно ОСОБА_1 залишив поза увагою.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат
Терпелюк Є.В. підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Виправданий ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Влащук В.М. заперечували проти задоволення касаційних скарг і просили залишити судові рішення без зміни.
Прокурор частково підтримала касаційні скарги представника потерпілого та прокурора, просила скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_1 і закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підстави для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції викладено в ч. 1 ст. 438 КПК, і згідно з ч. 2 вказаного закону при вирішенні питання про їх наявність суд має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи рішення, не дотрималися вимог кримінального процесуального закону.
За правилами п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів провадження і встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у цьому кримінальному провадженні, прокурор склав
і направив обвинувальний акт поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.
Так, 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, тобто досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК, до 15 квітня 2019 року включно.
15 квітня 2019 року прокурор Миколаївської місцевої прокуратури № 1 виніс постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців до 15 травня 2019 року, а надалі за ухвалами слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області строки досудового розслідування продовжувались до 15 липня та 15 серпня 2019 року.
14 серпня 2019 року слідчий СВ Очаківського ВП ГУНП у Миколаївській області виніс постанову про зупинення досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1
ст. 280 КПК, тобто на момент зупинення досудового розслідування залишився один день строку досудового розслідування.
11 березня 2020 року постановою слідчого СВ Очаківського ВП ГУНП у Миколаївській області кримінальне провадження було відновлено, а 12 березня 2020 року слідчий повідомив про завершення досудового розслідування та відкрив матеріали кримінального провадження.
17 червня 2020 року було складено протокол про надання потерпілому та його представнику доступу до матеріалів кримінального провадження.
Отже, останнім днем строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні був наступний день після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження потерпілого та його представника - 18 червня 2020 року.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був складений 23 червня 2020 року, затверджений прокурором наступного дня і направлений до суду лише
26 червня того ж року.
Зазначене свідчить про складання обвинувального акта і направлення його до суду поза межами строку, передбаченого ст. 219 КПК, а враховуючи, що злочин, який інкримінувався ОСОБА_1, не належить до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя і здоров`я особи, то підлягали застосуванню положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Натомість місцевий суд, порушуючи вимоги закону, за наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у підготовчому судовому засіданні такого рішення не прийняв, розглянув справу по суті та постановив виправдувальний вирок.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та має наслідки закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
З огляду на положення ст. 2 КПК, згідно з якою до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура, та враховуючи істотне порушення загальної засади кримінального провадження, передбаченої ст. 28 КПК, щодо розумних строків, колегія суддів вважає, що
ОСОБА_1 не набув процесуального статусу обвинуваченого (підсудного).
Здійснення судового провадження за наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке веде до безумовного скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.
Зважаючи на положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК, який передбачає скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, ст. 417 КПК, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження у разі встановлення, передбачених ст. 284 КПК, усіх без виключення підстав, ст. 440 КПК, яка надає такі ж повноваження суду касаційної інстанції, у разі встановлення обставини, передбаченої п. 10 ч. 1
ст. 284 КПК, суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов`язаний скасувати судові рішення нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.
Виходячи із засад законності та дотримання розумних строків у справі, продовження кримінального провадження стосовно особи, щодо якої встановлені та підтверджені підстави для закриття кримінального провадження, на думку колегії суддів, суперечить цим засадам, а тому Суд не перевіряє інших доводів касаційних скарг, у тому числі, стосовно неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неналежної оцінки судом доказів.
Враховуючи наведене, касаційні скарги підлягають задоволенню частково, вирок та ухвала стосовно ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК - скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю на підставі п. 10 ч. 1
ст. 284 цього Кодексу.
Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд