Постанова
Іменем України
14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 307/1605/18
провадження № 51-4461км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бессонова В.А. на вирок Закарпатського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018070000000081 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вступ
ОСОБА_1 24 січня 2018 року приблизно о 03:20, керуючи автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, допустив наїзд на дерево. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди один з потерпілих отримав тяжкі тілесні ушкодження, які несумісні з життям, а двоє інших потерпілих отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Суд першої інстанції засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання та звільнив його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Апеляційний суд, частково задовольнив скаргу прокурора, скасував вирок районного суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання та ухвалив свій вирок, яким засудив його за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. В решті вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
У касаційних скаргах засуджений та його захисник просять скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий апеляційний розгляд.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи:
- Відповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
- Обґрунтованість врахування апеляційним судом як обставину, що обтяжує покарання - вчинення засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в стані алкогольного сп`яніння.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 січня
2018 року приблизно о 03:20, будучи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем, діяв всупереч вимогам п. п. 2.3 "б", 2.9 "а", 12.1, та 12.9 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, тобто під час проїзду правостороннього заокруглення дороги перевищив безпечну швидкість, у зв`язку з чим не впорався з керуванням автомобіля та виїхав за межі автодороги, де допустив наїзд на дерево. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди один з потерпілих отримав тяжкі тілесні ушкодження, які несумісні з життям; а двоє інших потерпілих отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вироком Закарпатського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року рішення районного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано.
Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений та його захисник просять скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосування положень ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого через суворість.
Вважають, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, оскільки не врахував конкретних обставин справи, даних про особу засудженого, а також думку потерпілих щодо призначення ОСОБА_1 покарання, що в сукупності давало суду підстави застосувати ст. 75 КК України при визначенні останньому покарання.
Крім цього, захисник вважає, що апеляційний суд безпідставно врахував як обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки ця обставина була зазначена при встановленні об`єктивної сторони злочину як порушення, яке знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою.
Також захисник стверджує, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційні скарги
засудженого та його захисника не подавалися.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг засудженого та його захисника.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім цього, відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.
В свою чергу, відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 статті 65 КК України установлено, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Нормами ст. 12 КК України передбачена класифікація кримінальних правопорушень:
1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
2. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не повʼязане з позбавленням волі.
3. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Пунктом 1 частини 1 статті 66 КК України встановлено обставини, які пом`якшують покарання, зокрема щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання, визнаються, крім інших, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.