Постанова
Іменем України
17 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 310/8265/19
провадження № 61-10760св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Фермерське господарство "Азов-Агро-Світ",
відповідач (третя особа за зустрічним позовом) - Приватне підприємство "Агрофірма "Промінь",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Доном Віктором Олександровичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Агрофірма "Промінь" (далі - ПП "Агрофірма "Промінь"), Фермерського господарства "Азов-Агро-Світ" (далі - ФГ "Азов-Агро-Світ") про відшкодування майнової шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 14 травня 2018 року вона уклала з ОСОБА_2 договір оренди землі, відповідно до якого останній передав їй у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером №2320686000:01:001:0018. Строк дії договору визначено за згодою сторін на 20 (двадцять) років. Вказаний договір оренди землі 16 травня 2018 року було зареєстровано, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію іншого речового права, номер запису № 26199213.
Весною 2019 року нею здійснено ряд заходів щодо обробітку вказаної земельної ділянки, у травні 2019 року на земельній ділянці було здійснено посів соняшнику.
04 вересня 2019 року вона, разом з чоловіком, маючи намір здійснити збір урожаю соняшника на вищезазначеній земельній ділянці, прибула на поле, де було виявлено, що невідомі особи здійснюють збирання урожаю соняшника на земельній ділянці, яка на законних підставах перебуває в її користуванні. Про вказаний факт повідомила органи внутрішніх справ, про що було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080130002567.
Було встановлено, що збір урожаю здійснювався працівниками ФГ "Азов-Агро-Світ".
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на посіви соняшника у кримінальному провадженню № 310/6989/19, що залишилися незібраними, представником ФГ "Азов-Агро-Світ" було надано документи, що начебто між ПП "Агрофірма "Промінь" та ФГ "Азов-Агро-Світ" укладено договір про порядок обміну правами користування земельними ділянками та акт приймання-передачі земельних ділянок у тимчасове користування.
Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок у тимчасове користування на умовах обміну від 16 січня 2018 року ПП "Агрофірма "Промінь" передала ФГ "Азов-Агро-Світ" право користування земельною ділянкою площею 10,4495 га, кадастровий номер 2320686000:01:001:0018. При цьому в акті приймання-передачі не зазначено, на підставі якого речового права вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ПП "Агрофірма "Промінь", оскільки вказана земельна ділянка насправді знаходиться у її користуванні на підставі договору оренди землі.
ФГ "Азов-Агро-Світ", не пересвідчившись у тому, що ПП "Агрофірма "Промінь" має законні підстави для обміну вказаною земельною ділянкою, не здійснюючи будь-яких робіт на земельній ділянці, здійснило частковий збір урожаю соняшника, що належить їй.
Надала розрахунок, відповідно до якого діями ПП "Агрофірма "Промінь" та ФГ "Азов-Агро-Світ" їй завдано збитки на загальну суму 138 105 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просило суд стягнути з ПП "Агрофірма "Промінь" та ФГ "Азов-Агро-Світ" на свою користь вказану суму майнової шкоди.
У листопаді 2019 року ФГ "Азов-Агро-Світ" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - ПП "Агрофірма "Промінь", про стягнення майнової шкоди, в якому просило суд: стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 103 121,50 грн.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ФГ "Азов-Агро-Світ" об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року у складі судді Богомолової Л. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ФГ "Азов-Агро-Світ" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 138 105 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ФГ "Азов-Агро-Світ" була самовільно зайнята та незаконно використовувалась спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2320686000:01:001:0018, зібрано соняшник, від реалізації якого одержано дохід. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, полягає саме у неможливості проведення позивачем збору урожаю сільськогосподарської культури, у зв`язку зі здійсненням ФГ "Азов-Агро-Світ" збору соняшника на вказаній земельній ділянці. Внаслідок самовільного зайняття ФГ "Азов-Агро-Світ" земельної ділянки ОСОБА_1 не отримала таких доходів, які могла би реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
При цьому, судом не встановлено завдання збитків ОСОБА_1 ПП "Агрофірма "Промінь", тому позовні вимоги до нього є необґрунтованими.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ФГ "Азов-Агро-Світ" суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу ФГ "Азов-Агро-Світ" задоволено.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надала судам належних доказів здійснення посівних робіт на спірній земельній ділянці, а тому не довела своїх позовних вимог. За відсутності доказів наявності такого елементу складу цивільного правопорушення, як збитки, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення матеріальної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Дон В. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року.
При цьому, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ФГ "Азов-Агро-Світ" учасниками процесу не оскаржується, як не оскаржувалося й до апеляційного суду, тому Верховним Судом відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не перевіряється.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку доказам у справі. Вважає, що належно довела факт здійснення витрат на посівні роботи на спірній земельній ділянці, а ФГ "Азов-Агро-Світ", навпаки, не довело таких витрат.
Вважає, що саме ФГ "Азов-Агро-Світ" повинно доводити, що не завдало шкоди їй відповідно до статті 1166 ЦК України.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У вересні 2021 року ПП "Агрофірма "Промінь" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, а також наголошує, що підприємство не вчинило жодних протиправних дій щодо збору посівів позивача, оскільки не використовувало земельну ділянку з 2010 року, тому не могло порушити прав ОСОБА_1 . Просить повно та всебічно розглянути справу та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У вересні 2021 року ФГ "Азов-Агро-Світ" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, не спростовують висновків апеляційного суду, яким було забезпечено повний та всебічний розгляд справи, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
28 вересня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 461/8496/15-ц (провадження № 14-154цс19) та постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 199/6521/19 (провадження № 61-17991св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Дона В. О., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування збитків.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
Відповідно до статтею 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім зібраними у справі доказам та доводам сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не довела завдання їй збитків, у вигляді упущеної вигоди.
Апеляційний суд вважав, що відсутні підстави для стягнення збитків, виходячи з об`єму скошеного врожаю, оскільки вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин (при відсутності порушень з боку відповідача) він мав підстави на одержання певного доходу. Між, тим позивачем не доведено факту засівання та вирощування соняшника на вказаній земельній ділянці, що виключає можливе подальше отримання доходу від його продажу.
Доводи касаційної скарги позивача про те, що вона належно довела факт здійснення витрат на посівні роботи на спірній земельній ділянці, а ФГ "Азов-Агро-Світ", навпаки, не довело таких витрат, є безпідставними.
Судом апеляційної інстанції було взято до уваги та надана правова оцінка, як доводам позивача, так і запереченням відповідача, за підсумком чого апеляційний суд дійшов висновку, що, приймаючи розрахунок позивача, суд першої інстанції не звернув уваги на той, факт що не дивлячись на самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 2320686000:01:001:0018, ФГ "Азов-Агро-Світ" здійснено витрати на вирощування посівів соняшнику на вказаній земельній ділянці у розмірі 103 121,50 грн, що підтверджується технологічною картою вирощування соняшника у 2019 році, актом завершеного посіву земельної ділянки карта поля № 27, балансовим звітом 165 до акту посівів соняшнику карта поля № 27, договорами поставки.
При цьому, ОСОБА_1 не надала доказів здійснення посівних робіт на вказаній земельній ділянці, що було її процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.
Заявник правильно вказує в касаційній скарзі про те, що апеляційним судом було визнано дії ФГ "Азов-Агро-Світ" по обробці та збиранню врожаю, як самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 2320686000:01:001:0018, проте ця обставина не впливає на правильність вирішення судом спору в межах заявлених доводів та вимог позовної заяви, оскільки позивачем не доведено завдання їй такими діями збитків та їх розмір.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його постанови не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду